Понад 85% популярних регіональних телеграм-каналів України мають низький рівень прозорості – ІМІ

Із 200 найпопулярніших регіональних телеграм-каналів України 171 (85,5%) має низький або критично низький рівень прозорості. Більшість із них не повідомляють, хто володіє каналом, відповідає за публікації та визначає редакційні правила. Водночас майже всі ресурси залишають контакти для звʼязку, зокрема щодо розміщення реклами.

Про це свідчать результати дослідження, яке провів Інститут масової інформації (ІМІ).

Фото: Reuters

У жовтні експерти ІМІ проаналізували по десять найпопулярніших телеграм-каналів у 20 регіонах України. Вони перевіряли, чи називають адміністратори власників каналів і відповідальних за контент, чи оприлюднюють правила роботи та чи забезпечують зворотний зв’язок з аудиторією.

За результатами моніторингу, високий рівень прозорості продемонстрували лише 11 із 200 каналів. Ще 18 мають часткову прозорість, а решта 171 – низьку або критично низьку.

Водночас повністю відповідали всім чотирьом критеріям лише п’ять ресурсів: “Східний варіант”, МикВісті, “ПН | Преступности.НЕТ”, “Кордон.Медіа” та “Новини Хмельницький Vsim.ua”.

Більшість каналів не називає власників і відповідальних за контент

Дослідники встановили, що лише 54 зі 200 телеграм-каналів (27%) чітко повідомляють, хто ними володіє. Ще 34 вказують назву бренду, але не надають інформації про юридичну особу. Решта 112 каналів (56%) узагалі не розкривають відомостей про власників.

Водночас більшість ресурсів, які відкрито називають власників, – це офіційні канали державних установ, посадовців і Суспільного мовлення.

Якщо не враховувати ці сторінки, серед 165 інших популярних регіональних каналів інформацію про власника оприлюднили лише 20, тобто 12%.

Ще менше каналів повідомляють, хто безпосередньо відповідає за їхні публікації.

Так, лише 17 ресурсів (8,5%) зазначили імʼя та прізвище редактора або адміністратора. Ще 27 вказали нікнейм чи інші дані, за якими можна опосередковано встановити відповідальну людину.

Натомість 156 каналів (78%) не повідомляють про відповідальних за контент нічого.

Редакційні правила також залишаються малодоступними для аудиторії. Лише дев’ять телеграм-каналів (4,5%) оприлюднили правила роботи та послідовно маркують рекламу. Ще 48 дотримуються лише однієї із цих вимог.

У решти 143 каналів дослідники не знайшли ні редакційних правил, ні належного маркування рекламних матеріалів.

Рекламні контакти є, але дізнатися про редакцію складно

Водночас більшість телеграм-каналів залишає можливість зв’язатися з адміністраторами.

Зокрема, 101 ресурс має редакційний контакт і щонайменше ще один спосіб зв’язку. Ще 81 канал указує лише один контакт, який нерідко призначений лише для реклами. Жодного способу зв’язку не залишили лише 18 каналів.

Дослідники звернули увагу, що наявність контактів майже не пов’язана з готовністю адміністрації розкривати інформацію про власників, редакторів та правила публікацій.

Наприклад, на Черкащині контакти мають девʼять з десяти досліджених каналів, а на Вінниччині – сім. Проте жоден з них не називає людину, відповідальну за контент.

На думку експертів ІМІ, така ситуація свідчить, що адміністратори багатьох каналів насамперед зацікавлені в комерційній співпраці, тоді як читачі не мають достатньої інформації про те, хто формує новинний порядок денний.

Великі мережі телеграм-каналів також не розкривають редакторів

Окремо ІМІ дослідив мережі регіональних телеграм-каналів, які працюють під спільними назвами в різних містах України.

Зокрема, до вибірки потрапили 18 каналів мережі “Труха”, 13 каналів з назвами “… | Times”, девʼять ресурсів “Типовий / Типичный …” та вісім каналів з обсценними назвами.

Жоден із цих 48 ресурсів не назвав повного імені людини, відповідальної за публікації.

Найвищий середній рівень прозорості серед цих мереж зафіксували в “Трухи” – 48,6%. Такий результат забезпечили переважно відомості про бренд або юридичну особу та маркування реклами.

Водночас жоден з 18 досліджених регіональних каналів цієї мережі не зазначив імені відповідального за редакційний контроль.

У мережі “… | Times” жоден канал не оприлюднив редакційних правил, а серед дев’яти ресурсів “Типовий / Типичный …” дослідники не знайшли жодного, який розкривав би власника або правила роботи.

У яких регіонах телеграм-канали найменш прозорі

За результатами дослідження, найвищі показники прозорості мають телеграм-канали Миколаївщини – 47,5% максимально можливого результату.

Далі йдуть Сумщина та Чернівеччина – по 43,8%, а також Донеччина – 42,5%.

Найнижчі показники зафіксували на Херсонщині – 21,3%, Кіровоградщині – 23,8%, Вінниччині – 26,3%, а також Черкащині та Луганщині – по 27,5%.

Водночас жоден із 20 досліджених регіонів не набрав навіть половини максимально можливої кількості балів.

В ІМІ наголошують, що відсутність інформації про власників та редакторів ускладнює для читачів перевірку походження інформації, виявлення можливих конфліктів інтересів і прихованого політичного впливу.

Особливе занепокоєння викликають мережі анонімних каналів, які мають великі аудиторії та поширюють повідомлення одночасно в багатьох регіонах.

Водночас дослідники уточнили, що їхній рейтинг оцінює саме відкритість інформації про канали, а не якість новин, достовірність публікацій чи редакційну незалежність.

Чому непрозорість телеграм-каналів становить проблему

За результатами дослідження “Індекс медіаграмотності українців 2020–2025”, яке провів “Детектор медіа”, у 2025 році 71% українців отримували суспільно-політичні новини через месенджери. Роком раніше таких було 62%. Водночас 47% опитаних повністю або частково довіряли анонімним інформаційним каналам, зокрема в телеграмі та вайбері.

Розслідування народного депутата Ярослава Железняка щодо найбільших анонімних телеграм-каналів України свідчить про те, що серед 25 найпопулярніших каналів лише три мають публічно відомих авторів. Частина цих ресурсів, за даними парламентаря, поширює замовні політичні матеріали та бере участь в інформаційних атаках на антикорупційні органи.

Крім того, у вересні 2026 року інший моніторинг виявив ознаки дискредитаційних кампаній у популярних анонімних телеграм-каналах. Дослідники проаналізували понад 100 тисяч публікацій у 20 каналах за період із червня до вересня 2026 року. Близько 6,3 тисячі дописів вони визначили як дискредитаційні. Серед людей, проти яких поширювали такі матеріали, були голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін, директор НАБУ Семен Кривонос і журналіст-розслідувач Юрій Ніколов.

Ці дослідження стосувалися інших вибірок телеграм-каналів, однак також порушували проблему анонімності ресурсів, які впливають на суспільні дискусії, не розкриваючи інформації про своїх власників та відповідальних за публікації.