“Народжений в Україні”: до Міжнародного дня захисту дітей Нацбанк випустив пам’ятну монету

Пам’ятна монета “Народжений в Україні” номіналом 5 гривень, яка присвячена маленьким українцям, увійде в обіг 1 червня – у Міжнародний день захисту дітей.

Про це під час конференції до Міжнародного дня захисту дітей “UА: Війна. Недоспівана колискова” розповів заступник голови Національного банку України Олексій Шабан.

Заступник голови Національного банку України Олексій Шабан

Він розповів, що дизайн монети розробляли разом з українським художником Олегом Шупляком. 

“На аверсі монети знаходиться фрагмент картини Олега Шупляка “Колиска” – в оточенні мальв і в рушнику батьківська хата, як колиска, яка символізує продовження роду, зв’язок поколінь. На реверсі – на стилізованому тлі Всесвіту малюк-космонавт, який нерозривно пов’язаний з рідною землею. А там, нагорі — карта України”, – розповів Шабан.

Він згадав, що коли пропрацьовували дизайн, думали про маленьких українців, які зазнали жахів війни:

“Сьогодні, на жаль, діти знають, що таке жахи війни. До початку широкомасштабного вторгнення в Україні жили понад 7 мільйонів дітей. На жаль, багато з них вимушені були з мамами покинути Україну через жахи, через зруйновані домівки, через ракетні обстріли”.

І ще гірше, вважає банкір, що багатьох дітей насильницьки вивезли до країни-агресора, тим самим позбавивши їх рідної землі, рідної мови, можливості бути поруч з найближчими людьми.

“Маленькі українці – це майбутнє. Цю монету ми присвятили не тільки тим дітям, які вже народились, а й тим, майбутнім поколінням, які ще народяться, ми віримо, у вільній Україні”, – сказав Олексій Шабан.

Пам’ятні монети Нацбанк випустив у двох металах: 5 тисяч срібних та 75 тисяч з недорогоцінного металу нейзильберу. Всі монети мають номінал 5 гривень.

Нагадаємо, за офіційними даними української влади, за рік війни Росія депортувала з України понад 19 тисяч дітей. З них 4390 вихованців спеціальних дитячих закладів – дітей-сиріт, напівсиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. За даними з відкритих джерел у РФ, росіяни вивезли 744 тисячі дітей. У Європарламенті вважають, що з 2014 року росіяни депортували до 300 тисяч українських дітей.

Деякі з тих, кого вдалося повернути до України, розповідають про знущання та погрози відправити до божевільні, про жахливі умови перебування в так званих “таборах”, про ідеологічне перевиховання та про те, що адміністрація та вихователі ставляться до них, як до тварин.

З початку травня окупаційна влада Запоріжжя вивезла з ТОТ понад 2 тисячі людей, серед яких чимало дітей. 

17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та російської уповноваженої з прав дитини при Путіні Марії Львової-Бєлової. У заяві суду йдеться, що їх підозрюють у воєнному злочині незаконної депортації дітей з України до Російської Федерації. Зараз до вивезення дітей доєднався й президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко, бо саме за його дорученням дітей з ТОТ вивозять “на оздоровлення” до РБ.

Коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

Такими злочинами вважають:

• невибіркові обстріли цивільних об’єктів;
• умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
• викрадення і незаконні арешти цивільних;
• катування і нелюдське поводження;
• зґвалтування;
• мародерство;
• примус українських громадян служити в збройних силах РФ;
• використання населення як “живих щитів”;
• депортацію до Росії чи на окуповані нею території;
• напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
• віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
• використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
• використання отруйних речовин;
• напади на релігійні й культурні установи тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу info@humanrights.org.ua. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.

Раніше ZMINA оприлюднила перелік організацій, куди можна звернутися як по безоплатні, так і по платні психологічні консультації.