Директор ДБР назвав неправдивою інформацію про нерухомість брата, яку журналісти викрили в розслідуванні

Директор Державного бюро розслідувань (ДБР) Олексій Сухачов уперше прокоментував журналістське розслідування про 143 об’єкти нерухомості, які його рідний брат Олександр придбав у Харкові за цінами, значно нижчими за ринкові. Посадовець заперечив викладену в матеріалі інформацію та заявив, що не має стосунку до майнових справ брата.

Про це повідомляє “Слідство.Інфо”.

Журналісти зустріли Сухачова вранці 8 жовтня на громадському спортивному майданчику в Києві, де він тренувався.

Коли представники редакції запитали посадовця про нерухомість його брата, Сухачов заявив, що журналісти втручаються в його особистий простір і заважають тренуванню.

Очільник ДБР також назвав інформацію з розслідування неправдивою, наголосив, що йдеться про особисте життя його брата, та запропонував журналістам звернутися безпосередньо до Олександра Сухачова. За словами посадовця, розмова зіпсувала йому тренування та робочий настрій.

Що зʼясували журналісти

У липні 2026 року “Слідство.Інфо” спільно з Центром протидії корупції підготувало розслідування “Квартири за ціною смартфона”.

Автори зʼясували, що протягом 2018–2020 років Олександр Сухачов став власником 143 квартир та офісів у двох житлових комплексах Харкова, пов’язаних із забудовником “Строй Сіті”.

За документами, які отримали журналісти, брат директора ДБР купував нерухомість за цінами, значно нижчими за ринкові. Наприклад, у липні 2018 року він придбав 30 квартир в одному житловому комплексі за ціною від 24,6 до 48,9 тисячі гривень за кожну. Тоді як ринкова вартість квадратного метра в комплексі наступного року сягала близько 800 доларів.

Журналісти також встановили, що компанії, з якими був повʼязаний Олександр Сухачов, фігурували в матеріалах кримінального провадження щодо діяльності забудовника.

У 2022 році прокуратура передала розслідування можливих незаконних забудов компанії “Строй Сіті” до ДБР, яке на той момент уже очолював Олексій Сухачов. Згодом справу повернули поліції, де її закрили, але пізніше поновили.

Водночас у ДБР раніше відповідали журналістам, що бюро та його директор не мають інформації про участь Олександра Сухачова в діяльності забудовника або придбання ним нерухомості.

За даними розслідувачів, станом на зараз Сухачов уже перестав бути власником майже всіх 143 об’єктів.

Як суд намагався заборонити публікацію розслідування

6 липня суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк заборонив “Слідству.Інфо”, ЦПК та журналістці Аліні Стрижак оприлюднювати матеріал про нерухомість Олександра Сухачова.

Таке рішення суд ухвалив після звернення компанії “Парковий-2”, у якої брат директора ДБР купував квартири. Забудовник стверджував, що розголошення інформації про угоди порушує право на приватність і комерційну таємницю.

Журналісти та антикорупційники розцінили заборону як тиск на медіа й обмеження свободи слова. Занепокоєння через рішення суду також висловила міжнародна організація “Репортери без кордонів”, наголосивши, що судова система не має ставати інструментом цензури журналістських розслідувань.

Попри заборону, 17 липня вісім українських медіа одночасно опублікували розслідування в межах “Ініціативи 143”. Згодом до них долучилися ще 19 редакцій. За три дні матеріал зібрав майже 4 мільйони переглядів.

24 вересня Київський апеляційний суд скасував заборону на публікацію розслідування. Після цього “Слідство.Інфо” змогло розмістити матеріал на власному сайті.