Питання звільнення цивільних потрібно порушувати на кожних перемовинах з РФ, не чекаючи завершення війни – українські активісти в ПАРЄ

Звільнені з російської неволі українці та родичі полонених і цивільних закликали європейських політиків порушувати питання їхнього повернення під час кожних перемовин з Росією. Також вони наголосили, що необхідно скоординувати роботу вже наявних міжнародних механізмів щодо їхнього звільнення.

Про це повідомляє Укрінформ.

В осінній сесії ПАРЄ брали участь звільнений цивільний Костянтин Давиденко, ексвійськовополонений Іван Дібров, дружина бранця Кремля Люсьєна Зіновкіна та мати полоненого Ірина Луценко. У Страсбурзі вони також зустрічалися з президенткою ПАРЄ Петрою Байр і представниками політичної групи Альянсу лібералів і демократів за Європу.

Давиденко, який провів у російській неволі сім з половиною років, зазначив, що міжнародні механізми для захисту цивільних бранців уже існують, але між ними немає належної координації.

“Насправді є механізми, які можуть працювати. Є рішення міжнародних органів, тієї ж парламентської асамблеї, є рішення ООН, є міжнародні організації на кшталт Червоного Хреста. Питання в тому, що ніхто не може організувати комплексну роботу“, – пояснив очільник БФ “Цивільні в полоні” Костянтин Давиденко.

За його словами, Росія може використовувати українських цивільних для тиску на інші країни, зокрема вимагаючи послаблення санкцій в обмін на їхнє звільнення. Також, на його думку, переслідування бранців Кремля допомагає російській владі залякувати населення на окупованих територіях і змушувати його до покори.

Водночас Зіновкіна, чоловіка якої нещодавно засудили в РФ до 28 років позбавлення волі, наголосила, що питання цивільних бранців потрібно порушувати під час кожних переговорів з Росією, а не відкладати до завершення мирного процесу.

“Питання цивільних потрібно порушувати під час будь-яких переговорів, а не залишати лише для розмови про загальне мирне врегулювання“, – зауважила вона.

За словами активістки, родини мають отримувати інформацію про місце перебування та стан здоров’я своїх близьких. Вона також наголосила на необхідності встановлювати причетних до незаконних ув’язнень і запроваджувати проти них персональні санкції.

Дібров, який провів у неволі 1008 днів, розповів про проблеми з медичною допомогою для полонених. Після повернення він очолив фонд Act for Freedom, який допомагає звільненим бійцям, родинам зниклих безвісти та цивільним бранцям.

“Терміново потрібно повертати важкохворих полонених, які не отримують необхідного лікування. Я захворів у полоні на туберкульоз і зміг вилікуватися лише після повернення додому. За час мого перебування там семеро хлопців померли від туберкульозу, один з них – у мене на руках“, – розповів захисник.

Він розповів, що перед візитами Міжнародного комітету Червоного Хреста полонених залякують, а під час перевірок поруч залишаються охоронці, тому вони не можуть розповісти про умови утримання.

Луценко, сина якої в РФ засудили до 17 років позбавлення волі, нагадала про українських військових, захоплених у полон на курському напрямку.

“Нам потрібен розголос і тиск на Росію, зокрема санкційний. Про полонених курського напрямку лише нещодавно почали говорити відкрито. Їхні родини чекають на повернення своїх близьких“, – сказала жінка.

Українські активісти розраховують, що європейські політики докладатимуть конкретних зусиль для встановлення місця перебування полонених та цивільних, контролю за умовами утримання та їхнього звільнення.

Нагадаємо, що станом на грудень 2025 року було відомо про понад 16 тисяч цивільних, яких Росія свавільно утримувала або які зникли безвісти на тимчасово окупованих територіях чи в РФ. Російська сторона користується тим, що міжнародне право не містить чітких механізмів повернення цивільних під час війни.

Представники Омбудсмана наголошують, що міжнародне право забороняє утримання цивільних осіб у полоні. Водночас Росія, за їхніми словами, користується відсутністю в міжнародному гуманітарному праві чітких норм, які б передбачали механізми повернення цивільних під час війни.

Точна кількість незаконно засуджених невідома, проте правозахисники вказують на тисячі кримінальних проваджень. Так, в Офісі Омбудсмана зазначають, що росіяни масово фабрикують справи про шпигунство, теракти та участь у незаконних формуваннях, змушуючи людей під тортурами визнавати себе комбатантами.