Головна › Новини › Харківська поліція затримала азербайджанського опозиціонера – українські правозахисники закликають правоохоронців не видавати його Баку
Харківська поліція затримала азербайджанського опозиціонера – українські правозахисники закликають правоохоронців не видавати його Баку
Дата:30 Липня 2026
A+A-Щоб отримувати корисні матеріали, підпишіться на розсилкуПідписатися
Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод та Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) закликали правоохоронців провести екстрадиційну перевірку та не видавати Азербайджану опозиційного активіста Бахруза Гасанлі.
Про це йдеться у спільній заяві за підписами директора Харківської правозахисної групи Євгена Захарова, Нобелівської лауреатки, голови Центру громадянських свобод Олександри Матвійчук та виконавчого директора УГСПЛ Олександра Павліченка.
Бахруз Гасанлі
Правозахисники повідомляють, що мешканця Харкова, громадянина Азербайджану, Бахруза Гасанлі, співробітники відділення поліції № 3 Шевченківського району у Харкові затримали 27 липня 2026 року.
За наявною інформацією, чоловіка затримали на підставі звернення прокуратури Азербайджанської Республіки.
У минулому Бахруз був політичним активістом, членом опозиційної азербайджанської партії “Народний фронт”. З 2016 року він постійно проживає на території України. Перебуває у шлюбі, має неповнолітню дитину. Наразі його дружина та дитина також перебувають у місті Харкові.
Азербайджанська влада обвинувачує чоловіка у нібито отриманні коштів у розмірі 850 000 доларів США від невстановлених осіб та їх передачі лідеру “Народного фронту” Алі Керімлі “з метою організації державного перевороту”.
У заяві правозахисників йдеться, що саме Офіс генерального прокурора є центральним органом України з питань екстрадиції підозрюваних, обвинувачених у кримінальних провадженнях під час досудового розслідування. На це відомство покладено зобов’язання провести екстрадиційну перевірку у справі Бахруза Гасанлі.
“Екстрадиція Бахруза Гасанлі створює для нього надзвичайно високі ризики жорстокого поводження, катувань, несправедливого судового розгляду. Ці ризики підтверджуються фактами, пов’язаними з екстрадиціями, які було здійснено раніше”, – заявили правозахисники.
У приклад вони наводять видворення до Азербайджану у грудні 2019 року Ельвіна Ісаєва, опозиційного блогера та представника талишської етнічної меншини. Там він був під затриманням спецслужб, пройшов через тортури та знущання. У жовтні 2020 року чоловіка засудили до восьми років позбавлення волі, і наразі він перебуває у виправній колонії, де зазнає жорстокого поводження.
Правозахисники занепокоєні, що доля затриманого у Харкові чоловіка може бути такою самою, як і доля іншого талиша – Фахраддіна Аббасзаде, якого Росія видала Азербайджану в 2018 році. Його катували, і у 2020 році він отримав 16 років ув’язнення. Фахраддіна постійно били і забили до смерті в тому ж 2020 році.
Системні факти порушення прав людини владою Азербайджану привернули увагу міжнародних правозахисних організацій.
У лютому 2026 року представник міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch зробив заяву, у якій констатував зловживання азербайджанського режиму практикою екстрадицій та закликав:
“Азербайджанська влада повинна негайно зняти всі політично мотивовані звинувачення з журналістів, блогерів і активістів, які перебувають у вигнанні, скасувати заочні обвинувальні вироки і припинити зловживання механізмами екстрадиції та безпеки для переслідування критиків за кордоном. Іноземні уряди повинні відмовитися від виконання політично мотивованих запитів, які не мають переконливих доказів звичайної злочинної поведінки, та вжити заходів щодо захисту осіб, які проживають за кордоном”.
Правозахисники нагадують, що відповідно до принципу неповернення, закріпленого в Конвенції про статус біженців, держава не може відправити людину назад у країну, в якій її життя наражається на небезпеку, якщо існують вагомі підстави вважати, що їй може там загрожувати небезпека стати жертвою інших порушень основних прав людини, таких як тортури або жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання.
Євген Захаров, Олександра Матвійчук та Олександр Павліченко закликали Офіс Генерального прокурора:
забезпечити максимальну об’єктивність та прозорість екстрадиційної перевірки у справі Бахруза Гасанлі;
відмовити у видачі владі Азербайджану Бахруза Гасанлі та звільнити його;
провести перевірку наявності неофіційних контактів посадових осіб, які причетні до ухвалення рішення про затримання Бахруза Гасанлі українськими правоохоронцями, з представниками азербайджанського режиму чи посередниками, які діють від імені цього режиму.
Напередодні ZMINA повідомила, що 27 червня Бакинський суд у справах про тяжкі злочини виніс вироки девʼятьом журналістам і медійникам, повʼязаним із незалежним новинним виданням Toplum TV.
Кількох журналістів, медіатренера, проєктних менеджерів і засновника телеканалу звинуватили в тому, що вони діяли нібито як “організована злочинна група”, щоб отримувати та використовувати кошти західних донорів, порушуючи законодавство Азербайджану.
Засновник видання та медіаюрист Аласгар Маммадлі отримав 14 років ув’язнення, відеоредактор Мушфіг Джаббар – 13, репортер Фарід Ісмайлов і менеджер соціальних мереж Ельмір Аббасов – по 12.
Медіатренерку Інституту демократичних ініціатив (IDI) Алі Зейнал засудили до 14 років тюрми, а проєктних менеджерів IDI Раміля Бабаєва та Ількіна Амрахова – до 13. Голова IDI та речник платформи “Третя Республіка” Акіф Гурбанов і співзасновник платформи Руслан Іззетлі отримали по 15 років.
Європейська та Міжнародна федерації журналістів засудили рішення суду і закликали негайно звільнити “несправедливо засуджених працівників медіа”.
Бахруз Гасанлі
