“Телеграм-підозра” Кривоносу та її скасування: правовий аналіз порушень Кравченка й Офісу генпрокурора

Зранку 14 вересня ситуація навколо Національного антикорупційного бюро України  набула максимального інформаційного резонансу. На той момент ще генеральний прокурор Руслан Кравченко опублікував у своєму телеграм-каналі супровідні листи та текст повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Очільнику антикорупційного органу закидали порушення одразу за декількома статтями Кримінального кодексу. Але вже ввечері 14 вересня Офіс генпрокурора повідомив, що інформація про висунення підозри не відповідає дійсності й заяви генпрокурора позбавлені юридичного сенсу.

Юристи адвокатського об’єднання “Донець і Партнери” Микола Уманець та Єгор Лисенко, які представляють захист Семена Кривоноса, зробили детальний правовий аналіз ситуації навколо оголошення та подальшого “скасування” підозри директору НАБУ.

Аналіз свідчить, що колишній генпрокурор Кравченко не лише порушив низку норм Кримінального процесуального кодексу України, а й деякі його дії можуть мати ознаки кримінального правопорушення.

ZMINA публікує ключові висновки цього аналізу.

 “Підозра поштою” замість особистого вручення: що з цим не так

Основою будь-якого притягнення особи до кримінальної відповідальності є належне повідомлення про підозру. Стаття 278 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України чітко встановлює, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення особисто слідчим або прокурором.

Відправлення документа поштою, кур’єром чи через адміністрацію за місцем роботи (за нормами ст. 135 КПК) – це не альтернатива на вибір прокурора, а винятковий захід. Закон дозволяє вдаватися до нього лише тоді, коли особисто вручити документ об’єктивно неможливо.

Щоб обґрунтувати цю неможливість, прокурор зобов’язаний спочатку вжити всіх можливих заходів для особистого вручення, оцінити їхні результати й лише після цього обирати альтернативний спосіб.

За аналогією з процедурою оголошення особи в розшук (ст. 281 КПК), правомірність якої детально проаналізував Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (постанова від 14.10.2025 у справі № 757/16005/22-к), застосуванню виняткового порядку мають передувати активні та реальні дії сторони обвинувачення.

Водночас у випадку з очільником НАБУ процесуальний алгоритм було повністю спотворено.

Адже, по-перше, у публічному доступі немає жодних відомостей про те, що Семена Кривоноса викликали до Офісу генерального прокурора або що прокурори намагалися зустрітися з ним особисто до моменту публічної комунікації.

По-друге, відомо, що Семен Кривонос не переховувався від органів досудового розслідування та офіційно не відмовлявся від отримання процесуальних документів.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 135 КПК, вручення підозри адміністрації за місцем роботи дозволяється лише в разі тимчасової відсутності особи за місцем її проживання. Водночас Кравченко не встановлював факту відсутності Кривоноса вдома, а отже скерування пакета документів на адресу НАБУ поштою є прямим порушенням процесуального закону.

Також не може бути жодним виправданням для Кравченка його відбуття у відрядження. Навіть якщо тодішній генпрокурор виїхав за кордон у ніч на 14 вересня, сам документ був складений 13 вересня, коли Кравченко ще перебував в Україні. Ба більше, ч. 2 ст. 481 КПК України прямо дозволяла йому доручити виконання цієї процесуальної дії будь-якому іншому прокурору групи.

Все вищевикладене свідчить, що процес повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу супроводжувався низкою процесуальних порушень норм КПК України, які є підставою для скасування повідомлення про підозру.

Порушення права на захист через відсутність адвоката

В оприлюдненій Кравченком підозрі Семену Кривоносу інкримінували порушення за низкою статей КК України, серед яких – ч. 4 ст. 368 (одержання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великому розмірі). Цей злочин належить до категорії особливо тяжких.

Частина 1 статті 52 КПК України імперативно зазначає: участь захисника в кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів є обов’язковою. Закон чітко визначає часовий рамку – адвокат має бути залучений з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Оскільки Руслан Кравченко вирішив повідомити про підозру одноосібно шляхом поштового відправлення та поширення повідомлення в мережі “Телеграм”, він повністю ігнорував необхідність забезпечення обов’язкової участі адвоката. За законом прокурор повинен був пересвідчитися, чи має особа обраного захисника, а в разі його відсутності – винести постанову про залучення адвоката через Центр з надання безоплатної правової допомоги (БПД) для участі в процесуальній дії.

Відсутність захисника під час винесення та спроби вручення підозри в справі щодо особливо тяжкого злочину є істотним порушенням права на захист та робить таке повідомлення про підозру юридично вразливим для скасування.

Ігнорування інструкцій діловодства прокуратури

Окрім порушення прямих норм КПК, дії Руслана Кравченка демонструють системне нехтування базовими правилами внутрішнього документального обігу органів прокуратури.

Згідно з Тимчасовою інструкцією з діловодства в органах прокуратури України, затвердженою 12 лютого 2019 року:

• Усі вихідні документи мають опрацьовуватися та надсилатись адресатам виключно через службу діловодства (п. 8.4). Передавати чи відправляти документи без їхньої попередньої реєстрації в цій службі суворо заборонено.
• Пункт 8.5 інструкції визначає, що вихідний номер документа в органах прокуратури має складатися з індексу структурного підрозділу, порядкового номера книги обліку з долученням літер “ВИХ” та двох останніх цифр року (наприклад, 15/2-888ВИХ-26).

Натомість на оприлюдненому Кравченком супровідному листі про скерування підозри до НАБУ вказано номер 22014101110000061. Це номер самого кримінального провадження, а не вихідний реєстраційний номер системи діловодства ОГП.

Такий нюанс свідчить про те, що генеральний прокурор не звертався до уповноваженого підрозділу діловодства, самостійно проставив на документі зручний йому номер та власноруч відправив його через поштове відділення. Це є грубим порушенням регламенту прокуратури та підтверджує, що процес винесення та надсилання підозри відбувався поза межами офіційних процедур відомства.

Ознаки кримінальних правопорушень у діях Кравченка

Публічна комунікація ексгенпрокурора у соцмережах виходить за межі процесуальних порушень і містить ознаки порушення щонайменше двох статей Кримінального кодексу.

Порушення недоторканності приватного життя (ст. 182 КК України).  Кравченко незаконно виклав у загальний доступ документи з персональними даними фігурантів. Особливо критичним є те, що він двічі — до та після свого відсторонення — опублікував точну домашню адресу Семена Кривоноса. Це створює прямі безпекові ризики для очільника НАБУ. За частиною 1 статті 182 ККУ такі дії можна кваліфікувати як кримінальний проступок. Водночас у разі, якщо через таке розкриття персональної інформації буде заподіяна істотна шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи такі дії можуть бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 182 КК України як нетяжкий злочин.

Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 372 ККУ). Закон забороняє висувати підозру особі, якщо злочину взагалі не було або його вчинили інші люди. Якщо буде встановлено, що підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину було висунуто за відсутності події або складу злочину, дії прокурора підпадають під цю статтю.

Маніпуляція від ОГП: чому підозру не можна “скасувати” кнопкою в базі

Ввечері 14 вересня дня Офіс Генерального прокурора опублікував заяву про те, що підозру Кривоносу “не повідомляли у передбаченому законом порядку”, підстави для неї відсутні, а відповідні відмітки в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР) просто “скасовані”.

“У зв’язку з поширенням заяви про нібито повідомлення про підозру одному із керівників антикорупційних органів повідомляємо: така інформація не відповідає дійсності.

У межах цього кримінального провадження жодній особі, зокрема керівнику антикорупційного органу, про підозру у передбаченому КПК України порядку не повідомлялося. Правові підстави для цього відсутні. Заяви про начебто підозру були позбавленими юридичного сенсу.

Відтак, відповідні відмітки в ЄРДР про повідомлення про підозру були скасовані.”

Водночас таке пояснення ОГП суперечить чинному законодавству, зокрема КПК.

Тому що, по-перше, закон не знає процедури “видалення відмітки”. Ні КПК України, ні положення про ЄРДР (наказ ОГП № 298 від 30 червня 2020 року) не передбачають скасування підозри шляхом коригування записів у базі даних.

По-друге, процедура скасування підозри чітко регламентована.

Відповідно до статей 303 та 304 КПК України, скасувати підозру може слідчий суддя за скаргою підозрюваного, яка подається після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Відповідно до статті 303 КПК прокурор може самостійно скасувати підозру за наявності двох передумов: 

• після повідомлення про підозру сплив строк у два місяці;
• підозрюваний звернувся до слідчого судді зі скаргою на повідомлення про підозру у порядку ч. 1 ст. 304 КПК України. 

Таким чином повідомлення про підозру Семену Кривоносу може бути скасоване виключно після спливу двох місяців з дня повідомлення йому про підозру шляхом подання скарги на повідомлення про підозру слідчому судді.

Водночас, якщо Офіс Генпрокурора офіційно визнає відсутність підстав для підозри, єдиним процесуальним рішенням для захисту особи від необґрунтованого переслідування є постанова про закриття кримінального провадження (ст. 284 КПК України). Проте про прийняття такого рішення ОГП досі не повідомив.

Висновок

Спроба вручити підозру Директору НАБУ через соціальні мережі та пошту продемонструвала нехтування процесуальними гарантіями та правилами діловодства. Намагання ОГП “загладити” ситуацію заявами про скасування записів в ЄРДР є юридично нікчемним: доки кримінальне провадження офіційно не закрите за відповідною статтею КПК, правова невизначеність щодо директора НАБУ Семена Кривоноса зберігається.