Квітневі іменинники – бранці Кремля чекають на листи
Газета “День” та Центр прав людини ZMINA продовжують розповідати про громадян України, яких Російська Федерація незаконно утримує на своїй території або в тимчасово окупованому Криму. Ми просимо вас писати їм листи підтримки.
Після останнього великого взаємного звільнення у вересні 2019 року Росія затримала ще щонайменше 33 людини, включно з позаштатним журналістом “Крим.Реалії” Владиславом Єсипенком. Отже, загальна кількість бранців лише в списках Кримської правозахисної групи становить 114 осіб.
В’язням Кремля ви можете написати все, що у вас на серці. Можна переповідати новини, інтерв’ю з цікавими людьми, писати поради зі зміцнення здоров’я в закритому приміщенні, вірші, короткі оповідання. Діти можуть робити малюнки.
Нагадаємо, щоб пройти тюремну цензуру, потрібно дотримуватися простих правил:
- писати російською мовою (листи, написані іншими мовами, адміністрації місць несвободи викидають);
- дотримуватися політичної нейтральності;
- вказувати на конверті рік народження, повне ім’я, по батькові та прізвище адресата.
Отже, розповідаємо про тих бранців Кремля, які народились у квітні. Цього разу – це фігуранти наймасштабнішої кримінальної справи “Хізб ут-Тахрір”.
Сервер Зекір’яєв
Один із семи фігурантів другої бахчисарайської справи “Хізб ут-Тахрір” Сервер Зекір’яєв народився в місті Ангрен Ташкентської області, що в Узбекистані. У 1980 році пішов до школи, а також паралельно брав уроки фортепіано. Після дев’ятого класу вступив до технікуму, де здобув професію викладача фізичної культури.
У 1999 році, коли в Бахчисараї відкрилася кримськотатарська школа, він став викладати в ній фізкультуру. Там Сервер пропрацював сім років і паралельно займався вирощуванням зелені й розсади овочевих культур. Пізніше родина почала вирощувати троянди й гвоздики. У такий спосіб чоловік налагодив свій квітковий бізнес.
У 2002 році в Сервера народилася друга дочка. У неї був вроджений вивих стегна. Донька перенесла серйозну операцію, і він сам доглядав за дитиною з інвалідністю. Купав, возив у лікарні тощо. Загалом у Сервера 13 неповнолітніх дітей. Остання дитина народилася вже після його арешту, який припав на 11 жовтня 2017 року.
Відомо, що через обвинувачення в тероризмі окупаційна влада заарештувала банківський рахунок сім’ї, на який вона отримувала соціальну допомогу як багатодітна родина.
Сам Сервер хворіє на хронічний остеохондроз, радикуліт, ниркову недостатність, гіпертонію.
Після масових обшуків у будинках кримських мусульман у Бахчисараї Сервера Зекір’яєва затримали й засудили до 13 років колонії суворого режиму за ч. 2 ст. 205.5 (“участь у діяльності терористичної організації”).
В останньому слові на суді Сервер говорив про природу влади царської Росії та СРСР, дивуючись, як РФ робить з кримських татар “терористів”, “радикалів” та “нетрадиційних ісламістів”. За його словами, Росія створила умови, щоб кримські татари покидали свою батьківщину.
“Мій дідусь воював під час Другої світової війни, його тяжко поранили під Новоросійськом 1944 року. Усі його груди були в орденах. Таких солдатів, які повернулися з фронту з перемогою до Криму, радянська влада розстріляла лише за те, що вони були не згодні з ярликом “зрадника”. Моя бабуся в три роки відчула наслідки розкуркулення її батьків. Їх заслали на Урал. А в 10 років вона залишилася сиротою, оскільки батько помер, а матір і старшого брата вислали до таборів Воркути лише через те, що вони повернулися із заслання до Криму”, – сказав Сервер.
Кримськотатарський ресурсний центр наголошує, що Росія порушила принцип покарання виключно на підґрунті закону, оскільки РФ, як країна-окупант, відповідно до Четвертної Женевської конвенції, не має права застосовувати своє кримінальне законодавство на окупованій території. Крім того, у цій справі Росія порушила міжнародне гуманітарне право, зокрема такі права, як право на справедливий суд, право на ефективний спосіб правового захисту, право на повагу до приватного та сімейного життя, свободу думки, совісті та релігії.
Зекирьяеву Серверу Зекиевичу
01.04.1973 г. р.
ФКУ СИЗО №3 ГУФСИН России по Ростовской области,
ул. Украинская, 1, г. Новочеркасск,
Ростовская область, 346408, РФ
Різа Омеров
Різа Омеров – один із трьох фігурантів білогірської справи “Хізб ут-Тахрір”. Народився 3 березня 1988 року в Краснодарському краї. Через три роки після народження Омерова родина переїхала до Криму. В шкільні роки навчався добре і захоплювався спортом, зокрема футболом.
Уже в студентські роки Різа Омеров брав участь у змаганнях у складі сімферопольської команди “Продмаш”. Після здобуття вищої освіти за спеціальністю “менеджер у сфері фінансів” працював торговельним представником. Останнє місце роботи – сімферопольська фірма “Ріал Крим”. Його колеги на роботі відгукуються про Різу як про відповідального і працьовитого співробітника.
Різу та його батька Енвера російські силовики затримали 10 червня 2019 року після масових обшуків в Алуштинському, Білогірському і Сімферопольському районах. Його засудили до 13 років позбавлення волі. З них два роки він має провести у в’язниці, а 11 – у колонії суворого режиму. 60-річного Енвера Омерова російський суд засудив до 18 років.
На суді він відкидав повідомлення таємних свідків Аблаєва та Бекірова, які говорили про дату та місце зустрічі, де обговорювались іслам та “Хізб ут-Тахрір”. Свідки сторони захисту зазначали, що Різа в цей час перебував у зовсім іншому місці.
“Жив за України – навчався, виховувався, ріс, одружився як звичайна людина. Прийшла Росія, і почалися арешти, затримання, в’язниці. Таке відчуття, що ми повернулися в минуле. У голові спливають розповіді дідів, і вся ця картина перед очима, все заново. І знову ми зрадники, та ще й терористи. Терористи без злочинів”, – сказав Різа Омеров у своєму останньому слові.
На сьогодні він батько чотирьох дітей – Імрана, Сулеймана, Ахмада та Іси.
Риза Энверович Омеров
03.04.1988 г. р.
ФКУ СИЗО №3 ГУФСИН России по Ростовской области,
ул. Украинская, 1, г. Новочеркасск,
Ростовская область, 346408, РФ
Алім Карімов
Активіст “Кримської солідарності” Алім Карімов із Сімферополя активно відвідував судові засідання щодо бранців Кремля, обшуки помешкань кримських татар, займався передачами політв’язням.
Після закінчення школи Алім не вступав до вишу через важке економічне становище його родини, тому йому довелося шукати роботу. Працював спочатку на будівництві, потім – на міжміському маршрутному таксі, але незабаром він знову повернувся на будівництво. До арешту займався рекламою.
На початку 2018 року молодик одружився, а наприкінці того ж року в подружжя народився син Іса.
“Мій чоловік щодня намагався робити свято. Він дуже добрий, комунікабельний, завжди допоможе. Неконфліктний, ввічливий, усе спокійно пояснює, без підвищення тону. Він – людина, яка подобається всім. Алім для мого батька як рідний син, вони могли годинами розмовляти, і батько дуже сумує за ним сьогодні”, – каже дружина політв’язня Аліє Карімова.
Після стеження російські силовики затримали його 27 березня 2019 року і звинуватили в “участі терористичної організації “Хізб ут-Тахрір” і “підготовці до насильницького захоплення влади організованою групою за попередньою змовою”. Чоловіку загрожує до 20 років ув’язнення.
Під час обшуку помешкання Карімових силовики забрали мобільні телефони та не дозволили викликати адвоката. Їм підкинули дві заборонені релігійні книги, каже дружина.
Російський правозахисний центр “Меморіал” визнав Аліма політв’язнем.
Каримову Алиму Эгамбердиевичу
08.04.1994 г. р.
ФКУ СИЗО-1 ГУФСИН России по Ростовской области,
ул. Максима Горького, д. 219,
г. Ростов-на-Дону, 344022
Яшар Муедінов
Яшар Муедінов народився 14 квітня 1968 року в сім’ї робітників у місті Сирдар’я, що в Узбекистані. 1985 року, після навчання в школі, вступив до Ташкентського транспортного інституту, де отримав спеціальність “будівельник”.
Муедінов працював у Криму будівельником, а у вільний від роботи час відвідував політично мотивовані суди.
Одружився 2012 року. Має вісім дітей. З них шестеро неповнолітні.
Чоловіка заарештували за необґрунтованими звинуваченнями в належності до “Хізб ут-Тахрір” 27 березня 2019 року разом з Алімом Карімовим та Серветом Газієвим.
Муединову Яшару Сейфетдиновичу
14.04.1968 г. р.
ФКУ СИЗО-1 ГУФСИН России по Ростовской области,
ул. Максима Горького, д. 219,
г. Ростов-на-Дону, 344022
Сервет Газієв
Сервет Газієв народився 15 квітня 1960 року в Узбецькій РСР. Після школи вступив до ПТУ в Ташкенті на спеціальність “токар”.
У 1979 році отримав диплом та почав працювати на заводі “Таштекстильмаш”, де за півтора року після влаштування отримав черепно-мозкову травму. Через неї чоловік довгий час лікувався, лежав у диспансері, а також через це не пішов до армії.
У 1988 році переїхав до Криму. Був двічі одружений та має двох дітей: дочку 1996 та сина 1993 року народження.
Про 60-річного Сервета відгукуються як про людину, яка вела скромний спосіб життя, допомагав оточенню в міру своїх можливостей, зокрема матерям-одиначкам із сімей політв’язнів. В останній рік до арешту хворів, офіційно ніде не працював. Іноді підробляв на будівництві.
Його заарештували 27 березня 2019 року після масових обшуків помешкань кримських татар. Тоді затримали ще 24 людини, яким російські силовики також інкримінували причетність до забороненої в Росії та Криму, але легальної в Україні організації “Хізб ут-Тахрір”.
Під час одного із судових засідань у Південному окружному військовому суді російського Ростова-на-Дону Сервету стало зле. Медики швидкої діагностували в нього панкреатит, утім медичної допомоги, окрім знеболювального, чоловікові не надали. Адміністрація СІЗО, як і раніше, ігнорує адвокатські запити з приводу здоров’я громадянина України.
Газиеву Сервету Абдураимовичу
15.04.1960 г. р.
ФКУ СИЗО-5 ГУФСИН России по Ростовской области,
ул. Тоннельная, 4
г. Ростов-на-Дону,
Ростовская область,
344064, РФ
Руслан Сулейманов
Руслан Сулейманов – громадський журналіст та активіст “Кримської солідарності”. Народився в Узбекистані. У 2005 році закінчив ТНУ ім. Вернадського, де навчався на факультеті фізики магнітних явищ. Після цього працював програмістом та займався репетиторством з фізики.
Його неодноразово запрошували працювати за кордон, утім Руслан відмовлявся, оскільки вважав своїм обов’язком допомагати сім’ям політв’язнів, які потребують підтримки, опіки й піклування.
Уперше його затримали в лютому 2017 року біля будинку Марлена Мустафаєва нібито за проведення одиничного мітингу. За це його заарештували на п’ять діб. Пізніше його затримали знову – за участь у мітингу щодо підтримки кримських татар: він отримав адміністративний штраф у розмірі 10 тисяч рублів і .
Згодом активіста затримували 26 березні 2019 року на адмінмежі “Каланчак”, де його не відпускали сім годин і зіпсували паспорт.
Востаннє його затримали 27 березня 2019 року за обвинуваченнями в порушенні ч. 2 ст. 205.5 КК РФ (“участь у діяльності терористичної організації”) та ч. 1 ст. 30 і ст. 278 КК РФ (“підготовка до насильницького захоплення влади”).
У липні минулого року Україну вразила смерть трирічного сина Руслана. Муса грався біля будинку і лишився без нагляду дорослих на 10–15 хвилин, оскільки його маму покликала хвора свекруха. Протягом двох діб хлопчика посилено шукали в селі Строганівка, що під Сімферополем, і зрештою знайшли в стічній ямі утопленим.
Муса ІбрагімовГолова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв покладає повну відповідальність за смерть хлопчика на Росію. Адміністрація Сімферопольського СІЗО не пустила Руслана Сулейманова на похорон свого сина.
Сулейманову Руслану Серверовичу
21.04.1983 г. р.
ФКУ СИЗО-1 ГУФСИН России по Ростовской обл.,
ул. Максима Горького, 219,
г. Ростов-на-Дону,
Ростовская обл., 344022, РФ
Узеїр Абдуллаєв
Узеїр Абдуллаєв народився 30 квітня 1974 року в Баку. У дитинстві мріяв стати танкістом і приносити користь батьківщині, тому вступив до Бакинського військового Суворовського училища імені Нахічеванського. Але швидко розчарувався в навчанні, бо більшість військовослужбовців мали на меті лише отримати користь від своїх посад та думали про кар’єрне зростання. Зрештою училище покинув.
Після повернення родини до Криму Узеїр вступив до юридичного технікуму в Сімферополі. Після закінчення вишу працював за фахом, але незабаром теж розчарувався і звільнився.
Варто зауважити, що тоді молодик активно займався східними єдиноборствами, і, ставши в 1996 році чемпіоном Європи з тхеквондо, Узеїр остаточно зрозумів, над чим бажає працювати. Тоді він спрямував свої зусилля на спортивну кар’єру. Пізніше Абдуллаєв став чемпіоном України й почав займатися тренуваннями. Довгий час працював у дитячо-юнацькій спортивній школі та спорткомплексі “Динамо” в Сімферополі, де навчав основ самооборони спецпідрозділи ОМОН і “Беркут”.
12 жовтня 2016 року після обшуків ФСБ затримала Абдуллаєва, а суд засудив його за ч. 2 ст. 205.5 (“участь у діяльності терористичної організації”) до 12 років і шести місяців колонії суворого режиму.
Абдуллаеву Узеиру Рза оглы
30.04.1974 г. р.
ФКУ ИК-16 ГУФСИН России по Республике Башкортостан,
г. Салават,
Республика Башкортостан, 453256, РФ
Микола Мирний, Валентин Марчук для газети “День”
