Михайло Ткач припускає, що австрійських правоохоронців могли ввести в оману люди, повʼязані з ексгенпрокурором Кравченком

Керівник відділу журналістських розслідувань “Української правди” Михайло Ткач припускає, що свідчення, які стали однією з підстав для затримання його та оператора Ярослава Бондаренка в Австрії, могли надати люди з оточення колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка. Журналісти працювали у Відні над матеріалом про Кравченка, а тепер намагаються з’ясувати, хто повідомив австрійським правоохоронцям інформацію про них.

Про це Ткач розповів в інтервʼю головній редакторці “Української правди” Севгіль Мусаєвій, коментуючи заяву прокуратури Відня щодо затримання журналістів.

Фото: Михайло Ткач / УНІАН

За словами Ткача, редакція разом з адвокатами звертається до австрійських правоохоронних органів, щоб отримати матеріали справи та встановити, чиї свідчення стали підставою для затримання знімальної групи.

Журналіст припускає, що інформацію могли надати люди, повʼязані з Русланом Кравченком, якого команда УП розшукувала у Відні для підготовки розслідування.

Ткач також не відкидає, що затримання могло бути спробою перешкодити роботі журналістів. На його думку, на рішення австрійських правоохоронців міг вплинути не лише зміст свідчень, а й можливе втручання інших осіб, зокрема з України.

Водночас журналіст наголосив, що ці припущення ще потребують перевірки. Редакція наразі не встановила, хто саме надав свідчення, та не має підтверджень можливого політичного впливу.

Що заявила прокуратура Відня

12 жовтня прокуратура Відня пояснила, що правоохоронці затримали журналістів у межах розслідування справи про можливе шпигунство, у якій двоє інших громадян України вже перебувають під вартою.

За версією прокуратури, очевидці повідомили слідчим про трьох чоловіків, яких нібито помітили під час спостереження за певним обʼєктом. Австрійські правоохоронці також встановили, що спостереження відбувалося в один період та схожим способом.

На підставі цих відомостей слідчі припустили, що троє українців могли діяти разом. Після отримання дозволу суду прокуратура розпорядилася затримати третього підозрюваного.

Під час затримання в автомобілі перебував ще один чоловік. Його особу слідчі на той момент не встановили, однак поліціянти вирішили затримати і його, запідозривши в причетності до тієї самої групи.

За поясненням прокуратури, правоохоронці тоді не знали, що затримують журналіста-розслідувача та оператора.

Після допитів слідчі підтвердили, що журналісти спостерігали за певним об’єктом, однак не знайшли доказів їхнього зв’язку з двома українцями, яких підозрюють у шпигунстві. Тому обох медійників звільнили.

У прокуратурі наполягають, що затримання не було повʼязане з професійною діяльністю журналістів, а правоохоронці діяли на підставі інформації, яку мали на той момент.

Чому журналісти не погоджуються з поясненнями правоохоронців

Михайло Ткач заперечує твердження австрійської прокуратури про те, що правоохоронці не знали, ким були затримані.

За його словами, під час затримання вони з Бондаренком неодноразово повідомляли, що працюють журналістами. Згодом, уже під час допиту, Ткач запропонував слідчим перевірити інформацію про них у відкритих джерелах. У відповідь правоохоронці, за словами журналіста, повідомили, що вже знають, хто він.

Ткач також звернув увагу, що вони з оператором упродовж кількох днів працювали разом у публічних місцях Відня, користувались офіційно орендованим автомобілем і розраховувалися банківськими картками. На його думку, правоохоронці могли встановити їхні особи без силового затримання.

Журналіст зазначив, що досі не розуміє, чому австрійська поліція повʼязала знімальну групу з іншими українцями, яких підозрюють у шпигунстві. За його словами, він і Бондаренко не були знайомі з цими людьми та не працювали разом з ними.

В УП вважають дії австрійських правоохоронців непропорційними й наполягають на перевірці обставин затримання. Зокрема, редакція хоче зʼясувати, як слідчі перевіряли свідчення третіх осіб і чи могли ці люди свідомо ввести поліцію в оману.

Що відомо про наслідки затримання

Після затримання правоохоронці забрали техніку та особисті речі Ткача. Перед допитом слідчі просили надати паролі від гаджетів, однак журналіст відмовився, посилаючись на необхідність захисту конфіденційності джерел.

Згодом техніку повернули. За словами журналіста, поки що редакція не виявила ознак стороннього доступу до пристроїв. Водночас незалежний експерт в Австрії має додатково перевірити, чи не втручалися правоохоронці в роботу гаджетів.

Журналіст досі не отримав пояснень щодо долі орендованого автомобіля, в якому правоохоронці розбили вікна під час затримання.

Крім того, після інциденту компанія, яка надала журналістам автомобіль, відмовила їм у повторній оренді. Причини такого рішення редакції невідомі.

Ткач наголосив, що разом з адвокатами домагатиметься перевірки законності дій австрійських правоохоронців і відшкодування завданого збитку.

Водночас, за його словами, для редакції найважливіше не отримати вибачення, а захистити право журналістів виконувати професійні обов’язки та проводити розслідування щодо публічних осіб, зокрема за кордоном.

Нагадаємо, що 8 жовтня австрійські правоохоронці затримали у Відні Михайла Ткача та оператора Ярослава Бондаренка. Журналісти виконували редакційне завдання, пов’язане з пошуком колишнього генерального прокурора України Руслана Кравченка.

За словами Ткача, коли їхня машина зупинилася на світлофорі, до неї підбігли близько семи озброєних людей у масках. Вони розбили вікна, витягли журналістів з автомобіля та повалили на асфальт. Один із правоохоронців притиснув Ткача коліном до шиї, коли той намагався пояснити, що працює журналістом.

Ткача звільнили після понад 12 годин утримання під вартою. Бондаренко під час затримання дістав поранення обличчя та руки.

Згодом оператор розповів, що лікарі видалили з-під його ока три уламки скла. За його словами, правоохоронці не зняли з нього кайданків навіть під час операції.

Після інциденту українські медійні та правозахисні організації, зокрема Центр прав людини ZMINA, закликали австрійську владу провести незалежне розслідування. Вони вимагають перевірити законність і пропорційність застосування сили, встановити обставини поранення Бондаренка та забезпечити захист професійних прав журналістів.