“Як так сталося?”: п’ять відповідей на питання про ситуацію у Верховному Суді, де взяли рекордний хабар

Отже, про Верховний Суд, голову якого піймали на отриманні рекордно великого хабаря у 2,7 мільйона, а розслідування всієї схеми може виявити причетність багатьох інших суддів.

1. “Як же ж так сталося?”

Чесно – мене щиро дивує кількість людей, яких дивує, що в Верховному Суді беруть хабарі.

На майже 80% “новий” ВС складається зі старих суддів. За рішеннями Громадської ради доброчесності приблизно чверть суддів, призначених до ВС, не відповідають критеріям доброчесності. А інформація, яка може свідчити про таку невідповідність, була ще стосовно десь половини.

З 18 суддів ВС брали участь в ухваленні того самого рішення, троє мали негативний висновок Громадської ради доброчесності. А ще дев’ять – інформацію від ГРД, яка, імовірно, свідчить про недоброчесність.

Якби тогочасна Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка вибирала цей ВС, замість автоматично скасовувати все, що йде від ГРД, бодай перевірила цю інформацію, – сьогоднішню злочинну схему, найімовірніше, реалізовувати банально не було б кому.

2. “Що ж ми робили не так?”

Склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка вибирала Верховний Суд.

А ще ширше – “суддівське самоврядування”, яке ми запровадили надто рано, до того як очистили систему. Цей принцип дуже добре працює в розвинених демократіях, де треба зберегти статус-кво. Але це найгірший рецепт, якщо потрібні зміни.

Бо головне, що така модель робить, – дає системі самій себе відтворювати: судді, які брали хабарі, вибрали склад ВККС, яка вибрала суддів, які беруть хабарі.

Саме тому набагато кращі результати в нас, коли ми долучаємо до вибору суддів елементи з-поза системи, наприклад іноземних експертів.

Так це було, наприклад, з Антикорупційним судом, який, зокрема, й санкціонував слідчі дії в цій справі. І тому саме незалежних міжнародних експертів, а не українських суддів і політиків має бути більшість у комісії з відбору суддів КСУ, як це рекомендують Венеційська комісія і ЄС. І як це підтримують 53% українських громадян.

3. “То що, не працюють високі зарплати?”

Високі (а точніше, ринкові) зарплати й гідні умови праці – це необхідна, але не достатня умова доброчесності суддівського корпусу.

Ще мають бути наявні:

• адекватна система відбору, яка пропускає на посади лише доброчесних (ВККС);
• дієва система дисциплінарної відповідальності, яка корегує небажану поведінку (ВРП);
• невідворотність покарання за корупційні злочини (НАБУ+САП+ВАКС).

А перед тим усім має бути якісна система правничої освіти, яка виховує майбутніх юристів у дусі академічної свободи і доброчесності, а не блатняка, казарми й хабарів, як це все ще багато де буває.

4. “То, може, позбавити цих суддів недоторканності, пожиттєвого призначення і високих зарплат?” 

Боже борони.

Це все важливі гарантії незалежності суддів. Просто до них треба додати важливі гарантії доброчесності, дивись попередній пункт.

Частково ці речі вже є (НАБУ, САП, ВАКС, оновлена ВРП), частково вже будуємо (ВККС), дещо ще належить зробити (реформа правничої освіти).

5. “То що, судова реформа поламалася? Треба все робити заново?”

Все залежить від нас.

Саме з провалу попередньої ітерації виросла спроба, яка зараз триває.

Наприклад, замість старої ВККС, яку з ганьбою розпустив парламент за провал конкурсу до ВС, ми зараз вибираємо нову, і прямо цими днями триває фінал цього процесу.

А ця нова ВККС, нагадаю, вибиратиме нам 2500 суддів на покоління вперед.

І найцікавіше, що на те, якою вона буде, ми можемо вплинути прямо зараз, нашою цікавістю до процесу.

Якщо зможемо втримати увагу на темі ще кілька днів – матимемо шанс на справедливе судочинство вже за пару років. До речі, всі умови для цього є. Закон вимагає від членів Вища рада правосуддя, які формують список, максимальної прозорості процесу відбору.

Як думаєте, зможемо?

Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE, доктор юридичних наук

P.S. Дивитись трансляції співбесід із кандидатами до ВККС можна на ютуб-каналі Вищої ради правосуддя.