У Єврокомісії занепокоєні тиском на НАБУ і САП та відсутністю реформи СБУ

Європейська комісія позитивно оцінює роботу спеціалізованих антикорупційних органів України, однак водночас вказує на постійні спроби тиску на незалежність НАБУ та САП. Серед проблем у Брюсселі називають кримінальні провадження щодо працівників антикорупційних органів, стеження та кампанії з їхньої дискредитації.

Про це йдеться у вересневому проєкті щорічного звіту Єврокомісії про прогрес України на шляху до вступу в ЄС, який отримала редакція “Радіо Свобода”. Документ поки не оприлюднили офіційно, тому його зміст ще може змінитися до публікації. Представити остаточний звіт планують 28 жовтня в межах щорічного Пакета розширення ЄС. 

Фото: EU NEIGHBOURS east

У проєкті Єврокомісія зазначає, що українська система боротьби з корупцією загалом залишалася ефективною, а спеціалізовані органи продовжували незалежно розслідувати та переслідувати високопосадову корупцію.

Водночас у Брюсселі звертають увагу на регулярні спроби вплинути на роботу НАБУ та САП. До них автори документа зараховують кримінальні розслідування щодо представників антикорупційних органів, стеження за працівниками НАБУ з боку інших правоохоронних і безпекових структур, а також медійні кампанії проти самих інституцій та їхніх керівників. 

Окремою проблемою Єврокомісія називає доступ НАБУ до незалежних і своєчасних судових експертиз. Також бюро, на думку авторів проєкту, має отримати можливість самостійно проводити прослуховування комунікацій, не залежачи в цьому від інших правоохоронних органів.

Єврокомісія рекомендує Україні розширити підслідність НАБУ на всі державні посади з високими корупційними ризиками. Зокрема, це має стосуватися керівництва Офісу президента та голів обласних державних адміністрацій.

У проєкті також наголошують, що інші правоохоронні органи не повинні втручатися у справи, які за законом належать до виключної підслідності НАБУ. Для цього Україні рекомендують запровадити додаткові правові гарантії.

Для САП Єврокомісія пропонує посилити процесуальну автономію. Зокрема, керівник прокуратури має отримати можливість самостійно починати розслідування щодо народних депутатів та погоджувати слідчі дії у таких справах без дозволу генерального прокурора. 

У частині про тиск на НАБУ та САП автори проєкту прямо не називають Службу безпеки України. Водночас окремо вони звертають увагу на фактичну монополію СБУ на прослуховування комунікацій.

Єврокомісія вважає, що цю практику потрібно припинити, а саму СБУ – реформувати, зосередивши її роботу насамперед на питаннях національної безпеки.

У проєкті зазначають, що протягом звітного періоду Україна не зробила значного поступу в реформуванні СБУ. Єврокомісія рекомендує передати більшість функцій досудового розслідування іншим спеціалізованим правоохоронним органам або залишити СБУ лише ті кримінальні провадження, які безпосередньо пов’язані з її основними завданнями. Також Україні радять посилити внутрішній і зовнішній контроль за діяльністю служби.

Подібні рекомендації Єврокомісія висувала й раніше. У звіті за 2025 рік вона вже закликала Україну захистити незалежність НАБУ і САП, унеможливити втручання інших органів у їхню підслідність та розширити повноваження НАБУ щодо посад з високими корупційними ризиками. Тоді ЄК оцінила прогрес України у боротьбі з корупцією як обмежений.

Окрему увагу в проєкті звіту приділили Національному агентству з питань запобігання корупції.

Єврокомісія зазначає, що щодо неупередженості та ефективності НАЗК в окремих напрямах роботи залишаються застереження. Агентству рекомендують виконати рекомендації попереднього незалежного оцінювання своєї діяльності. 

Також Україні радять посилити систему електронного декларування, щоб ефективніше виявляти необґрунтовані активи. Єврокомісія пропонує розширити перелік декларантів, додавши до нього радників і помічників високопосадовців, а також керівників вищої ланки всіх державних підприємств.

Водночас у березні 2026 року саме НАЗК закликало розпочати нову незалежну зовнішню оцінку своєї роботи. Агентство нагадувало, що закон передбачає таку перевірку кожні два роки. 

Нагадаємо, що тема тиску на антикорупційні органи вже не вперше з’являється в оцінках європейських партнерів та українських громадських організацій.

У липні 2025 року Верховна Рада ухвалила закон №12414, який суттєво розширив повноваження генерального прокурора щодо НАБУ та САП. Президент Володимир Зеленський того ж дня його підписав. Рішення спричинило масові протести в Києві та інших містах.

Уже 31 липня парламент ухвалив закон, який повернув процесуальну незалежність НАБУ та САП. За нього проголосував 331 народний депутат.

У липні 2026 року ZMINA також проаналізувала 29 випадків можливого переслідування та тиску, які сталися з липня 2025-го до кінця травня 2026 року. Більшість із них стосувалися чинних або колишніх працівників НАБУ. Жодне з проаналізованих кримінальних проваджень за підозрами в державній зраді чи пособництві Росії на той момент не завершилося обвинувальним вироком.

Читайте також: Інформаційні атаки проти Кривоноса: хто зацікавлений у дискредитації керівника НАБУ?