Дітям з окупації потрібні спеціальні програми для реінтеграції в українську освітню систему – Офіс омбудсмана

Відсутність єдиної державної політики щодо реінтеграційних курсів та недостатня психологічна підтримка ускладнюють процес адаптації дітей і молоді з тимчасово окупованих територій (ТОТ) до українського освітнього середовища. Офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини наполягає на впровадженні спеціальних програм підтримки та фінансових гарантій для таких дітей. 

Про це йдеться в Спецдоповіді Омбудсмана щодо доступу до освіти дітей та молоді з тимчасово окупованих територій (ТОТ) України.

Російська Федерація незаконно мілітаризує українських дітей на ТОТ, створивши систему залучення їх в різні військово-пропагандистські організації

В Офісі уповноваженого наголошують, що значна частина дітей та молоді з окупації може переживати психологічні травми й не мати необхідної підтримки від сім’ї, близьких та від кваліфікованих спеціалістів за місцем перебування. Вони також мають труднощі із соціалізацією та адаптацією до нового освітнього середовища, а також зіштовхуються із серйозними мовними та культурними бар’єрами. 

Згідно з Законом “Про соціальні послуги”, до осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, належать особи, які не можуть самостійно подолати негативний вплив обставин, зумовлених тимчасовою окупацією.

Офіс уповноваженого нагадує, що діти та молодь із ТОТ переживають значний психологічний стрес через постійні загрози, насильство, порушення прав людини в окупації. Вони можуть ставати свідками або постраждалими внаслідок воєнних злочинів, зокрема обстрілів, депортації, фізичного насильства, катувань і втрати близьких.

Серед основних аспектів проблеми – перманентний стрес, що призводить до тривожних розладів, депресії та панічних атак через постійний страх за своє життя, родину та майбутнє. Через довготривале перебування в умовах окупації та відсутність доступу до соціальних і освітніх послуг діти та молодь можуть переживати соціальну ізоляцію, що посилює психологічне навантаження. Розлучення з близькими, відчуття втрати домівки та необхідність адаптуватися до нового оточення також може сприяти розвитку психологічних розладів.

Крім того, в умовах політики РФ з індокринації в української молоді втрачаються мовні зв’язки. У багатьох зверненнях від мешканців ТОТ, які отримують органи державної влади, заклади освіти та громадські організації були питання щодо наявності курсів із вивчення чи покращення української мови.

Читайте також: “Вивчи українську безпечно і безкоштовно”: мешканців окупованих територій запрошують на індивідуальні мовні курси з репетитором

Через незаконні дії Російсійської Федерації зміни в освітньому, соціальному середовищі та культурні відмінності між різними регіонами країни можуть спричиняти формування у дітей та молоді нових, часто суперечливих, ідентичностей. Це може ускладнювати процес інтеграції в нове оточення і впливати на їхнє почуття належності до українського суспільства.

Діти та молодь із ТОТ можуть зіткнутись із негативними стереотипами і стигматизацією, що лише підсилює почуття відчуження і знижує можливості для соціальної адаптації. Вони також можуть зазнавати дискримінації через їхнє походження або минуле. Це також може сприяти виникненню конфліктів на рівні взаєморозуміння та загальнолюдських цінностей. 

В Офісі уповноваженого пояснюють, що психологічні травми та стресові розлади можуть суттєво вплинути на когнітивний та емоційний розвиток дітей і молоді та, як наслідок – на можливість здобуття освіти.

Проблему посилює недостатня кількість психологів в освітніх закладах. Згідно з типовим штатним розкладом, ставка одного психолога міської школи здійснюється з розрахунку на 700 учнів. Це не дозволяє надати якісну психологічну допомогу виключно ресурсами одного фахівця.

Робота інклюзивно-ресурсних центрів, які володіють навичками надання першої психологічної допомоги, а отже, можуть здійснювати психолого-педагогічний супровід дітей, психологічну підтримку освітян і батьків, не поширюється на надання послуг дітям і молоді у разі їх перебування в окупації.

В Офісі омбудсмана переконані, що Міносвіти та Мінсоцполітики мають удосконалити системи підвищення кваліфікації освітян і підготовки науково-педагогічних кадрів до роботи з дітьми та молоддю з окупації.
Основними напрямами мають бути емоційно-психологічна й інформаційно-консультативна підтримка, кризова інтервенція та психологічна профілактика.

Крім того, як констатується у Спецдоповіді, у держави відсутня єдина політика щодо реінтеграційних курсів для людей із ТОТ.

2021 року Мінреінтеграції реалізувало проєкт з інтеграції молоді з ТОТ при вступі до закладів вищої освіти. Підготовчі курси тогоріч пройшли 189 людей замість запланованих 1 505 у 15 закладах. На підготовчих курсів слухачі отримували стипендію у 4 588 грн, їх забезпечували гуртожитком і залучали до заходів психологічного, культурно-освітнього і спортивного спрямування.

Середні витрати на підготовку, забезпечення та проведення підготовчих курсів на одну особу становили 19 107 грн. У наступні роки проєкт, попри позитивні відгуки дітей і молоді, не реалізовувався.

В Офісі уповноваженого переконані, що має бути врахований і масштабований досвід впровадження цього проєкту Мінреінтеграції. Також доцільно впроваджувати менторські програми, де учні, студенти, викладачі або представники неурядових організацій надаватимуть консультації та підтримку дітям та молоді з окупації у процесі навчання та адаптації до нових умов.

Ментори також можуть допомогти в організації професійного розвитку, зокрема, сприяючи налагодженню контактів із роботодавцями. Реалізація можлива протягом усього періоду навчання при здобутті освіти різного рівня. Доцільною є підготовка програм неформальної освіти через впровадження молодіжної роботи.

Повідомляється, що організації громадянського суспільства та заклади освіти напрацювали окремі рішення щодо сприяння у вивченні мови, зокрема, розроблені посібники для вивчення української мови для початкових класів, посібник Центру громадянської просвіти “Альменда” для підготовки до річного оцінювання з історії України відповідно до модифікованих програм тощо.

Читайте також: Як абітурієнтам з окупації підготуватися до ДПА, НМТ та ЗНО: правозахисники підготували пояснення

Обов’язкова, незмінна, базова частина навчального плану переважно містять українознавчий компонент – наприклад, українська мова за професійним спрямуванням, тоді як варіативна складова освітньо-професійних програм зазвичай не містить жодної дисципліни українознавчого компонента. В Офісі уповноваженого наголошують, що ті, хто проживав на ТОТ, потребують його наявності для мовної реінтеграції та заповнення прогалин у знаннях.

В Офісі омбудсмана переконані, що на базі ЗО можуть реалізовуватися різні ініціативи:

• курси з опанування української мови за різними рівнями;
• розмовні клуби українською мовою; тоддлер-клуби – заняття для дітей віком 1,5–3 роки та їхніх мам за методикою Марії Монтессорі);
• кіно- та книжкові клуби;
• волонтерство;
• інститути третього віку та будь-які інші форми взаємодії, що є типовими для окремої місцевості.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини надав міністерствам такі рекомендації: 

Міносвіти, Мінрозвитку та обласним військовим адміністраціям:

• Впровадити програми адаптації та підтримки в інтеграції. Вони можуть впроваджуватися на базі закладів освіти, в якому навчається дитина після свого переміщення, та онлайн. Такі програми мають бути спрямовані на поглиблене вивчення української культури, мови та історії, а також міжкультурні програми та заходи, що дають змогу розвивати взаєморозуміння між молоддю з різних регіонів країни і сприяють подоланню стигматизації та соціальної ізоляції. Вони можуть бути різної тривалості.

Міносіти та Мінсоцполітики:

• Забезпечити психологічну підтримку і супровід учасників освітнього процесу. Така діяльність також може визначатись компонентом у межах програм адаптації та підтримки в інтеграції. Реалізація цієї рекомендації має забезпечити психологічний супровід при здобутті освіти різного рівня та подачі документів на вступ до закладів освіти, при проведенні відбіркового конкурсу та зарахування до числа здобувачів освіти.

Міносвіти, Мінрозвитку, Міністерству культури та стратегічних комунікацій України:

• Забезпечити підтримку у покращенні навичок володіння українською мовою. Для учнів невипускних класів може бути запропонований річний безоплаптний адаптаційний курс вивчення української мови.
  Для школярів випускних класів та для дорослих осіб варіантом рішення може бути інтенсивний беоплатний трьохмісячний або піврічний курс із вивчення української мови. Для всіх бажаючих має бути забезпечений подальший доступ до самоосвіти через онлайн-курси з вивчення або поглиблення знань з української мови.
• Забезпечити фінансові та соціальні гарантії для дітей і молоді з ТОТ. Доцільним є введення програми компенсацій за навчання для дітей та молоді з ТОТ, що дасть змогу покривати частину або всі витрати на здобуття освіти для дітей. Створення окремих фондів для підтримки дітей та молоді з ТОТ у період адаптації до нових соціальних умов може включати, зокрема, одноразову фінансову допомогу для забезпечення початкових витрат на житло, медичні послуги, транспорт, придбання необхідних навчальних матеріалів, техніки. Програми кредитування, які дають змогу молоді з ТОТ брати кредити на освіту під знижену відсоткову ставку, або пільгові умови можуть бути впроваджені за підтримки держави або банківських установ. Має бути також гарантовано безоплатне проживання в гуртожитках, що покривається за кошти державного бюджету України.

Крім того, Уповноважений Верховної Ради з прав людини у цій спецдоповіді закликав уряд усунути системні проблеми в доступі молоді з окупації до української освіти.

Поміж іншим Уповноважений розкритикував реорганізацію Мінреінтеграції. На його переконання, такий крок уряду погіршив захист постраждалих від війни. 

Напередодні ZMINA повідомила, що Кабмін запровадив одноразову допомогу в сумі 50 тисяч гривень дитині, яка повернулася на підконтрольну територію після депортації, примусового переміщення або з тимчасово окупованих територій.