На окупованих територіях розташовані понад 200 місць несвободи, де катують людей – дослідження

Дата: 02 Жовтня 2018
A+ A- Підписатися

На окупованих територіях розташовані понад 200 місць несвободи, де утримання людей супроводжувалося катуванням, жорстоким або таким, що принижує гідність, поводженням та покаранням, невиправданим застосуванням засобів фіксації та зброї.

Як передає кореспондентка Центру інформації про права людини, про це йдеться в аналітичному звіті “За ґратами будинку “уряду ЛНР” від “Східноукраїнського центру громадських ініціатив”, який презентували сьогодні в Києві.

Основна інформація для звіту була отримана з 19 інтерв’ю людей, які перебували в підвалі Луганської ОДА у 2014–2015 роках. Більшість опитаних затримали та утримували в підвалі Луганської обласної державної адміністрації, де не було жодних умов, через звинувачення в проукраїнській позиції та допомозі українським військовим.

Ми обрали одне символічне місце несвободи, щоб продемонструвати приклади серйозних порушень прав людини, пов’язаних зі збройним конфліктом на Донбасі, а також привернути увагу громадськості в Україні до проблем притягнення до відповідальності осіб, винних у скоєнні злочинів. Місце несвободи дуже символічне: в ЛОДА зверху сидить керівник “республіки”, а в підвалі вбивають людей. Через це місце несвободи пройшло кілька сотень людей”, – зазначив редактор звіту, очільник “Східноукраїнського центру громадських ініціатив” Володимир Щербаченко.

У звіті йдеться, що у всіх задокументованих випадках затримання та тримання людей під вартою було здійснено без дотримання будь-яких процесуальних гарантій, які передбачені в національному та міжнародному гуманітарному праві.

Перебування в місці несвободи супроводжувалося фізичним, сексуальним та психологічним насильством. Затримані виконували примусові роботи, зокрема прибирали кров після обстрілів, катувань, ховали трупи, готували, вантажили та розвантажували майно.

Люди перебували в підвалі, де не було жодних умов для цього, від декількох днів до декількох місяців.

Медичну допомогу опитані не отримували взагалі або отримували в недостатньому обсязі. Особи, які виконували медичні функції, мали обмежені повноваження та ресурси для призначення повноцінного лікування, чим порушено вимоги Женевських конвенцій. Зафіксовано випадок участі медичного працівника у жорстокому поводженні з особами, позбавленими волі у зв’язку з конфліктом“, – зазначається в аналітичному звіті.

При цьому після звільнення з місць несвободи вісім людей не зверталися до правоохоронних органів України.

За нашою інформацією, лише одна людина з тих, хто катував затриманих у підвалі ЛОДА, засуджена на п’ять років, вона незабаром вийде. Крім того, порушена справа щодо представника СБУ, який став “слідчим слідчого комітету “ЛНР”, Аркадія Корнієвського. Зараз вона досі в суді міста Сватове, хоча минув уже рік“, – розповів Щербаченко.

Крім того, за словами очільника “Східноукраїнського центру громадських ініціатив”, 10 жовтня в Києві презентуватимуть документальний фільм “Крихка свобода” про колишніх в’язнів незаконного місця несвободи, розташованого в будівлі Луганської ОДА.

За словами керівниці БО “Блакитний птах” Ганни Мокроусової, вкрай важливо, щоб колишні полонені отримали медичну та психологічну допомогу. Крім того, за її словами, родини полонених також потребують насамперед психологічної допомоги.

Треба розуміти, що люди перебували в полоні довгі терміни, до них застосовували тортури та жорстоке поводження. Тому, окрім травм, вони мають складний психологічний стан. Деякі психологічні проблеми зазвичай не виявляються одразу після звільнення, а через деякій час. Необхідно готувати фахівців, які зможуть правильно фіксувати наслідки тортур, а таких медпрацівників у нас не вистачає“, – підкреслила Мокроусова.

Як розповіла виконавча директорка благодійного фонду “Восток-SOS” Олександра Дворецька, наразі існує проблема з виплатами людям, яких в офіційних документах називають “особами, позбавленими особистої свободи внаслідок дій незаконних збройних формувань та/або органів влади РФ на окремих територіях Донецької та Луганської областей та тимчасово окупованій території  України”. У бюджеті на ці цілі закладено 96 мільйонів гривень, але виплачено було лише 7 мільйонів.

Люди, які звільнилися після полону, потрапили в інший полон – бюрократичний. Наразі може скластися ситуація, коли кошти не будуть використані“, – підкреслила Дворецька.

Крім того, як розповіли учасники презентації, зараз у країні існують проблеми з працевлаштуванням та допомогою з отриманням житла колишнім полоненим.

Як відомо, 27 грудня 2017 року з окупованої частини Донбасу було звільнено 74 незаконно утримуваних українці. В ОРДЛО українська сторона передала 233 людини. Це був найбільший обмін утримуваних осіб між сторонами з 2015 року. Наприкінці січня 2018 року ЗМІ повідомляли, що за місяць після звільнення з полону бойовиків “ДНР” і “ЛНР” люди все ще не відновили своїх документів та не отримали компенсації від України. 31 січня Кабмін передбачив, що звільнені з ОРДЛО заручники отримають 100 тисяч гривень одноразової допомоги.

Нагадаємо, згідно з пунктом 123 Національної стратегії з прав людини, Міноборони, Мінсоцполітики, МОЗ, МВС та СБУ до 2016 року повинні були розробити та подати на розгляд Кабінету Міністрів України проект нормативно-правового акту про захист прав та свобод цивільних осіб, чия свобода незаконно обмежена у зв’язку зі збройним конфліктом, та членів їхніх сімей. Цього зроблено не було. Наразі виконання цього заходу пересунуте на 4-й квартал 2019 року. Згідно з ним уряд має забезпечити створення дієвої системи соціальної допомоги, зокрема психологічної, реабілітації звільнених осіб та членів їхніх сімей. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: