Україна та ЄС створять спільну робочу групу для прискорення антикорупційних реформ

Україна та Європейський Союз домовилися створити спільну робочу групу, яка допоможе прискорити реформи у сферах верховенства права та боротьби з корупцією. Її робота також має допомогти Україні швидше виконати вимоги, необхідні для вступу до ЄС.

Про це повідомила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос після переговорів із прем’єр-міністром України Сергієм Корецьким.

За її словами, Україна належить до країн, які досягають найбільшого прогресу на шляху до членства в ЄС. Після відкриття двох нових переговорних кластерів Кос обговорила з Корецьким подальші кроки євроінтеграції. Сторони погодилися створити робочу групу, яка займатиметься виконанням проміжних вимог Євросоюзу та просуванням ключових антикорупційних реформ.

Водночас єврокомісарка наголосила, що успіх цих змін залежатиме від спільної роботи та готовності українських партнерів виконувати взяті на себе зобов’язання.

Як приклад такої співпраці, вона згадала нещодавнє ухвалення Верховною Радою змін до законодавства про освіту, які розширюють права національних меншин. Цей крок, зокрема, допоміг усунути заперечення Угорщини щодо подальшого просування України в переговорах про вступ до ЄС.

Нагадаємо, що в серпні Єврокомісія висловила занепокоєння через блокування пʼяти законопроєктів, які Україна мала ухвалити в межах євроінтеграційних зобов’язань. Вони стосувалися посилення незалежності антикорупційних органів, реформування Офісу генерального прокурора та Державного бюро розслідувань, а також усунення законодавчих перешкод для розгляду корупційних справ.

Ці зміни входять до переліку десяти пріоритетних реформ, які наприкінці 2025 року погодили Марта Кос і тодішній віцепрем’єр з питань європейської інтеграції Тарас Качка. Їх виконання пов’язане не лише з просуванням України до членства в ЄС, а й з отриманням фінансової підтримки від європейських партнерів.

У жовтні, у проєкті щорічного звіту про розширення ЄС, Єврокомісія відзначила ефективність роботи українських антикорупційних органів, але водночас звернула увагу на спроби тиску на НАБУ та САП.

Серед проблем у документі згадали кримінальні провадження щодо працівників антикорупційних органів, стеження за ними та кампанії з дискредитації. Єврокомісія також рекомендувала Україні посилити незалежність НАБУ і САП, розширити їхні повноваження та реформувати Службу безпеки України.

Водночас документ, на який посилалися журналісти, на той момент ще не був остаточним. Єврокомісія планує представити фінальну версію звіту 28 жовтня.

13 жовтня Євросоюз відкрив для України ще два переговорні кластери – “Внутрішній ринок” та “Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання”. Вони охоплюють 17 напрямів реформ, зокрема захист прав працівників і споживачів, соціальну політику, освіту, економіку та цифровізацію.

Таким чином Україна вже розпочала переговори за чотирма із шести кластерів. Два останні стосуються екологічної політики, інфраструктури, сільського господарства та регіонального розвитку.

Одним із ключових напрямів євроінтеграції залишається перший кластер “Основи”, який ЄС відкрив у червні 2026 року. Він охоплює верховенство права, незалежність судової системи, боротьбу з корупцією, роботу демократичних інституцій та захист основоположних прав людини. Від виконання вимог цього кластера залежить загальний темп переговорів про вступ України.