У Фінляндії 21-річний українець понад півтора року не може знайти практику й вийшов шукати її з плакатом
21-річний українець Сергій Деніченко, який навчається у Фінляндії, понад півтора року не може знайти місце для професійної практики. На початку вересня він вийшов у центр Гельсінкі з плакатом, сподіваючись таким способом привернути увагу роботодавців.
Про це повідомляє фінський мовник Yle.
Фото: Esa Syväkuru / YleДеніченко родом з України. Він навчається за спеціальністю, повʼязаною з бізнесом, у професійному навчальному закладі Omnia в місті Еспоо.
Після тривалих безрезультатних пошуків хлопець вирішив спробувати знайти практику просто на вулиці. Ідею він побачив у матеріалах про людей з інших країн, які використовували подібний спосіб пошуку роботи.
Перехожі давали йому контакти роботодавців і фотографували його плакат, однак жодна компанія після цього з ним не зв’язалася.
Одне підприємство спочатку зацікавилося кандидатурою студента, але відмовило, дізнавшись, що він навчається не в закладі вищої освіти. Деніченко також зустрічав людей, які розповідали йому про власні труднощі з пошуком роботи.
До цього він надсилав резюме, стежив за вакансіями на сайтах компаній і сервісах пошуку роботи, особисто приходив до офісів роботодавців та шукав контакти через LinkedIn. Найбільше його цікавить робота у сфері бухгалтерського обліку.
За словами Деніченка, деякі компанії давали йому зрозуміти, що не готові взяти його навіть на безоплатну практику.
Студентам стало складніше знаходити практику
Керівниця програми бізнес-освіти Omnia Тар’я Коскінен-Нісула розповіла, що за останні кілька років студентам справді стало складніше знаходити місця для практики у сфері бізнесу, особливо у великих компаніях.
Однією з причин вона назвала автоматизацію. Компанії майже перестали виконувати вручну базові бухгалтерські операції, зокрема вносити дані про транзакції. Через це кількість завдань, які раніше могли виконувати практиканти, скоротилася.
Водночас роботодавці дедалі частіше віддають місця для практики студентам університетів прикладних наук.
Коскінен-Нісула також зазначила, що частині студентів потрібно більше допомоги під час пошуку роботи, ніж раніше. Зокрема, багато хто ще вивчає фінську мову, що також впливає на можливості працевлаштування.
Сам процес відбору став складнішим: компанії створюють окремі вакансії для практикантів, запроваджують анкети та кілька етапів відбору. За одне місце часто конкурують студенти професійних закладів та вишів.
Водночас невеликі бухгалтерські компанії й надалі беруть студентів на практику, оскільки там залишилося більше роботи, яку виконують вручну.
Керівниця бізнес-освіти Omnia Мінна Хямяляйнен зазначила, що заклад має понад чотири тисячі контактів з роботодавцями та допомагає студентам готувати резюме й заявки. За її словами, навчальному закладу водночас доводиться активніше співпрацювати з компаніями через зміни на ринку праці.
У закладі запевнили, що продовжуватимуть допомагати Деніченку знайти місце для практики, необхідне для завершення навчання.
Проблема стосується не лише бізнесу
Голова фінської спілки студентів професійної освіти SAKKI Кіа Віленіус також повідомила Yle, що труднощі з пошуком практики стали помітнішими в різних сферах.
На ситуацію впливають складний стан ринку праці у Фінляндії та поширення штучного інтелекту. Особливо це стосується комунікацій, маркетингу та продажів, де значну частину роботи можна виконувати онлайн або автоматизувати.
Водночас у сферах, де робота потребує безпосередньої участі людини, зокрема у догляді, ситуація відрізняється.
Пошук практики також ускладнюють психологічне навантаження на молодь, проблеми з ментальним здоров’ям та труднощі в навчанні. Крім того, частина роботодавців має упереджене ставлення до професійних навичок молодих людей.
Wilenius наголосила на важливості підтримки студентів з боку навчальних закладів, зокрема допомоги під час пошуку першого місця роботи чи практики.
Пройти практику, щоб завершити навчання
Сергій Деніченко приїхав до Фінляндії з України в березні 2022 року, після початку повномасштабного російського вторгнення. Понад два роки тому він розпочав навчання в Omnia.
Близько року тому українець кілька місяців працював у сфері обслуговування клієнтів, однак цей досвід не допоміг йому знайти практику. За останні роки він тричі проходив співбесіди, але щоразу отримував відмову.
Допомогу від навчального закладу Деніченко вважає недостатньою: за його словами, вона переважно полягала в перевірці резюме та загальних рекомендаціях. Він також намагався з’ясувати, чи може пройти необхідну практику в самому навчальному закладі, однак такої можливості немає.
Якщо Деніченко знайде місце для практики, то зможе завершити навчання за кілька місяців.
Він також продовжує вивчати фінську мову, оскільки вважає, що кращий рівень володіння нею збільшить його шанси на ринку праці.
Зараз українець перебуває у Фінляндії за програмою тимчасового захисту. Він хоче залишитися в країні: у Фінляндії живуть його дівчина та друзі, а в майбутньому Деніченко планує здобути вищу освіту.
Він також хоче працювати та розпочати професійну кар’єру, а не залежати від соціальних виплат. Якщо ситуація не зміниться, Деніченко планує й надалі виходити з плакатом і шукати практику таким способом.
Нагадаємо, тимчасовий захист у країнах ЄС дає українцям право на проживання, доступ до ринку праці, соціальної та медичної допомоги й освіти. ZMINA раніше детально пояснювала, які права мають українці, які виїхали до ЄС через повномасштабну війну.
У 2026 році країни ЄС також погодили поступовий перехід українців від тимчасового захисту до інших форм легального проживання. Зокрема, державам рекомендували дозволяти отримувати національні посвідки на проживання на підставі роботи, навчання або сімейних обставин.
Водночас досвід інших країн ЄС показує, що працевлаштування українців поступово зростає. Наприклад, у Німеччині станом на початок 2026 року роботу мала приблизно половина українських біженців.
