Міноборони з другої спроби побачило в армії ЛГБТ-людей і підтримало реєстровані партнерства

Міністерство оборони України змінило позицію та виступило на підтримку законопроєкту №9103 “Про інститут реєстрованих партнерств”, у разі ухвалення якого реєстроване партнерство зможуть укласти як одностатеві, так і різностатеві пари.  

Про це розповіла нардепка та авторка документа Інна Совсун.

У минулій відповіді відомства, автором якої був ексміністр Олексій Резніков, йшлося серед іншого про те, як законопроєкт суперечить Конституції, що є неправдою, адже реєстроване партнерство не є шлюбом та не є перешкодою для укладення шлюбу, згідно з проєктом. 

Окрім цього, Резніков засумнівався в існуванні в армії “тисяч військовослужбовців, які не можуть офіційно оформити свої стосунки з одностатевими партнерами чи партнерками”. Для підтримки законопроєкту посадовцю потрібно було “додаткове вивчення” питання. 

Автором нової відповіді Міноборони є міністр Рустем Умеров. 

Совсун, розповідаючи новини щодо своєї ініціативи, також зазначила, що Міністерство юстиції змінило свою думку. Річ у тім, що влада мала розв’язати питання з визнанням одностатевих пар ще до 2020 року, бо цей пункт був у плані дій з реалізації Нацстратегії у сфері прав людини, підписаному тодішнім президентом Петром Порошенком. 

Працівники Мін’юсту не приховували, що не робитимуть цього, бо отримали від гомофобних депутатів місцевих рад низку петицій, у яких ті вимагали позбавити прав ЛГБТ-співгромадян.

Учасники Маршу рівності в Києві у 2019 році. Фото: ZMINA

“Тепер Мін’юст готовий підтримати мій законопроєкт №9103 і готує до нього правки до другого читання. Тепер ініціатива цілковито за парламентом, який має підтримати законопроєкт у першому читанні та дати можливість Мін’юсту внести свої правки в другому. Адже досі негативні висновки цих міністерств блокували подальше просування законопроєкту в парламенті”, – каже Совсун. 

Нагадаємо, що, окрім неможливості укладати шлюб в Україні, ЛГБТ-українці ще й стикаються зі злочинами на ґрунті ненависті, які правоохоронці розслідують неохоче. 

Нещодавно в Києві п’ятеро невідомих напали на художника Даніеля Скрипника, назвавши його п***ром. Це не перший такий випадок у столиці, а якщо казати про всю Україну, то подібні напади, серед яких є зґвалтування та катування, трапляються в різних регіонах, наприклад у Львові, Хмельницькому, Житомирі.

У Верховній Раді на розгляді не перший рік перебуває законопроєкт, що мав би розв’язати цю проблему, але нардепи його не розглядають.