Омбудсмана Людмилу Денісову хочуть звільнити

Дата: 24 Листопада 2021
A+ A- Підписатися

На розгляд парламенту внесли проєкт постанови щодо перевірки можливих фактів порушення присяги Уповноваженою Верховної Ради України з прав людини Людмилою Денісовою. Якщо такі факти підтвердять, то її можуть звільнити. 

Про це йдеться в картці документа на сайті парламенту. 

Людмила Денісова. Фото: Офіс Омбудсмана

Автором проєкту став депутат від “Слуги народу” Максим Дирдін. Він пропонує створити ТСК, яка б перевірила можливі факти порушення присяги  та підготувала висновок про наявність підстави для звільнення Денісової з посади. 

Річ у тому, що на адресу керівників фракцій і груп парламенту надійшло шість заяв від громадянина Качури Д. М., який і вимагає звільнити Омбудсмана за те, що та не в повному обсязі й не всебічно розглянула його електронні та журналістські звернення. Окружний адміністративний суд Києва, до якого через це звернувся чоловік, уже ухвалив кілька рішень, у яких визнав протиправними ці відмови.

“Станом на дату написання своїх заяв, а саме серпень 2021 року, Качура Д. М. вказує, що рішення вищевказаних судів так і не виконано”, – йдеться в пояснювальній записці до проєкту постанови. 

Головою тимчасової слідчої комісії, яка має вивчати можливі порушення присяги, депутат Дирдін пропонує призначити себе, а заступником голови – колегу від групи “Довіра” Владислава Поляка. Член цієї депутатської групи Віктор М’ялик раніше став одним з авторів чергової ідеї про заборону “пропаганди гомосексуалізму, трансгендеризму та педофілії”.

До складу ТСК також пропонують долучити шестеро парламентарів від “Слуги народу” та одного від фракції “Батьківщина”.

Денісову обрали Омбудсманом у 2018-му, однак зробили це з порушенням процедури, в непрозорий кулуарний спосіб і без консультацій із правозахиcниками. Фото: LB.ua

Денісову призначили Омбудсманом у березні 2018-го, однак відбулося це з порушенням процедури, в непрозорий кулуарний спосіб і без консультацій із правозахисними організаціями, які критично висловлювалися щодо її кандидатури. Денісова, крім того, не мала й належного досвіду правозахисної роботи.

Влітку 2019-го розслідувати діяльність Омбудсмана вже вимагала низка організацій, а причиною цього стала публікація НАБУ аудіозаписів телефонних розмов, ймовірно, голови ОАСК Павла Вовка та інших його колег, що свідчили серед іншого про втручання в діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. На записах Вовк стверджує, що “яйця цієї Уповноваженої в нас”.

Денісова, як свідчили матеріали, в обмін на скасування протоколів щодо виявлення в неї неправдивої інформації в декларації погодилася відкликати раніше призначеного за її квотою члена ВККС Андрія Козлова та замінити його на “лояльнішого” кандидата. Козлов після цього заявляв про політичний мотив його усунення з посади. 

Протягом 2019-го ВККС призначала проведення кваліфікаційного оцінювання суддів одіозного ОАСК, але переважна їхня більшість не з’являлася на призначені дати через лікарняні. До прикладу, 17 квітня оцінювання призначили для 37 суддів, а на відповідне засідання з’явилось усього семеро. На 21 травня з призначених комісією 30 суддів прийшли лише троє.  

Історію з Денісовою у 2019-му ZMINA назвала однією з найбільших правозахисних зрад року.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter