НАБУ і САП заявили про тиск на суддів у справах детективів бюро, зокрема в справі свідка Магамедрасулова

На суддів, що ухвалили виправдувальний вирок Юсуфу Мамешеву, який є ключовим свідком у справі керівника підрозділу детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова, чинять тиск.

Про це заявили директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Семен Кривонос і керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександр Клименко під час брифінгу щодо результатів роботи антикорупційних органів у першому півріччі 2026 року, передає ZMINA.

Семен Кривонос, Олександр Клименко. Фото: Артем Галкін

Сам Магамедрасулов наразі ознайомлюється з матеріалами досудового розслідування, і ситуація в його провадженні залишається без змін. Ця справа є наслідком подій липня 2025 року, після яких значна кількість детективів бюро досі перебуває під слідством.

Олександр Клименко наголосив, що в антикорупційних органах вважають переслідування частини детективів необґрунтованим. Водночас особи, яких НАБУ та САП вважають причетними до атак на бюро та фальсифікації розслідувань, продовжують обіймати посади, а деякі з них навіть отримали підвищення та нові звання.

Детективи НАБУ, які отримали статус підозрюваних або в яких арештовано майно, намагаються захистити свої права в районних та апеляційних судах Києва. У зв’язку з цим антикорупційні органи регулярно фіксують дзвінки з окремих підрозділів СБУ та позапроцесуальний тиск на суддів.

Семен Кривонос зазначив, що цю інформацію вони отримують із власних джерел, однак самі судді офіційно про тиск не заявляють і не звертаються по захист до генерального прокурора чи Вищої ради правосуддя, попри передбачену законом процедуру. Клименко закликав суддів публічно повідомляти про такі випадки та підкреслив, що мета подібних дій – позбавити детективів можливості законного судового захисту. Антикорупційні органи продовжуватимуть стежити за ситуацією та інформувати про неї суспільство.

Разом з тим директор НАБУ заперечив наявність інституційного конфлікту між НАБУ та іншими структурами – Службою безпеки України, Офісом генерального прокурора, Офісом президента чи народними депутатами. За його словами, бюро розглядає незаконні дії щодо своїх співробітників не як протистояння, а як окремі випадки правопорушень.

Зокрема, очільник бюро згадав факти незаконного встановлення апаратури для прослуховування біля керівника одного з підрозділів бюро, а також систематичне відстеження судових рішень, реєстрів, пересування автомобілів і співробітників агентства.

Кривонос наголосив, що правоохоронці мають повне право розслідувати можливі злочини працівників НАБУ, але неприпустимо використовувати контррозвідувальні заходи, стеження чи прослуховування не для боротьби зі шпигунами, зрадниками й корупціонерами, а для збору чутливої інформації про роботу бюро – контакти, плани та поточні розслідування. НАБУ вже надіслало відповідні запити щодо цих фактів, однак відповідей на них поки не отримало.

Нагадаємо, що в Україні зафіксували численні випадки фізичного та психологічного тиску з боку правоохоронних органів на працівників Національного антикорупційного бюро та громадських діячів під час проведення обшуків у липні минулого року. Слідчі дії супроводжувалися жорстким затриманням, погрозами, обмеженням пересування та силовим вилученням особистих речей і техніки. У багатьох епізодах правоохоронці діяли із залученням озброєних спецпризначенців, не допускали адвокатів і чинили тиск у присутності членів сімей та малолітніх дітей.

Вилучену під час обшуків техніку здебільшого так і не повернули, а самі провадження тривалий час залишаються без оголошення підозр, що свідчить про використання слідчих дій як інструменту тиску та перешкоджання роботі антикорупційних органів.

Такими є результати дослідження Центру прав людини ZMINA “Системний тиск на антикорупційних діячів: практики 2025–2026 років”. 

Читайте також: Чи витримала демократія? Підсумки року після атаки на НАБУ та САП