Ще один крок назустріч: Україна скасувала адмінштрафи для жителів окупованих територій

Президент Володимир Зеленський підписав закон про тимчасове скасування штрафів за порушення порядку в’їзду/виїзду з тимчасово окупованих територій України. Відповідний законопроєкт №5478 Верховна Рада ухвалила ще наприкінці червня. І це – довгоочікуване рішення, яке звільняє мешканців ТОТ від адміністративних штрафів за спроби потрапити на підконтрольну уряду України територію через Російську Федерацію під час блокування роботи контрольних пунктів в’їзду та виїзду (КПВВ). 

Від початку збройного конфлікту перетнути адмінкордон з окупованим Кримом, а також лінію розмежування з тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях можна було лише через відповідні КПВВ. Їх на початок 2020 року працювало вісім: п’ять – на лінії розмежування і три – на адмінкордоні з Кримом.

У 2019 році, з початком пандемії COVID-19, ситуація з перетином КПВВ значно погіршилася через впровадження відповідних карантинних заходів та обмеження свободи пересування. Так, з березня 2020 року КПВВ на межі з окупованими територіями періодично не функціонували взагалі чи функціонували в обмеженому режимі. 

Ця ситуація значно ускладнилась у 2021 році через дії окупаційних органів влади, які закривали або обмежували функціонування КПВВ. З 1 липня 2021 року на Сході України із семи наявних КПВВ в обмеженому режимі працює лише два – пішохідний перехід “Станиця Луганська” (Луганська область) та КПВВ “Новотроїцьке” (Донецька область). Водночас мешканці окупованої частини Донецької області фактично опинилися в заручниках окупаційної влади: перетнути єдиний КПВВ з їхнього боку можна лише два дні на тиждень. Ба більше, для цього необхідно бути у відповідних списках так званого “міжвідомчого штабу ДНР”. 

Закриття або обмеження роботи КПВВ критично вплинуло на кількість перетинів лінії розмежування, особливо в Донецькій області. За даними Держприкордонслужби, у січні-квітні 2021 року лінію розмежування перетинали 165 тисяч разів: 158 тисяч у Луганській області й лише 7 тисяч у Донецькій.

Для порівняння: кількість перетинів за аналогічний період 2020 року становила 2,642 млн, з яких 746 тисяч – у Луганській області й 1,896 млн – у Донецькій. Отже, кількість перетинів лінії розмежування в Донецькій області з початком пандемії коронавірусу скоротилась у 270 разів.

Водночас потреба в перетині КПВВ громадянами України – як мешканцями окупованих територій, так і підконтрольних – залишається високою: у 2019 році, до запровадження будь-яких карантинних обмежень, лінію розмежування перетнули 13,9 млн разів!

В умовах, коли перетин лінії розмежування суттєво обмежено або заблоковано з боку окупаційних органів влади, українські громадяни залишаються в ізоляції на окупованих територіях. Вони фактично позбавлені можливості законно виїхати на підконтрольну уряду України територію. 

Єдиним доступним шляхом, особливо для мешканців окупованої частини Донецької області, залишається проїзд через територію Російської Федерації. Виїзд/в’їзд українських громадян здебільшого відбувається через пункти пропуску на державному кордоні України “Мілове – Чертково” (Луганська область) та “Гоптівка – Нехотєєвка” (Харківська область).

Утім, такий проїзд через територію Російської Федерації є адміністративним правопорушенням. Законом встановлено, що в’їзд/виїзд на окуповані території має відбуватися суто через КПВВ на лінії розмежування або адміністративному кордоні з Кримом. Через це будь-який проїзд повз них призводив як мінімум до адміністративної відповідальності за ст. 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 

Так, згідно з цим законом, порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї карається штрафом від 1700 до 5100 грн. А якщо ті самі дії вчинили група людей або людина протягом року повторно, сума штрафу суттєво зростає – від 5100 до 8500 грн. 

Ця стаття адмінкодексу не нова, вона з’явилася ще 2014 року. Але саме після початку блокування роботи КПВВ на межі тимчасово окупованих територій кількість протоколів про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 204-2 КУпАП, значно збільшилася. За інформацією Держприкордонслужби, лише за два місці (січень-лютий) 2021 року склали 4160 протоколів. Для порівняння: за весь 2019 рік їх було 5330. 

Така ситуація вела до скорочення кількості перетинів та мала “охолоджувальний ефект” для тих, хто планував виїхати на підконтрольну уряду України територію. Ті мешканці ТОТ, які прагнуть зберегти зв’язок з підконтрольною територією, змушені платити за це високу ціну – як у прямому сенсі (через вартість проїзду з урахуванням сплати штрафів), так і в переносному, бо вважатимуться правопорушниками відповідно до закону. 

Особливо гостро це питання стояло в період вступної кампанії, коли діти з окупованих територій мали виїжджати й подавати документи для вступу до закладів вищої освіти за спрощеною процедурою. 

Саме тому ухвалення законопроєкту №5478 є дуже важливим. Він передбачає, що на період дії карантину або на час блокування діяльності КПВВ не застосовуватимуть адміністративних стягнень за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї, якщо вони настали з підстав гуманітарного характеру. 

Ці підстави вже визначив уряд для Криму й окупованих територій Донецької та Луганської областей як такі, що дають право перетину КПВВ у разі тимчасового припинення їхньої роботи.  

Так, до підстав гуманітарного характеру належать возз’єднання сім’ї; тяжка хвороба або смерть близького родича; необхідність забезпечення лікарськими засобами; проходження лікування; оформлення дитині документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України; вступ або продовження навчання в закладах освіти на підконтрольній території; прийняття спадщини; повернення особи на своє постійне місце проживання та інші. 

Водночас цей перелік не є вичерпним, оскільки можуть виникати інші ситуації, які потребують невідкладного перетину в будь-якому напрямку з гуманітарних міркувань або для запобігання виникненню загрози життю та здоров’ю особи та/або порушенню її прав (зокрема, у разі політичного переслідування особи на тимчасово окупованих територіях).

Наявність підстав гуманітарного характеру за можливості слід документально підтвердити.

І хоча ухвалення законопроєкту №5478 можна тільки вітати, це є тимчасовим рішенням. Сам закон, до якого вносяться зміни, є тимчасовим і пов’язаний із протидією поширенню COVID-19 в Україні. 

Утім, з огляду на дії окупаційних органів влади, скеровані на якомога більшу ізоляцію окупованих територій та припинення зв’язку їхніх мешканців з підконтрольною уряду України територією, можна очікувати, що навряд чи найближчим часом КПВВ на лінії розмежування відновлять повноцінну роботу.      

А отже, підтримка зв’язків з мешканцями окупованих територій стає справжнім викликом для України й державної політики реінтеграції. Системна проблема потребує системної відповіді. 

Одним з елементів такої відповіді мають бути відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, що дозволять зняти питання про притягнення до адміністративної відповідальності українських громадян за виїзд з окупованих територій через територію РФ з підстав гуманітарного характеру.

Альона Луньова, адвокаційна менеджерка Центру прав людини ZMINA