Правозахисники вимагають від Венедіктової повернути Мамедова до “департаменту війни”: чому це важливо?

Очільники правозахисних організацій 2 липня вийшли з акцією протесту до Офісу генерального прокурора. Вони обурені усуненням Гюндуза Мамедова з посади керівника Департаменту нагляду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених під час збройного конфлікту (“департамент війни”), та вимагають від генпрокурорки Ірини Венедіктової його повернення. 

Пояснюємо, чому правозахисників обурили кадрові зміни й чому цей підрозділ Офісу генпрокурора такий важливий. 

30 червня Ірина Венедіктова призначила новим керівником Департаменту Максима Якубовського – посадовця, який, зокрема, працював над справою керівників ініціативних груп “Українського вибору” Віктора Медведчука. Цій організації українські слідчі закидають влаштування та проведення незаконного “референдуму” в Криму, держзраду та зазіхання на територіальну цілісність і недоторканність України. Нещодавно їхню справу передали до суду. 

Після миттєвого публічного осуду громадськості Венедіктова 1 липня підпорядкувала “департамент війни” собі. 

Правозахисники обурені перепризначеннями в підрозділі без жодних обґрунтувань. Вони зізнаються, що такий крок Венедіктової став для правозахисної спільноти “холодним душем”, і назвали кадрові зміни “політичними”.

Коаліція правозахисних організацій “Правозахисний порядок денний” переконана, що ці зміни вплинуть на робочі стосунки громадськості та департаменту. Вона також наголошує, що сама Венедіктова не має відповідних знань у сфері міжнародного гуманітарного права та стратегічного бачення розвитку підрозділу. 

“Ця зміна відбулася без комунікації та пояснень. З нашого боку це виглядає як внутрішня люстрація, яка для нас незрозуміла. А отже, у нас виникає підозра в прихованих намірах припинити активну діяльність підрозділу. Ми вимагаємо залишити status quo до цих кадрових змін або роз’яснити, чому вони відбулися”, – заявив на заході виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Олександр Павліченко.

За словами очільниці Центру прав людини ZMINA Тетяни Печончик, наразі немає ефективного способу захистити права людини на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Там постійно панує безкарність та повторюються міжнародні злочини. 

“Єдина надія, яка може це спинити, – міжнародні суди та ефективна українська правова система. Саме тому ми наполягаємо на важливості відкривати кримінальні провадження, збирати докази, навіть без доступу українських слідчих до ТОТ. І коли підозрювані потраплятимуть на територію нашої країни або інших держав, їх затримуватимуть”, – пояснила правозахисниця.  

Голова Центру громадських свобод Олександра Матвійчук наголошує, що йдеться не про одну конкретну особу в департаменті, а про долю десятків тисяч жертв воєнних злочинів і те, чи отримають вони обіцяну справедливість, яку їм має гарантувати держава. Утім, для цього важлива ефективна робота департаменту. 

Виконавчий директор Truth Hounds Роман Авраменко вказує, що робота Гюндуза Мамедова в Офісі генпрокурора була ефективною. 

“Із 2014 року в Україні було багато генпрокурорів, які робили гучні й пусті заяви, а справа розслідування злочинів, скоєних на окупованих територіях, так і не рухалася. Фактично ми втратили перші три-п’ять років, бо нікому в прокуратурі це було не цікаво. Ситуація почала змінюватися тільки після призначення у 2016 році Мамедова керівником Прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Під його керівництвом прокурори почали опановувати необхідні знання та навички. Саме за його ініціативи Прокуратура АРК та м. Севастополя почала налагоджувати співпрацю з правозахисними організаціями, які документують злочини на окупованих територіях, а також і з жертвами найтяжчих міжнародних злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту на території України”, – каже правозахисник.

Гюндуз Мамедов

“Ми вийшли на акцію протесту, бо в Україні з’явилася нова якість розслідування міжнародних злочинів, яку ми хочемо захистити”, – додала Тетяна Печончик. 

Над чим працює “департамент війни”?

Цей підрозділ створили в структурі Генеральної прокуратури в жовтні 2019 року. Тоді вперше з початку збройної агресії РФ проти України на центральному рівні систематизували та налагодили роботу з виявлення, фіксації та координації розслідувань злочинів проти основ національної безпеки та найтяжчих порушень міжнародного гуманітарного права, які вчинялися та досі вчиняються на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) Криму та Донбасу.

“Департамент війни” розслідував такі воєнні злочини та злочини проти людяності, як незаконне та насильницьке переміщення осіб, порушення екологічних норм, руйнування культурних цінностей, переслідування за політичними та релігійними переконаннями, примушування до служби в збройних силах країни-окупанта, мілітаризація дітей, віроломні вбивства, використання “живих щитів”, невибіркові обстріли цивільної інфраструктури та використання заборонених засобів ведення війни, насильницькі зникнення, катування, примус до праці.

Правозахисники стверджують, що департамент, по суті, став мозковим центром, який формує єдину практику з розслідування найтяжчих злочинів та грубих порушень прав людини на основі міжнародної практики. Із 2019 року він суттєво активізував роботу з Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС).

За словами Олександра Павліченка, у правозахисних організаціях, які опікуються постраждалими від російської агресії в Україні, виникла довіра до цього департаменту. Правозахисники під керівництвом зазначеного підрозділу підготували та передали МКС низку аналітичних інформаційних звернень разом з доказами міжнародних злочинів в Україні.

Ці інформаційні подання для суду в Гаазі стосувалися переслідування РФ журналістів в окупованому Криму, порушення майнових прав, пропаганди війни серед дітей, віроломних убивств українських військовослужбовців під час подій в Іловайську та Донецькому аеропорту у 2014–2015 роках, систематичних невибіркових обстрілів населених пунктів та цивільної інфраструктури на Донеччині та Луганщині, що спричинили жертви серед цивільного населення та масштабні заподіяння шкоди життєво необхідним об’єктам інфраструктури.

Завдяки наданим фактам МКС завершив попереднє розслідування ситуації в Україні та визнав наявність міжнародного збройного конфлікту, де сталися воєнні злочини та злочини проти людяності. Наразі суд має остаточно визначитися, чи відкривати повноцінне розслідування щодо подій в Україні.

Заступник генерального прокурора Гюндуз Мамедов та прокурорка МКС Фату Бенсуда

Департамент продовжує аналітичну роботу та надавати суду в Гаазі докази міжнародних злочинів. Наразі департамент фіналізує інформаційне повідомлення про факти порушень проти національних цінностей у Криму та загального контролю РФ над незаконними збройними формуваннями й окупаційними адміністраціями.

Серед іншого департамент координує розслідування таких резонансних справ, як захоплення Криму, MH17, Іловайська та Дебальцевська трагедії, захоплення моряків у Керченській протоці, збиття українського пасажирського літака в Ірані. За оцінками правозахисників, справа PS752 продемонструвала, що прокурори департаменту спроможні координувати слідство будь-якого міжнародного злочину в умовах відсутності доступу до окупованих територій.

Відомо, що наразі департамент розслідує 160 масштабних кримінальних проваджень щодо 177 осіб. Обсяг лише окремих справ становить понад 1 500 томів, у яких досліджуються події всього періоду ведення РФ агресивної війни проти України.

Так, до прикладу, слідчі завершили розслідування проти восьми ексвисокопосадовців автономії, таких як колишній депутат Верховної Ради АР Крим, а надалі незаконний “голова” так званої “ради міністрів Республіки Крим”, ексголова Верховної Ради АР Крим, нині – керівник “державної ради Республіки Крим”, експрокурорка Генеральної прокуратури України, а згодом незаконна прокурорка прокуратури “Республіки Крим”.

За час роботи департаменту українські правоохоронці повідомили про підозру 15 особам, серед яких нинішній заступник міністра оборони РФ, представники громадської організації “Український вибір – Право народу”, учасники незаконних збройних формувань РФ та організатори незаконних місць несвободи на ТОТ Донбасу, зокрема “Ізоляції” в Донецьку, де тортур зазнають українські військовослужбовці та цивільні. Загалом українські слідчі встановили понад 160 таких місць незаконного утримання, через які пройшло більш ніж 3 500 тисяч громадян України.

Гюндуз Мамедов

Уперше актуалізовано та триває розслідування щодо найманства. Наразі в матеріалах справ є інформація про понад 260 іноземних громадян із 32 країн світу та їхню участь у збройному конфлікті на боці НЗФ РФ. Зокрема, з Чехією обговорюється можливість створення спільної слідчої групи як із країною-лідером з притягнення до відповідальності своїх громадян за участь у конфлікті.

Серед іншого прокурори департаменту беруть активну участь у напрацюванні законодавчих змін щодо перехідного правосуддя, імплементації міжнародного гуманітарного права до національного законодавства. Мамедов також ініціював питання створення спецпідрозділів з розслідування воєнних злочинів в СБУ, Нацполіції та ДБР.

Підрозділ також завершує розроблення стратегії розслідування міжнародних злочинів на основі кращих міжнародних практик, готує хронологію збройної агресії РФ, створює єдину базу кримінальних проваджень у контексті порушень МГП та загальний реєстр потерпілих з обсягом збитків, загиблих, зниклих безвісти. 

Довіра

Одна з причин створення цього департаменту – висока недовіра потерпілих від російсько-української війни до українських правоохоронних органів, які на початку збройної агресії РФ неякісно розслідували міжнародні злочини, пояснює Олександр Павліченко. Поява цього департаменту та численні тренінги з міжнародного гуманітарного права дозволили переломити ситуацію. 

“Це чи не єдиний структурний підрозділ Офісу генерального прокурора, до якого в правозахисників та міжнародних партнерів немає суттєвих питань”, – каже Олександра Матвійчук. За її словами, після кадрових змін Венедіктової їй почали писати потерпілі від тортур в ОРДЛО із запитаннями, чи означає це, що влада “зливає” кримінальні справи. Правозахисниця наголошує на важливості довіри потерпілих від міжнародних злочинів. Без неї, каже вона, ці розслідування будуть приречені. 

Правозахисні організації передали звернення Ірині Венедіктовій з вимогою повернути Гюндуза Мамедова на попередню посаду та зустрітися з очільниками правозахисних організацій. 

Микола Мирний, журналіст видання ZMINA