Українці вшанували пам’ять перших загиблих євромайданівців

Дата: 23 Січня 2015 Автор: Микола Мирний
A+ A- Підписатися

22 січня до тисячі людей вийшли на Майдан Незалежності вшанувати перших трьох загиблих активістів Євромайдану.

Про це повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини.

Рівно рік тому 22 січня Україну та світ облетіла звістка про перших трьох вбитих євромайданівців. Ними стали Сергій Нігоян, Михайло Жизнєвський та Роман Сеник.

Вбивству передували намагання активістів з 19 січня пройти до Верховної Ради, аби вимагати скасування “законів 16 січня”. На вул. Грушевського відбувались сутички.

Протестувальники “поливали” силовиків коктейлями, салютами та бруківкою, а у відповідь були газ, світлошумові гранати та кулі.

Це був період, коли щодня десятки євромайданівців отримували поранення: вибиті очі, газові отруєння і понівечені кінцівки. Часто силовики влаштовували на них “полювання” поза Майданом, затримуючи зокрема в лікарнях та відправляючи в СІЗО.

21 січня невідомі викрали львів’янина Юрія Вербицького та громадського активіста з Києва Ігоря Луценка. Тіло Юрія Вербицького згодом знайшли у лісі неподалік Києва зі слідами тортур.

Це був період, коли вночі діяли “тітушки”, які нападали на євромайданівців та палили автомобілі автомайданівців.

22 січня вже 2015 року, вшановуючи пам’ять загиблих на Майдані Незалежності, активісти запалювали лампадки, тримали в руках прапори України, Вірменії, Білорусі, Грузії та червоно-чорні стяги, а також плакати з надписами “Герої не вмирають!”, “Убий – не здамся”, “Небесна сотня” та інші.

Близько 19:00 люди рушили до стадіону “Динамо” ім. Валерія Лобановського, що на вул. Грушевського. Там зачитали імена кожного загиблого на Євромайдані активіста та вшанували хвилиною мовчання. Зі сцени виступили родичі та друзі вбитих.   

На сьогоднішній день правоохоронні органи не спромоглися притягти до кримінальної відповідальності жодного посадовця, правоохоронця чи бійця силового спецпідрозділу за вбивства, поранення чи інші насильницькі дії проти активістів Євромайдану.

Хід справ

Адвокат-волонтер Євгенія Закревська каже, що батьки Михайла Жизнєвского вже зневірились у розслідуванні.

Розслідуванням вбивств Сергія Нігояна, Михайла Жизнєвського та Романа Сеника формально займалось МВС, але до березня ця справа не розслідувалась взагалі. Більшість первинних доказів були втрачено назавжди, каже адвокат.

Слідство встановило, що троє активістів були вбиті із помпових рушниць, які використовуються для зупинки автотранспорту. Та проблема в тому, що ці рушниці персонально не обліковувались.

Зрозуміло, якщо твій керівник надає тобі смертоносну зброю без звітності, то це добро на те, щоб вчиняти вбивства. А це співучасть”, – переконана Закревська.

Вона вважає, без показів іншої сторони, тобто силовиків,  встановити істину нереально. Проблем додає те, що з 19 січня не затверджувались відомості щодо розташування сил і засобів в центрі Києва, тому немає документального підтвердження, які саме працівники МВС стояли на Грушевського.

Адвокат переконана, що якщо і є силовики, які можуть свідчити, це навряд чи станеться зараз. Бо вже є прецендент по справі підпалу львівської бази Беркуту. Там розсекретили свідка-беркутівця, який свідчив проти свого керівництва.

МВС радо звітує, що справа закатованого Юрія Вербицького, який помер вранці 22 січня, розкрита і передана до суду”, – розповідає Євгенія Закревська. Однак у суді постала єдина людина, яка стояла “на шухері”, і в цій справі ефемерні шанси притягнути її до відповідальності.

Справу Юрія Вербицького продовжує розслідувати МВС. У відомстві кажуть, що ніхто не намагається знайти зв’язок із колишнім керівництвом МВС.

Це зрозуміло, бо МВС проти себе розслідувати справи не може. Для того, щоб знайти і притягнути до кримінальної відповідальності представників МВС, треба, щоб цю справу розслідувала прокуратура, а на даний момент ані МВС, ані прокуратура не вбачають підстав для цього”, – констатує Закревська.

Попри провал у розслідуваннях Закревська непохитна. Вона переконана, що справи євромайданівців все одно будуть розслідувані: “Я знаю, що родина Жизнєвських взагалі зневірилась, що ця справа буде розслідувана. Та я не зневірилась. Я вважаю, що в будь-якому випадку ми цього досягнем. Тут питання: скільки потрібно буде вищих керівників звільнити”.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: