У НАБУ і САП заявили про спробу дискредитації антикорупційних органів після “Карфагена”

Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос та керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко назвали заяви відстороненого генерального прокурора Руслана Кравченка про підозру керівнику антикорупційного органу “безпрецедентною інформаційною атакою”.

Про це Кривонос і Клименко розповіли 14 вересня під час спільного брифінгу, який відбувся після заяв Кравченка про підписання повідомлень про підозру, передає ZMINA.

Скриншот брифінгу

Кривонос заявив, що, на його думку, метою атаки є спроба змістити увагу з результатів роботи антикорупційних органів, політизувати їхню діяльність та дискредитувати НАБУ і САП.

В антикорупційних органах заздалегідь припускали такий розвиток подій – про це, за словами директора бюро, свідчили події липня 2025 року і те, що Кравченко був одним з безпосередніх виконавців тодішнього тиску на НАБУ і САП. Зокрема, тоді генпрокурор підписував підозри детективам НАБУ та санкціонував слідчі дії.

Останнім часом інформація про можливі справи проти нього та Клименка регулярно з’являлася в медіа й анонімних телеграм-каналах. Тому, плануючи операцію “Карфаген”, у НАБУ і САП враховували ризик нової хвилі тиску. Водночас це не зупинило детективів і прокурорів, які зібрали важливі докази в межах розслідування.

Наразі НАБУ і САП продовжують працювати у звичайному режимі, а детективи та прокурори проводять розслідування й оперативно-розшукові заходи.

Кравченко вранці 14 вересня повідомив, що підписав повідомлення про підозру директору НАБУ. Однак під час вечірнього брифінгу Кривонос заявив, що не бачив відповідного документа і ніхто його йому не вручав. За його словами, документ також не привозили до НАБУ чи САП.

Те, як інформацію про підозру оприлюднили, Кривонос назвав новим інформаційним жанром – “телеграм-підозрою”. Він не став детально відповідати на оприлюднені Кравченком звинувачення щодо нібито підроблення документів та фіктивного всиновлення, назвавши їх сфальсифікованими.

Водночас Кривонос зазначив, що надалі його захист діятиме залежно від того, які процесуальні документи отримає. Він не став вступати в дискусію щодо того, чи набув уже статусу підозрюваного, та пояснив, що цим питанням займаються адвокати.

Керівник САП Олександр Клименко також заявив, що члени його сім’ї не отримували жодних повідомлень про підозру, хоча така інформація й ширилася соцмережами. Кравченко раніше повідомляв про підозру людині, яку назвав близькою до керівника САП, однак не назвав її імені.

Клименко сказав, що зможе докладніше прокоментувати ситуацію, якщо отримає текст відповідного документа або іншу конкретну інформацію. На його думку, нинішні події стали реакцією на операцію “Карфаген”.

Під час брифінгу журналісти запитали керівників антикорупційних органів, чи зібрали вони досить доказів для повідомлення про підозру самому Руслану Кравченку в межах операції “Карфаген”.

Клименко не став відповідати на це запитання. Він пояснив, що НАБУ і САП не анонсують майбутніх підозр. Якщо слідство збирає досить доказів, їх оцінюють, після чого ухвалюють відповідне процесуальне рішення.

Так само керівники антикорупційних органів не стали повідомляти, чи проводили щодо Кравченка негласні слідчі дії та які наступні кроки планують у справі “Карфаген”. Вони пояснили це тим, що досудове розслідування активно триває, а розголошення запланованих дій може йому зашкодити.

Кривонос також підтвердив, що в НАБУ знали про закордонне відрядження Кравченка лише з публічної інформації. За його словами, Кравченко сам підписав собі відрядження, а НАБУ не відстежує такі поїздки. Водночас директор бюро наголосив, що в будь-яких провадженнях НАБУ використовує передбачені законом механізми, зокрема міжнародні та екстрадиційні, якщо людина, яка має отримати статус підозрюваного, перебуває за межами України.

Журналісти також запитали Кривоноса, чи бачить він за нинішніми подіями участь президента Володимира Зеленського або керівництва парламентської фракції “Слуга народу”.

Кривонос не став робити таких висновків. Він звернув увагу, що Зеленський того самого дня публічно висловився за звільнення Кравченка, вніс відповідне подання до Верховної Ради, а незадовго до брифінгу видав указ про його відсторонення.

За словами директора НАБУ, антикорупційні органи не хочуть політизувати свою діяльність. Водночас він стверджує, що протягом останніх місяців НАБУ і САП намагаються втягнути в політичний процес, зокрема через публікації в анонімних телеграм-каналах. Кривонос заперечив участь бюро в будь-яких політичних іграх і назвав нинішню інформаційну кампанію спробою політизувати роботу антикорупційних органів.

Клименко, зі свого боку, зазначив, що наразі не може сказати, чи була ця кампанія скоординованою, чи йдеться про дії окремої людини. На його думку, більше інформації суспільство зможе отримати, якщо справи щодо оголошених Кравченком підозр дійдуть до розгляду запобіжних заходів у відкритих судових засіданнях. Тоді, за його словами, можна буде оцінити зміст підозр та докази, на яких вони ґрунтуються.

Клименко також звернув увагу на те, що один з епізодів, про які повідомив Кравченко, стосується подій більш ніж десятирічної давності. На тлі нещодавньої операції “Карфаген” щодо Офісу генпрокурора така ситуація, на його думку, викликає запитання.

Нагадаємо, що дослідження Центру прав людини ZMINA зафіксувало 29 випадків переслідувань і тиску на представників антикорупційного сектору з липня 2025 до травня 2026 року. За рік жодне з проваджень щодо так званого російського сліду не завершилось обвинувальним вироком.