Генпрокурор включив до комісії з відбору керівництва САП адвоката Іллі Киви

Дата: 22 Січня 2026
A+ A- Підписатися

Генеральний прокурор Руслан Кравченко включив до конкурсної комісії, яка обиратиме керівництво Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, адвоката Олексія Шевчука. Він відомий як захисник Іллі Киви та фігурант журналістських розслідувань.

Про це повідомляє Центр протидії корупції.

Олексій Шевчук. Фото: “Закон і Бізнес”

За даними видання NGL.media, Шевчук фігурує у матеріалах про незаконне переправлення військовозобов’язаних чоловіків за кордон через систему “Шлях”. За цим розслідуванням, понад 200 чоловіків призовного віку виїхали з України та не повернулися. Раніше Шевчук також підтримував “диктаторські закони 16 січня” та вів авторську програму на медіаресурсах, пов’язаних із Віктором Медведчуком.

Шевчук представляв інтереси низки фігурантів справ НАБУ та інших резонансних осіб, зокрема Олександра Онищенка, братів Дубневичів, Борислава Розенблата, Олега Бахматюка та Іллі Киви. У 2023 році адвокатське самоврядування позбавило його ліцензії за порушення професійної етики. До цього її також тимчасово зупиняли через публічний допис з образами на адресу ветерана й адвоката Масі Найєма.

У ЦПК заявили, що це призначення суперечить закону “Про прокуратуру”, оскільки член конкурсної комісії має мати бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості й відповідати критерію доброчесності, чого, на думку працівників Центру, Шевчук не має.

Тож Центр протидії корупції закликав Генерального прокурора скасувати це призначення та привести склад комісії у відповідність до вимог закону. В організації також переконані, що рішення Кравченка свідчить про спробу сформувати підконтрольну конкурсну комісію та створює загрозу незалежності САП і НАБУ.

Конкурсна комісія, яку наразі формують, відбиратиме кандидатів на ключові керівні посади в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, зокрема керівника САП, його першого заступника та заступників. Комісія має складатися з шести осіб: трьох від Ради прокурорів і трьох за пропозиціями міжнародних партнерів. Оскільки Рада прокурорів подала лише дві кандидатури, Генеральний прокурор скористався правом самостійно визначити третього члена комісії.

Нагадаємо, що одним із найрезонансніших епізодів тиску на антикорупційну систему у 2025 році стала спроба обмежити незалежність НАБУ та САП через ухвалення законопроєкту №12414. Документ викликав хвилю протестів у десятках міст України – від Києва й Львова до Дніпра, Одеси, Харкова та Чернігова. Громадські активісти, правозахисники та міжнародні партнери попереджали, що його реалізація може зруйнувати фундамент антикорупційної реформи.

22 липня Верховна Рада ухвалила, а президент Володимир Зеленський підписав закон, який вносив зміни до Кримінального процесуального кодексу. Законопроєкт передбачав надання генеральному прокурору права здійснювати контроль за діяльністю НАБУ та САП. Критики зауважували, що це суперечить принципу інституційної незалежності антикорупційних органів і відкриває шлях до політичного впливу на їхню роботу.

Генпрокурор Руслан Кравченко запевняв, що контроль потрібен “для очищення системи від російських впливів” і що бюро нібито залишатиметься незалежним. Водночас у громадянському суспільстві заявили, що подібні аргументи – лише прикриття для централізації влади й послаблення антикорупційних механізмів.

Після ухвалення законопроєкту та масштабних обшуків, коли СБУ та ДБР затримали кількох детективів НАБУ, звинувативши їх у можливій співпраці з російськими спецслужбами, в Україні спалахнули протести.

На вулиці вийшли сотні людей. У Харкові на площі Свободи мітингувальники скандували “Руки геть від НАБУ!” та “Ганьба!”. У Чернігові тримали плакати з написами “12414 – номер зради” та “Корупція аплодує”. У Львові понад пів тисячі людей вигукували: “Мої рідні воюють не за це!” і “Єдиним джерелом влади є народ”.

Занепокоєння висловили й міжнародні партнери України. Представники ЄС та США закликали владу дотримуватися міжнародних стандартів у сфері антикорупційної політики та гарантувати незалежність НАБУ і САП.

Після кількох днів тиску – як з боку суспільства, так і з боку міжнародних партнерів – ВР ухвалила новий закон, який повертав незалежність антикорупційним органам. Цей крок сприйняли як компроміс між владою та громадськістю й часткове відновлення довіри до державної антикорупційної системи.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter