Робота редакцій в умовах воєнної ескалації: поради експертів

Дата: 26 Січня 2022 Автор: Наталія Адамович

Україна фактично живе в стані війни вже восьмий рік. Утім, працювати в справді воєнних реаліях досі доводилося далеко не всім редакціям. Тож на тлі загрози військової ескалації експерти та медійники проводять аналіз можливих викликів для медіа. 

Про те, як редакціям забезпечити свою діяльність в особливих умовах, як журналістам працювати в полі воєнних дій, щоб не нашкодити ні собі, ні своїй державі, як шукати правдиву інформацію, говорили 25 січня на заході, організованому фундацією “Суспільність” за сприяння “Інтерньюз-Україна”, “Детектора медіа” та Незалежної медійної ради.

ZMINA систематизувала поради експертів, озвучені на заході, і доповнила їх безпековими рекомендаціями Інституту масової інформації.

Як забезпечити технічну роботу редакції в разі ескалації

Проясніть заздалегідь, хто з працівників редакції залишиться в разі ескалації, а хто планує виїхати із зони конфлікту.

Працювати журналістам краще в офісі, а не віддалено, оскільки там легше забезпечити одразу на всіх електроенергію, зв’язок, доступ до інтернету тощо. Вдома та в полі цього може не бути.

Визначте ключових людей, до яких члени редакції звертатимуться в разі виникнення кризових ситуацій.

Утім, вирішувати це кожна редакція має індивідуально з урахуванням місцевих ризиків та обставин.

За можливості встановіть залізні двері до офісу та найміть охорону – на випадок штурму будівлі.

Подбайте про певні запаси їжі, води та ліків у редакції (щонайменше на тиждень).

На випадок відсутності світла придбайте генератори, також подбайте про запас бензину чи солярки.

Як підготуватися до відімкнення інтернету та мобільного зв’язку

Необхідно пропрацювати алгоритм дій, джерела комунікації, енергозабезпечення і зв’язок між редакцією та тими, хто працює “в полі”, на випадок відімкнення інтернету та мобільного зв'язку.

Також треба подбати про супутниковий зв’язок – на випадок відімкнення мобільних веж (їхні генератори можуть працювати щонайбільше дві доби). Має бути щонайменше два таких телефони.

Але пам’ятайте, що супутникові телефони не надають можливості передавати великі обсяги даних. Вихід – встановлення в редакції супутникової тарілки.

Доречним буде поновлення за можливості стаціонарних телефонів.

На переконання експертів, які взяли участь в обговоренні, в Україні немає можливості повністю відімкнути інтернет, проте доступ до сайтів може бути ускладнений. Тож створіть на іноземних серверах резервну копію, так зване дзеркало, свого ресурсу на випадок недоступності основного. Заздалегідь повідомте читачів, де міститься резервний сайт та як називається.

Подбайте про збереження архівів редакції.

ВАЖЛИВО! За умови відсутності зв’язку, інтернету, світла тощо основним джерелом офіційної інформації в Україні буде Перша програма Суспільного радіо: мовлення вестиметься на FM- та AM-хвилях.

Як редакціям не нашкодити країні, публікуючи інформацію під час війни

Редакціям варто домовитися про те, яку інформацію не потрібно публікувати, щоб не посилити небезпеки для військових чи цивільного населення. Так, заборона чи обмеження на оприлюднення може стосуватися пересування та кількості військових ЗСУ, певних координат тощо.

Наприклад, публікація точної адреси падіння снаряда може дозволити ворогу скоригувати точність обстрілів.

Військовий кореспондент Олександр Махов у матеріалі для ІМІ наголошує на тому, що знімати в зоні конфлікту треба без прив’язування до місцевості. За його словами,  таким прив’язуванням можуть бути дерева, зламані лінії електропередач, зруйновані будинки – тобто певні орієнтири для ворога.

Якщо знімання ведеться зі спостережного пункту, треба пам’ятати, що тут зберігається вся необхідна для ведення бою інформація – розташування бойових позицій противника, відстань до них, орієнтири на місцевості, позивні власних постів та позивні постів противника. Все це часто надруковано на папері й висить на стінах. Ці папери можуть потрапити в кадр.

Також треба уникати знімання побуту військовослужбовців. Це може надати противнику інформацію про кількість військових, їхню зброю тощо.

Не використовуйте у своїх матеріалах позивних армійців та їхніх прізвищ, краще називати їх лише на ім’я.

Ретельно уникайте назв підрозділів, номерів бригад, не показуйте номерів на військовій техніці, не знімайте рацій командирів тощо.

Без зайвої потреби не слід вказувати місце проведення знімання, оскільки це може полегшити противнику ідентифікацію підрозділу та особового складу.

Джерела інформації та фактчекінг 

В умовах надзвичайної ситуації особливо важливо давати інформацію на основі перевірених фактів, а не прогнозів чи версій.

Запасіться всіма можливими комунікаційними каналами, через які можна отримати офіційну інформацію чи коментар воєнних або цивільних експертів.

Фактчекінг обов’язковий. Ворожі ресурси цілеспрямовано працюватимуть на поширення дезінформації та панічних настроїв на території України.

Безпека журналістів, які працюють у небезпечних зонах

Головне завдання – зберегти життя своє та знімальної групи, репортаж – це вторинне. Тож не ризикуйте дарма.

Одяг має бути зручним, легким та міцним. Також крім звичайних інструментів журналіста візьміть із собою те, що може знадобитися з великою часткою ймовірності: ліхтарик налобний та звичайний, запасні батарейки, зарядні пристрої, павербенк, блокнот і олівець.

Домовтеся про місце зустрічі журналістів на випадок зникнення зв’язку. У кожного має бути зв’язковий: людина з тилу, з якою кореспондент виходить на контакт у певні проміжки часу за домовленістю. Та постійно має знати, де кореспондент перебуває зараз. Оптимально – встановити програму відстеження на телефон журналіста.

Редакція має забезпечити журналістів, які працюватимуть у зоні конфлікту, документами, засобами зв’язку (супутникові телефони), предметами особистого захисту: бронежилет, каска, аптечка тощо. Навчіть членів редакції користуватись аптечкою.

Журналіст самостійно має подбати про ліки, які потрібні саме йому.

Проведіть навчання щодо знаків розрізнення військових ЗСУ та ворога.

За можливості застрахуйте співробітників редакції.

З’ясуйте, чи забезпечуватиме влада транспорт для журналістів, які висвітлюватимуть події. Якщо так, то дізнайтесь, як дістатися до точки збору.

Доречним буде створення невеликих міжредакційних центрів: це дозволить ефективніше протидіяти ймовірній інформаційній блокаді під час конфлікту.

Що робити журналістам, які потрапили в полон

Експерти радять у жодному разі не брехати тим, хто вас полонив. Майже будь-яку інформацію можна легко перевірити, а вам – заплутатись у свідченнях.

За порадами ІМІ, не треба демонструвати героїзм, наполягати на політичних поглядах, давати власну оцінку тим чи іншим подіям. Краще поводитися спокійно, витримано, більше слухати, ніж говорити, не вступати в дискусії.

Не чиніть опір та не намагайтеся втекти, якщо ви не впевнені, що зможете.

Не провокуйте тих, хто вас полонив, не поводьтеся як жертва та не просіть нічого, окрім життєво важливих речей.

Вживайте їжу, воду: це триматиме в тонусі та не погіршуватиме здоров’я.

Журналіст та експолонений "ДНР" Станіслав Асєєв у коментарі ІМІ також наголошував на тому, що поведінка полоненого має будуватися так, щоб утратити якнайменше здоров'я. Іншими словами, від самого моменту затримання в жодному разі не йдіть на конфлікт із тими, хто вас затримав, поводьтеся максимально м'яко в розмові, відповідайте чітко та тільки на запитання, щоб нікого не дратувати, і головне – підписуйте будь-які свідчення, якщо справа дійшла до катувань. Оскільки в такому разі, каже Асєєв, питання лише в тому, через який проміжок часу ви підпишете необхідні папери й скільки здоров'я ви за цей час втратите.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: