Майбутніх правоохоронців вчать за підручниками, що суперечать законодавству

У низці посібників, за якими вчать майбутніх правоохоронців, роз’яснення щодо проведення поверхневої перевірки суперечать чинному законодавству. Попри зазначений у законі ненасильницький принцип проведення цього заходу поліцейських навчають, наприклад, проводити таку перевірку, коли громадяни перебувають навколішках або в кайданках. 

Про це йдеться в матеріалі експерта Асоціації УМДПЛ Володимира Батчаєва на сайті “Антидот”. 

Будівля Національної академії внутрішніх справ

Статті 31, 34 Закону “Про Національну поліцію” чітко декларують, що “поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі”. 

“Під час поверхневої перевірки особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей. Під час проведення поверхневої перевірки поліція зобов’язана повідомити особі про причини застосування до неї цього превентивного заходу, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких захід застосовується”, – йдеться в законі.

Водночас видання “Дії поліцейського під час здійснення поверхневої перевірки. Особливості застосування кайданків”, підготовлене фахівцями Національної академії внутрішніх справ (НАВС), пропонує поліцейським використовувати декілька способів, які Батчаєв схарактеризував як захід примусу із застосуванням сили та приниження.

“Наблизитися до підозрюваного з двох сторін, візуально контролюючи всі його дії. Подати команди: “Руки в сторони, долонями назад. Ноги розставити широко носками назовні”. Захопити кисті правопорушника різнойменними руками та зафіксувати в незручному для нього положенні, здійснюючи больовий контроль (рис. 1). Після цього один працівник здійснює поверхневу перевірку, а інший контролює дії підозрюваного (рис. 2)”, – мовиться в підручнику. 

Ілюстрація з видання “Дії поліцейського під час здійснення поверхневої перевірки. Особливості застосування кайданків”

В умовах обмеженого простору або в разі підвищеної небезпеки навчальне видання радить поліцейським діяти ще радикальніше, зокрема здійснювати поверхневу перевірку, поставивши особу навколішки. Як додатковий варіант перед початком проведення “поверхневої перевірки особи” поліцейським пропонують застосувати до неї больовий вплив і засоби обмеження рухомості.

У тексті посібника автори також не конкретизують правового статусу особи, до якої поліцейські мають застосовувати жорсткі заходи. Одночасно її називають як “підозрюваним”, так і “правопорушником”.

Окрім цього, автори рекомендують застосування перед проведенням поверхневої перевірки кайданків чи пластикових зв’язок, які є заходами примусу та застосування яких чітко регламентовано в законодавстві і . У кайданках чи пластикових зв’язках можуть опинитись, наприклад, особи, яких підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення та які чинять опір поліцейському або намагаються втекти.

Обмеження рухомості людини перед поверхневою перевіркою суперечить закону, адже, лежачи зі стягнутими за спиною руками, людина фізично не зможе самостійно показати вміст кишень.

“Запропонований у навчальному виданні порядок – спочатку “захід примусу” (надягання кайданків), а вже потім “превентивний захід” (поверхнева перевірка) – суперечить тій логічній послідовності застосування поліцейських заходів, яку визначає Закон “Про Національну поліцію”. Використання кайданків і тим більше “больового впливу” задля створення сприятливих умов для проведення превентивної “поверхневої перевірки” є неприпустимим”, – наголошує Батчаєв. 

Ілюстрація з видання “Дії поліцейського під час здійснення поверхневої перевірки. Особливості застосування кайданків”

Такі перекоси в професійній виучці особового складу, як розповідає експерт, не є прикрою випадковістю. Ще один навчальний посібник Національної академії внутрішніх справ у розділі “Тактика дій при проведенні поверхневої перевірки” також навчає поліцейських проведення “поверхневої перевірки” на прикладі “затриманого”, рекомендуючи водночас “застосовувати положення стоячи на колінах або упором у стіну (дах легкового автомобіля)”,  “при очікуванні опору з боку затриманого натягти на нього наручники”, “не задовольняти його прохань до тих пір, поки не буде здійснено огляд”, “вилучати звичайні речі – цигарки, запальнички, ключі тощо”.

Містить видання й поради “ретельно прощупати одяг в області паху”, “прошукати праву руку до зап’ястка поверх одягу та зсередини”, “прощупати груди та підкладку піджака”, “оглянути всі кишені, вилучити їх вміст”.  Проте такі дії не відповідають рівню повноважень,  визначених для поліцейського в законі, що мовить – “поверхнева перевірка є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом”.

Посібник також вчить поліцейських “не дозволяти особам, які оглядаються, самим діставати речі з кишень”, що суперечить вимогам статті закону, яка наголошує: “під час поверхневої перевірки, особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей”.

Фото: Національна академія внутрішніх справ

Однак не всі навчальні посібники містять подібні твердження. Так, у підготовленому Львівським державним університетом внутрішніх справ збірнику методичних рекомендацій “Основи професійної підготовки поліцейських” співробітникам чітко роз’яснюють: 

“…Суттєвою відмінністю поверхневої перевірки від особистого огляду є спосіб здійснення перевірки, а саме візуальний огляд. Поліцейський оглядає лише те, що бачить, або речі, що самостійно показуються особою. Тактильний контакт може мати місце тільки у виді проведення по поверхні одягу рукою, спеціальним технічним приладом, наприклад металошукачем тощо. Як гадає законодавець, візуальний огляд є значно меншим втручанням у приватне життя особи”. 

Водночас, як наголошує Батчаєв, у практичній діяльності поліцейських навчають діяти в протилежний спосіб – застосовувати “поверхневу перевірку” щодо правопорушників і затриманих, причому проводити її за методикою, характерною для “особистого огляду”: “кожна річ оглядається з усіх боків, вивертається навиворіт, прощупується, перевіряються шви, підозрілі місця підпорюються”.

Використання вищезгаданих способів щодо пересічних громадян під час проведення “поверхневої перевірки” можуть призвести до звинувачення в скоєнні посадового злочину та звести нанівець результат самої перевірки. Цього року у Львові суд, наприклад, відправив до в’язниці патрульних, визнавши їх винними в перевищенні службових повноважень, що призвело до смерті юнака на ім’я Володимир Клим. 

Під час рейду в салоні гральних автоматів той проковтнув пакет із двома грамами канабісу. Через те що правоохоронці надягли на нього пластикові наручники-стяжки, Клим не зміг допомогти собі та задихнувся. 

Нагадаємо, що минулого року за скоєння злочинів з лав поліції звільнили 142 людини, однак керівництво Нацполіції закликає не вішати ярликів на весь багатотисячний колектив через непорядність окремих осіб.

Більшість українців, як свідчать соціологічні опитування, не вважають роботу поліції ефективною та думають, що від насильства там не застрахований ніхто. За неповний рік тих, хто не довіряє поліцейським, лише побільшало.