“Яйця цієї Уповноваженої у нас”: Денісова призначила члена ВККС на вимогу судді Вовка – НАБУ

Дата: 28 Липня 2019
A+ A- Підписатися
Павло Вовк, Людмила Денісова, Микола Сірош

Голова Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Павло Вовк втрутився у призначення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) за квотами Омбудсмана та Державної судової адміністрації (ДСА).

Про це 26 липня повідомив директор Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Артем Ситник. Під час брифінгу НАБУ, Управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури та СБУ розповіли деталі розслідування можливого вчинення кримінальних правопорушень з боку голови та окремих суддів адмінсуду Києва.  

Слідство вважає, що судді створювали штучні перешкоди в роботі комісії, зокрема своїми свідомо неправосудними рішеннями. У такий спосіб вони хотіли уникнути обов’язкового кваліфікаційного оцінювання. 
 

Артем Ситник повідомив, що Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова під час призначення члена ВККС Миколи Сіроша врахувала “побажання” Вовка в обмін на скасування трьох протоколів Національного агентства з питань запобігання корупції. Так, у розмові із суддею Миколою Сірошем, якого Денісова призначила членом ВККС, Вовк зазначає, що “яйця цієї Уповноваженої у нас”.

“Є Уповноважена з прав людини, яка делегує члена до складу ВККС. Відносно Уповноваженої складаються три протоколи НАЗК, пишуться відповідні позови до Адміністративного суду міста Києва. В ході зафіксованих розмов ми бачимо, що в обмін на позитивне рішення, тобто скасування цих протоколів, на Омбудсмана здійснюється тиск – послуга за послугу. Скасовуються протоколи, і, відповідно, підконтрольна Вовку особа делегується у ВККС”, розповів Артем Ситник. 

За версією слідства, підконтрольного Вовку члена ВККС Сергія Остапця за квотою Державної судової адміністрації призначили обмін на те, щоб колишній очільник ДСА залишився на посаді після закінчення терміну повноважень.

“Там повноваження керівника (Зиновія Холоднюка, голови Державної судової адміністрації. – Ред.) закінчилися, пройшов конкурс, є переможець. Але використовується ОАСК, зупиняється проведення конкурсу, забороняється його проведення в подальшому. Це дає керівникові можливість залишатися на посаді”, – розповів Ситник.

 

Слідство також заявляє, що судді ОАСК схиляли суддів Конституційного Суду до ухвалення певного рішення щодо незаконного збагачення та визнання люстрації незаконною. На думку директора НАБУ, такі дії суддів ОАСК – загроза національній безпеці, адже Окружний адміністративний суд Києва вирішує питання державних органів усіх гілок влади. 

Керівник Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк під час брифінгу заявив, що за законодавством Генпрокуратурі та НАБУ заборонено розслідувати участь кожного учасника тиску на ВККС, зокрема Людмили Денісової. Однак водночас він вважає, що таке розслідування обов’язково має бути, щоб дати відповіді на питання, у чиїх інтересах ухвалювалися корупційні дії. 

Наразі слідчі підготували чотири підозри. 

Протягом 2019 року ВККС призначала проведення кваліфікаційного оцінювання суддів ОАСК, та переважна їх більшість не з’являлася на призначені дати через перебування на лікарняному. Так, 17 квітня кваліфкомісія призначила оцінювання 37 суддів ОАСК, однак з’явилось усього семеро. На 21 травня із призначених комісією 30 суддів прийшли лише троє.  

Нагадаємо, у зв’язку із закінченням повноважень члена комісії Тетяни Весельської 4 квітня Омбудсман призначила колишнього суддю Вищого адміністративного суду (ВАСУ) у відставці Миколу Сіроша.

Микола Сірош обіймав посаду першого заступника голови ВАСУ, а 2009 року він призначив себе виконувачем обов’язків голови суду. 

Громадська рада доброчесності визнала Миколу Сіроша недоброчесним через незрозуміле походження майна, зокрема в Буковелі, та невідповідність способу життя задекларованим доходам. Він припинив надалі брати участь у конкурсі на посаду судді Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

У липні Людмила Денісова звільнила члена ВККС Андрія Козлова. Він заявив про політичний мотив звільнення. Під час презентації Порядку денного справедливості від 16 громадських організації Андрій Козлов порадив швидко та повністю перевантажити кваліфкомісію суддів. 

“Зараз слід передати пас громадськості, бо об’єкт реформування важко себе реформує. Ймовірно, під наглядом Громадської ради міжнародних експертів або за її прямої участі відбір нових членів ВККС був би кращим. Головне, аби чи то українська громадськість, чи ж то поміж міжнародних експертів українська громадськість не мала меншості в цьому органі. Поступ можливий, якщо судді не матимуть більшості у відборі членів кваліфкомісії суддів”, – додав Андрій Козлов.

У липні коаліція правозахисних організацій “Правозахисний порядок денний” вказувала на недосконалу процедуру обрання Омбудсмана та суперечності в законодавстві. Правозахисники очікують від Верховної Ради XIX скликання передбачити в законодавстві процедуру консультацій із правозахисними організаціями стосовно кандидатів та на чітких критеріях оцінювання досвіду претендентів на посаду Омбудсмана. Також вони хочуть домогтися скасування необґрунтованого вікового цензу для кандидата. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: