Окрім цього, адміністрація школи, практичний психолог, класний керівник і соціальний педагог отримали догани через неналежну реакцію на ситуацію.
Міжнародні організації, зокрема Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), виступають проти таких практик. Вони вказують, що тілесні покарання шкодять фізичному та психічному здоров’ю дітей і з часом посилюють поведінкові проблеми.
Булінг – це системне насильство з дисбалансом сил, тоді як конфлікт передбачає рівність сторін. Ознаками цькування є повторюваність дій, цілеспрямоване приниження чи залякування.
За даними видання "20 хвилин", підозрювана переїхала до Тернополя з Києва і є донькою загиблого військового. У новому колективі, за цими даними, вона могла стикнутися з цькуванням, зокрема з боку потерпілої.
Автори розслідування проаналізували 595 таких роликів – загалом вони зібрали понад 24 мільйони переглядів.
Закон передбачає покарання за булінг у вигляді штрафу від 850 до 3400 гривень. Відповідальність несуть самі кривдники, якщо їм уже виповнилося 16 років, або їхні батьки, якщо йдеться про неповнолітніх.
Справу розслідують за ч. 1 ст. 127 Кримінального кодексу України – катування. Санкція статті передбачає від трьох до шести років позбавлення волі.
Організація підкреслює, що такі атаки несуть не лише репутаційні та психологічні наслідки для журналісток, а й створюють небезпечні прецеденти для всієї медійної сфери.
Експерти наголошують: відсутність прозорості в онлайн-медіа дозволяє безкарно поширювати дезінформацію, а законодавчі механізми впливу на такі ресурси залишаються обмеженими.
Поліція закликала громадян не поширювати персональні дані дітей і відео, за якими їх можна ідентифікувати.
Це не перший випадок онлайн-атак на журналістку.
Загалом результати дослідження демонструють високий запит на комплексну, доступну й системну підтримку – як під час онлайн-атак, так і для посилення довготривалої стійкості.
Ще одна тривожна тенденція – те, що не всі розпізнають факт насильства. Лише 46% одразу зрозуміли, що зазнали онлайн-атаки. Інші усвідомили це пізніше або взагалі не визнали, навіть попри явні ознаки насильства.
У країнах, де платформи не мають юридичної реєстрації, якість модерації значно нижча. Хоча після 2022 року увага до України зросла, проблеми з управлінням контентом залишаються.
Попри те, що поліція відкрила кримінальне провадження за заявою Мудрої, досі невідомо, чи вдалося встановити когось із причетних до кампанії залякування.
18 липня на телеграм-каналі з’явився допис, що містив мізогінні та принизливі висловлювання на адресу Мостової, зокрема її назвали "медіа проституткою" та "старою і нікому не потрібною", додавши інші гендерно зумовлені образи.
Мудра стала об'єктом кампанії цькування в мережі після розслідувань про вітрову електростанцію в Карпатах.
Медійницю здивувала реакція, але деякі дописи, такі як порівняння зі шведською екоактивісткою Гретою Тунберг, її навіть розсмішили.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.