“Кримська солідарність” вимагає від Росії звільнення своїх активістів та громадських журналістів

Громадянський рух “Кримська солідарність” детально окреслив порушення під час кримінального переслідування восьми фігурантів другої бахчисарайської справи “Хізб ут-Тахрір” і вимагає негайного звільнення своїх активістів. 

Про це йдеться в заяві руху. 

Автори звернення нагадали про завершення розгляду справи. 16 вересня о 15:00 Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону має оголосити про своє рішення. 

Як відомо, у жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. А 21 травня 2018 року – координатора “Кримської солідарності” Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. ФСБ звинувачує всіх затриманих чоловіків, які понад три роки перебували в слідчому ізоляторі, в участі в легальній в Україні, але забороненій в окупованому Криму організації “Хізб ут-Тахрір”.

Активісти мали безпосередній стосунок до роботи громадського руху “Кримська солідарність”, створеного 9 квітня 2016 року зусиллями родичів заарештованих, адвокатів і активістів для захисту жертв політичних репресій у Криму. Громадська ініціатива розповіла детальніше про незаконно утримуваних громадян України. 

– Асанов Марлен (Сулейман) Ріфатович, 1977 року народження, філолог і викладач турецької та кримськотатарської мови й літератури, до арешту – ресторатор і громадський журналіст “Кримської солідарності”.
– Бєлялов Мемет Решатович, 1989 року народження, інженер-радіотехнік, до арешту – консультант у салоні мобільного зв’язку, активіст “Кримської солідарності”.
– Зекір’яєв Сервер Зекієвич, 1973 року народження, викладач фізичної культури, до арешту – підприємець у сфері флористики, волонтер “Кримської солідарності”.
– Ібрагімов Тимур Ізетович, 1985 року народження, філолог англійської та української мов, перекладач, до арешту – підприємець у сфері IT та мобільного зв’язку, громадський журналіст “Кримської солідарності”.
– Мустафаєв Сервер Рустемович, 1986 року народження, інженер, до арешту – керівник у мережевих підприємствах, правозахисник, громадський журналіст, координатор “Кримської солідарності”.
– Салієв Сейран Алімович, 1985 року народження, філолог турецької та кримськотатарської мов, до арешту – екскурсовод, громадський журналіст “Кримської солідарності”.
– Смаїл Едем Назимович, 1968 року народження, інженер-фізик, до арешту – голова релігійної громади “Топчик”.
– Аметов Ернес Сейярович, 1985 року народження, юрист, до арешту – підприємець і відеограф “Кримської солідарності”.

Марлена Асанова, Тимура Ібрагімова та Мемета Бєлялова Росія звинувачує “в організації діяльності терористичної організації” за ч. 1 ст. 205.5 Кримінального кодексу РФ. Решту п’ятьох – в участі в терористичної організації за ч. 2 тієї ж ст. 205.5 КК РФ.

Усі підсудні відкидають звинувачення в тероризмі й стверджують, що їх переслідують за політичними та релігійними мотивами.

У “Кримській солідарності” нагадують, що російські та українські правозахисні організації називають занесення “Хізб ут-Тахрір” до списку терористичних організацій необґрунтованим, а кримінальне переслідування, позбавлення волі кримчан за такими звинуваченнями після 2014 року – порушенням норм міжнародного права.

“За п’ять років російська влада розвинула масштабні переслідування в Криму. Метою російських силовиків став історично нелояльний народ півострова – кримські татари. Версія обвинувачення будується на свідченнях “таємних свідків”, які зазвичай співпрацюють з ФСБ, та на висновку експертів, які в розмовах мусульман у мечеті на релігійні та суспільно-політичні теми побачили ознаки терористичної діяльності. Захист заперечує ці висновки”, – мовиться в заяві. 

Як стверджують адвокати в цій справі, протягом усього розгляду сторону захисту і підсудних систематично обмежували в реалізації їхніх прав:

• Не дозволяли негайно оголошувати клопотання про порушення норм КПК РФ.
• Сторону захисту та підсудних обмежували в заяві клопотань, заперечень на дії судді, що головує, які виявлялись у його ставленні до допиту свідків та їхнього опитування.
• Суд переривав як захисників, так і підзахисних.
• Неодноразове неповажне ставлення до захисників, слухачів та підсудних, що виявлялося в підвищеному тоні та вживанні некоректних висловів.
• Необґрунтоване видалення із залу підзахисних.
• Незадоволення практично всіх заявлених клопотань.
• Складання графіка судових засідань без урахування зайнятості захисників в інших процесах.
• Складання щільного графіка судових засідань так, щоб участь у них без потреби відбувалася після закінчення трудового дня, що впливало на підготовку до судових засідань.
• Присутність підсудних у залі, стан здоров’я яких спричиняв обґрунтовані побоювання і порушував право на захист (підвищена температура, головні й зубні болі).
• Присутність підсудних у залі протягом робочого дня без забезпечення індивідуальним раціоном харчування, або забезпечення їх їжею, термін придатності якої сплив.
• Несвоєчасний розгляд відводів або розгляд без видалення до нарадчої кімнати.
• За однакових умов суд виявляв різне ставлення до сторони захисту і державного обвинувачення.
• Закінчення судового слідства без урахування думки з боку захисту і підсудних.
• Обмеження в допиті свідків.
• Провокація на адресу сторони захисту.
• Необґрунтовані зауваження й окрема ухвала захисниці Лілі Гемеджи.
• Неможливість підсудним брати участь у дослідженні речових доказів та ненадання їм можливості ознайомлюватися з ними.
• Неналежне дослідження аудіодоказів.
• Неможливість для підсудних поставити свої запитання свідкам.
• Призначення дебатів у справі без надання підготовки до дебатів Серверу Мустафаєву з урахуванням його відсутності в процесі й без оголошення тих процесів, які відбувалися в цей період.
• Під час реалізації своїх прав обмеження в цьому з формулюванням “зловживання правом”.
• Задоволення клопотання прокурора про дослідження в судовому засіданні томів, з якими захист на попередньому слідстві не знайомили і які були сформовані після вручення обвинувального висновку.
• Нелюдяне ставлення, що виявилося в обмеженні прогулянок, лазні, посилок, передач, звернень по медичну допомогу, побачень з близькими родичами, зустрічей з адвокатами за допомогою встановлення щільного графіка судових засідань: три-чотири дні щотижня з урахуванням санітарного дня.
• Відмова в перерві в судовому засіданні для узгодження позиції підсудного з адвокатом.
• Незабезпечення конфіденційного спілкування підсудного з адвокатом.
• Спроби порушення адміністративних справ щодо захисників з боку начальника служби судових приставів Південного окружного військового суду.

“Кримська солідарність” нагадала про резолюції Європарламенту і Генасамблеї ООН з вимогами про звільнення всіх українських політв’язнів, включно з фігурантами цієї справи. Клопотання про долучення цих резолюцій суддя Різван Зубаїров відхилив. Водночас він відхилив такі ж клопотання щодо заяв міжнародної організації Amnesty International, яка визнала кримськотатарського активіста і координатора “Кримської солідарності” Сервера Мустафаєва в’язнем сумління, та заяви правозахисної організації Front Line Defenders про негайне зняття всіх обвинувачень з Мустафаєва і його звільнення.