У Києві відкрилася вулична виставка “Рік спротиву: як по(в)стає Білорусь”
У центрі Києва на майдані Незалежності 12 серпня відкрилася вулична виставка “Рік спротиву: як по(в)стає Білорусь”, у заході взяли участь десятки українців та білорусів, зокрема представники правозахисних організацій.
Ініціаторами та організаторами виставки стали представники громадської ініціативи Free Belarus Center та Національного музею Революції гідності.
Локацію виставки, Майдан Незалежності, обрали невипадково. Це місце – символ історії спротиву українців, які свого часу, як зараз білоруси, повстали проти злочинної влади.
“Це дуже символічне місце. Те саме, де відбувалася українська Революція гідності. Те, що нас єднає. Те, де ми бачимо паралелі у нашій історії”, – сказала координаторка ініціативи Free Belarus Center Паліни Бродік.
Загалом експозиція складається із 17 стендів, на яких зображені ключові моменти історії протестів у країні, що поступово змінювали білоруську націю. Зокрема, тут є ілюстрації про початок пандемії COVID-19, коли влада продемонструвала повну бездіяльність, – передумову масових протестів в Білорусі. Це стало причиною посилення волонтерського руху та мобілізації суспільства.
Представлений тут і стенд про президентську передвиборчу кампанію-2020, коли в країні вперше були представлені три альтернативні Олександру Лукашенку кандидатури. Проте їх усіх затримали ще до виборів. Це також викликало незгоду білорусів. Штаби всіх альтернативних кандидатів об’єдналися та сформували коаліцію. Внаслідок цих зусиль Світлана Тихановська стала опоненткою Лукашенка на виборах.
Стенд “Еміграція” демонструє небачений обсяг еміграції білорусів, щоб уникнути репресій.
Також на виставці є стенди, присвячені примусовій посадці літака і затриманню опозиційного журналіста Романа Протасевича, жіночим маршам протесту й один порожній, де відвідувачі можуть поділитися спогадами, враженнями, залишити побажання.
Виставка триватиме до 20 серпня.
Нагадаємо, після чергових виборів президента в Білорусі 9 серпня 2020 року почалася хвиля громадських протестів. Влада, яка одразу стала називати їх “заворушеннями”, використовувала для боротьби з громадянами гумові кулі, сльозогінний газ та водомети. Однак тиск не припинився й після спаду хвилі протестів. Покарання білоруси отримали, наприклад, за штори в кольорах біло-червоно-білого прапора, катання на лижах або коментар про силовиків у мережі.
За даними правозахисників, від репресій у країні постраждали близько 30 тисяч людей. Щонайменше шестеро учасників протестних акцій, за даними ООН, зникли безвісти.