“Жахливий воєнний злочин”: справа про підрив Каховської ГЕС у міжнародних судах
За тиждень після підриву окупованої росіянами греблі на Каховській ГЕС кількість жертв зросла до 10, ще 42 людини вважають зниклими безвісти. Кількість потерпілих на окупованих територіях невідома.
Одразу після катастрофи Офіс генерального прокурора розпочав розслідування за фактами екоциду та порушення законів і звичаїв війни. Наразі, за словами очільника відомства Андрія Костіна, над цим працює безпрецедентна за кількістю група прокурорів.
Водночас президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 11 червня зазначив, що українські слідчі та правоохоронні органи всіляко сприяють міжнародним розслідуванням цього злочину.
Під час тижня правосуддя в Гаазі кореспондентка ZMINA з’ясовувала, як Україна може домогтися відповідальності за підрив Каховської ГЕС у міжнародних судах.
Міжнародні суди проти Росії
Через сім годин після руйнування греблі на Каховському водосховищі десятки населених пунктів уже були затоплені. Волонтери та українська влада тільки з правобережжя Херсонщини евакуювали понад 700 людей.
У той самий час за дві з половиною тисячі кілометрів звідти, у великій залі Палацу миру в Гаазі, українська делегація дипломатів та правників виступала перед Міжнародним судом ООН у першій справі України проти Росії. Вони представляли результат шестирічної роботи зі збору доказів порушення Росією Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Агент України в Міжнародному суді ООН Антон Кориневич у вступному слові на слуханнях згадав і про підрив греблі на Каховській ТЕС:
“Дії Росії – це дії держави-терориста, агресора. Та вони не виникли нізвідки. Вони є трагічним, але логічним результатом ситуації, на яку ми звернули увагу суду ще у 2017 році”.
Справа, яку слухає цими днями суд, стосується дій Росії в Україні у 2014–2015 роках, наголосив дипломат після слухання в коментарі журналістам. Утім, докази злочину на Херсонщині, за його словами, залучать до інших позовів:
“Безумовно, цей епізод буде висвітлено в тих справах, які відкрито в різних міжнародних судових установах”.
Кориневич підкреслив, що Каховська ГЕС є об’єктом, який містить небезпечні сили. Тобто належить до споруд чи конструкцій, напад на які, за Женевською конвенцією про захист жертв міжнародних збройних конфліктів, може спричинити “звільнення небезпечних сил і наступні тяжкі втрати серед цивільного населення”.
“Атака на такий об’єкт є серйозним воєнним злочином, за який Росія має неодмінно понести покарання”, – додав агент України в Міжнародному суді ООН.
Фото: Діана Колодяжна, ZMINAЮридична експертка в питаннях, пов’язаних з довкіллям, кліматом та міжнародним правом Ширлін Чін у коментарі ZMINA також зазначає, що руйнування греблі є тяжким порушенням міжнародного гуманітарного права і може бути класифіковане судами як воєнний злочин.
Зокрема, цілеспрямоване та свідоме знищення навколишнього середовища є одним з елементів воєнних злочинів згідно зі статтею 8 Римського статуту. Саме цим документом керується Міжнародний кримінальний суд. Ба більше, розслідування умисної шкоди довкіллю під час бойових дій є одним з пріоритетів суду. Про це йдеться в програмному документі, який у 2016 році опублікувала тодішня очільниця офісу прокурора МКС Фату Бенсуда.
Водночас до цього Міжнародний кримінальний суд жодного разу не звертався до зазначеного параграфа статті про воєнні злочини, зазначає Чін. Також, за її словами, цей злочин навряд чи можна буде додати до наявних звинувачень проти Володимира Путіна, за якими вже видали ордер на його арешт.
Однак це не унеможливлює нових ордерів з іншими епізодами злочинів. Так, у 2007 році МКС видав ордер на арешт Алі Мохаммеда Алі Абд-аль-Рахмана, командира воєнізованих формувань у провінції Судану Дарфур. Прокурор звинувачував його в 50 випадках воєнних злочинів та злочинів проти людяності. У 2020 році суд видав другий ордер на арешт за трьома новими звинуваченнями.
Поміж тим, одразу після підриву Каховської ГЕС Офіс генпрокурора України передав усю наявну про це інформацію до Міжнародного кримінального суду.
За кілька днів експерти МКС і самі побували на уражених катастрофою територіях, зокрема в Херсоні та Антонівці. Вони зустрілися зі свідками та отримали доступ до всіх матеріалів, що збирають українські правоохоронці.
Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 11 червня підкреслив, що робота над міжнародним розслідуванням цього злочину вже почалася:
“Дуже важливо, що представники міжнародного правосуддя на власні очі побачили наслідки російського теракту та самі почули, що російський терор продовжується цинічними та жорстокими обстрілами затопленої території”.
Наразі важливо зібрати якомога більше доказів у цій справі, й основна частина роботи над цим лягає саме на українських правоохоронців, каже Ширлін Чін.
До цього процесу долучили 172 українських прокурорів з чотирьох областей та профільних департаментів, а також понад 250 слідчих Нацполіції та СБУ.
Усі зібрані матеріали, за словами Зеленського, українські спеціалісти передають і міжнародним експертам для незалежного оцінювання.
Однак слідчі дії ведуть переважно на підконтрольній Україні території, оскільки Росія не дає доступу до ураженого окупованого лівобережжя Дніпра жодній зі слідчих місії.
“Якщо немає наземного доступу, можна використати небо, – зауважує Чін. – Нині існують космічні технології, що можуть допомогти усунути проблему з доступом”.
Так, у ніч руйнування греблі Каховської ГЕС американський супутник зафіксував великий тепловий спалах, що може свідчити про вибух, передає The New Youk Times.
Як вплинути на державу-терориста?
Росія не тільки перешкоджає розслідуванню катастрофи – окупаційна влада не допускає на постраждалі території й гуманітарні організації, як-от Товариство Червоного Хреста України чи гуманітарну місію ООН.
Разом з тим Росія й сама не рятує людей на окупованих територіях. Окупаційні війська не випускають із зони ураження людей без російських документів, вимагають гроші від волонтерів, обстрілюють цивільних під час евакуації.
Кожна з цих атак є окремим злочином.
Та Росія не реагує на приписи міжнародних організацій і судові постанови – ще 2020 року Держдума ухвалила закон про те, що міжнародне право не може бути вищим за конституцію РФ. Тому, зокрема, Росія проігнорувала вимогу Міжнародного суду ООН припинити збройну агресію в Україні.
Зазвичай, якщо якась країна відмовляється виконувати міжнародні зобов’язання чи приписи суду, питання виносять на розгляд до Ради Безпеки ООН. Проте цей механізм не працює у випадку з Росією, яка має право вето в питаннях війни та миру в цьому органі.
“Якщо Рада Безпеки не діє, може втрутитися Генеральна Асамблея ООН та надати термінові рекомендації задля підтримки міжнародного миру та безпеки”, – зазначає Чін.
Так, 5 квітня 2022 року Генеральна Асамблея засудила Росію за порушення міжнародного гуманітарного права та виключила країну з Ради ООН з прав людини.
Після знищення росіянами греблі на Каховському водосховищі Верховна Рада України ухвалила постанову, в якій закликала Генеральну Асамблею ООН припинити членство Росії в Раді безпеки ООН та у всій організації загалом.
Крім того, депутати звернулися до урядів та парламентів країн світу і до міжнародних організацій із закликом визнати Росію спонсором тероризму, а її дії – геноцидом українського народу та екоцидом.
Однак на відміну від українського кримінального права кодекси більшості країн світу не містять норми про злочин екоциду. Хоча останніми роками дедалі більше держав почали працювати над тим, щоб це змінити. Так, у 2021 році екоцид додали до кримінальних норм у Франції. Подібні процеси відбуваються наразі в Бельгії, Швеції, Мексиці, Фінляндії. Водночас міжнародна спільнота екологів, правників та інших експертів веде кампанію за внесення злочину екоциду до Римського статуту.
Разом з притягненням Росії до відповідальності Україна може налагоджувати механізми відшкодування збитків, зазначає Чін. Експертка посилається, зокрема, на резолюцію Генеральної Асамблеї ООН від 14 листопада 2022 року, у якій країни-члени організації визнали необхідним разом з Україною створити міжнародний механізм компенсації за наслідки російської агресії.
Та, за словами правниці, основний обсяг роботи з оцінювання збитків, як і ведення розслідувань, лягає саме на українські інституції.
Читайте також: Росія вбиває довкілля України. Чи можна покарати її за екоцид?
