Основною причиною кібербулінгу є відсутність відповідальності нападників – експертка

Основна причина онлайн-булінгу в Україні – це відсутність жодної відповідальності для нападників.

Про це розповіла медіаекспертка, тренерка з безпеки ІМІ Ірина Земляна, повідомляє сайт “Повага”.

За її словами, основною реакцією на кібербулінг сьогодні є повідомлення про це в соцмережах.

“На мою думку, основна причина онлайн-булінгу – це відсутність жодної відповідальності для нападників. Наразі не існує правового механізму, за яким можна притягти до відповідальності за цькування в інтернеті. Згідно з опитуванням, основною реакцією на кібербулінг є повідомлення про це у своїх же соцмережах, рідше повідомляють своєму роботодавцеві, колегам та друзям. І, на жаль, жінок в Україні ображають частіше. Такий тренд задають і політики, які дозволяють собі сексистські та зневажливі коментарі щодо жінок, які потім легко трансформуються в образливі коментарі від прихильників цих політиків”, – зазначила вона. 

Як відомо, експерти не вперше кажуть, що в українському законодавстві не вистачає норм, спрямованих на запобігання цькуванню в інтернеті.

Нещодавно київське управління кіберполіції не відкрило справу за заявою ініціаторок флешмобу #ятобінедорогенька Ірини Земляної та Єлизавети Кузьменко про цькування та погрози на їхню адресу в соцмережах. 

Ще в грудні минулого року 226 народних депутатів Верховної Ради проголосували за доповнення статті 173 КУпАП поняттям “булінг”. Цькування неповнолітнього відтоді карається штрафом від 50 (850 грн) до 100 (1700 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами від 20 до 40 годин. Така ж поведінка, вчинена групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, карається штрафом від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами від 40 до 60 годин. За булінг, скоєний малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, відповідають батьки кривдника, які сплачуватимуть штраф у розмірі від 850 до 1700 грн.

Також новий документ передбачає стягнення штрафу з особи, яка не повідомила правоохоронців про булінг, у розмірі 850–1700 грн. Проте адміністративну відповідальність учителів за приховування випадків булінгу закон не передбачає.

Відтоді в Україні активно почали притягати до відповідальності кривдників: уперше за цькування в країні покарали в Борисполі, де школярка виклала інтимні фото однолітки в Instagram. Також на сьогодні є щонайменше одне рішення суду щодо притягнення до відповідальності за булінг учителя.