Заламані руки, погрози та відібрані телефони: свідчення детективів НАБУ про силові обшуки в липні минулого року
В Україні зафіксували численні випадки фізичного та психологічного тиску з боку правоохоронних органів на працівників Національного антикорупційного бюро та громадських діячів під час проведення обшуків у липні минулого року. Слідчі дії супроводжувалися жорстким затриманням, погрозами, обмеженням пересування та силовим вилученням особистих речей і техніки. У багатьох епізодах правоохоронці діяли із залученням озброєних спецпризначенців, не допускали адвокатів і чинили тиск у присутності членів сімей та малолітніх дітей.
Вилучену під час обшуків техніку здебільшого так і не повернули, а самі провадження тривалий час залишаються без оголошення підозр, що свідчить про використання слідчих дій як інструменту тиску та перешкоджання роботі антикорупційних органів.
Такими є результати дослідження Центру прав людини ZMINA “Системний тиск на антикорупційних діячів: практики 2025–2026 років”.
Фото: Артем ГалкінЗа даними дослідження, під час слідчих дій 21 липня 2025 року в девʼяти задокументованих випадках правоохоронці застосовували непропорційну силу. Зокрема, йдеться про побиття, використання кайданок і пластикових стяжок, силове утримання, обмеження пересування та фізичний примус, щоб отримати доступ до мобільних телефонів.
Керівник підрозділу детективів НАБУ Костянтин Полькін заявив, що після його відмови надати доступ до телефона слідчий не роз’яснив йому процесуальні права і не запропонував добровільно видати речі. Водночас у протоколі обшуку зазначили, нібито він і його дружина добровільно передали правоохоронцям свої телефони. Утім, як зазначається у дослідженні, це не відповідає дійсності: працівники СБУ забрали телефон у його дружини, коли та відчинила хвіртку будинку. Також попри неодноразові прохання правоохоронці не допустили до обшуку адвоката.
Про проведення обшуків без участі захисника раніше також заявляли посадовці НАБУ Руслан Магамедрасулов і Євген Токарь та антикорупційний активіст Віталій Шабунін.
Інший керівник підрозділу детективів НАБУ Іван Кравчук розповів, що після того, як він відчинив двері, його вдарили об стіну, затягнули руки пластиковими стяжками й утримували в них, хоча, за його словами, він не чинив опору. Стяжки не знімали близько 15 хвилин, і весь цей час він відчував біль. Водночас, як каже Кравчук, затриманим він не був.
Його дружина Антоніна Кравчук повідомила, що під час обшуку співробітник СБУ силоміць забрав у неї телефон з рук і підніс його до обличчя, щоб розблокувати пристрій. На зауваження жінки, що їй боляче, правоохоронець не реагував. Після цього біль у руці не минав до завершення обшуку.
Старший детектив НАБУ Олексій Дяденко розповів, що на початку обшуку його повалили на підлогу обличчям донизу, заламали руки за спину й вимагали сказати, де телефон. Коли правоохоронці знайшли пристрій, вони почали вимагати пароль.
“Я сказав “Навіщо вам пароль?” та “Хлопці, що ви робите?! Навіщо ви мене ламаєте?”, на що хтось із них відповів: “Та хто тебе ламає” – та ще сильніше почав натискати на мене. Через деякий час через спричинений мені біль я назвав пароль та хтось із присутніх розблокував телефон”, – зазначив він.
Дяденко назвав такі дії принизливими й наголосив, що не чинив опору, тож, на його думку, підстав для застосування сили не було.
Старший детектив НАБУ Юрій Цвєтков розповів, що перед обшуком, близько 5:30, троє чоловіків у камуфляжі із шевронами СБУ, балаклавах і зі зброєю силоміць витягли його з автомобіля на паркінгу. За його словами, вони били його, вимагаючи сказати, де телефон, а коли отримали пристрій, почали вимагати пароль.
Цвєтков стверджує, що після відмови повідомити пароль його продовжили бити руками й ногами по тілу та погрожували робити це доти, доки він не назве код. Один із правоохоронців також погрожував, що він може “не доїхати” до слідчого ізолятора.
“Майже одразу після цих слів хтось з вищевказаних нападників наніс мені два сильні удари, спочатку кулаком, зверху до низу, по маківці голови, а потім кулаком по ребрах справа, внаслідок чого я відчув нестерпний біль, запаморочення та вже не зміг триматися на ногах і впав на бетонну підлогу паркінгу. При цьому я остаточно свідомість не втрачав, але перебував у стані сильної дезорієнтації”, – додав детектив.
Заступник керівника підрозділу детективів НАБУ Роман Нєдов розповів, що близько 5:40 до його квартири прибули шестеро озброєних спецпризначенців. Після того як він відчинив двері, на нього наставили зброю, наказали вийти з квартири та лягти на підлогу, погрожуючи фізичним насильством з використанням лайки. Він підняв руки, демонструючи, що не становить загрози, однак його однаково змусили лягти на підлогу в загальному коридорі, завівши руки за спину.
Нєдов пригадує, що кілька спецпризначенців стояли довкола, спрямувавши на нього автоматичну зброю, тоді як інші правоохоронці зайшли до квартири без понятих і відеофіксації. Дружина посадовця НАБУ заявила, що ті поводилися жорстоко, погрожуючи її чоловіку застосуванням фізичної сили без обґрунтованих підстав. Сам Нєдов вважає спосіб проведення обшуку та застосування сили принизливими й непропорційними: вони, на його думку, не були виправдані ні характером потенційної підозри, – про яку йому не повідомили, – ні обставинами проведення самої слідчої дії.
Не всі співробітники НАБУ в подібних випадках зверталися зі скаргами щодо застосування сили, зокрема через відсутність видимих тілесних ушкоджень. Водночас в окремих випадках виникали труднощі з фіксацією можливих тілесних ушкоджень після застосування сили.
Так, Юрій Цвєтков після тривалого очікування в Солом’янському управлінні поліції отримав скерування на судово-медичне обстеження лише після завершення робочого дня Київського міського клінічного бюро судово-медичних експертиз. Через це пройти обстеження він зміг лише наступного дня, коли експерт зафіксував численні синці та склав відповідний висновок.
Іван Кравчук розповів, що в Київській міській клінічній лікарні № 4 йому відмовили в обстеженні: у приймальному відділенні послалися на відсутність необхідних бланків, а в травматології пояснили, що черепно-лицеві травми не належать до профілю відділення. Лише наступного дня в Київській міській клінічній лікарні № 12 його оглянув черговий лікар, який повідомив поліцію про завдавання йому тілесних ушкоджень працівниками СБУ.
Щонайменше троє працівників Національного бюро – Руслан Магамедрасулов, Іван Кравчук та Юрій Цвєтков – звернулися до ДБР, заявивши про надмірне застосування до них сили та фізичного примусу. Зокрема, Магамедрасулов розповів, що під час затримання його без пояснень повалили на підлогу, били по голові й тілу, а потім кілька годин поспіль утримували в кайданках. Утім, станом на травень 2026 року, коли було завершено дослідження, інформація про притягнення будь-кого до відповідальності відсутня.
У багатьох свідченнях повторювалися розповіді про демонстративне залучення значної кількості озброєних спецпризначенців, проведення обшуків у присутності членів сім’ї, а також неналежне інформування про підстави проведення слідчих дій. Наприклад, старший детектив НАБУ Дмитро Атаманчук розповів, що обшук відбувався під час його відпустки після народження дитини, коли він перебував у будинку своєї бабусі разом із дружиною та трьома малолітніми дітьми. До будинку прибули близько 15 озброєних правоохоронців у масках і захисному спорядженні та, як стверджував працівник НАБУ, без відеофіксації і розʼяснення процесуальних прав почали проводити обшук. За словами Атаманчука, згодом правоохоронці запропонували офіційно зафіксувати на відео, як він добровільно віддає телефон і повідомляє пароль. Інакше погрожували жорстко провести обшук у будинку та на подвір’ї, чого чоловік хотів уникнути.
Детектив також розповів, що співробітники СБУ не змогли пояснити, чому обшук проводили невідкладно через події річної давності. За його словами, слідчий постійно радився з кимось телефоном. Лише під час обшуку правоохоронці повідомили, що перевіряють його можливу причетність до незаконного виїзду з України Геннадія Боголюбова, який їхав тим самим потягом до Відня, що й Атаманчук.
Схожі обставини описав і заступник керівника підрозділу детективів НАБУ Ілля Статура. Під час відпустки в Карпатах він із дружиною близько 5:15 прокинувся від того, що біля їхнього ліжка стояли п’ятеро чи шестеро озброєних людей у військовому камуфляжі. Правоохоронці, як зауважив Статура, певний час не називалися, нічого не пояснювали та вимагали повідомити паролі для розблокування телефонів. Один з них фотографував подружжя, коли вони були лише в спідній білизні, і на запитання про підстави фотографування відповів: “Бо так хочу“.
Статура розповів, що згодом правоохоронці переконували його дати свідчення проти керівництва НАБУ. Зокрема, вони показали допис у телеграм-каналі з фотографією обшуку Руслана Магамедрасулова, на якій той лежав на підлозі із заведеними за спину руками в кайданках, і пошепки сказали: “Бачиш, з вами всіма так буде“. Він також зазначив, що його дружину шляхом залякування змусили повідомити пароль від її телефона. Згодом, після проведення обшуку, подружжю довелося чекати в автомобілі близько трьох годин перед від’їздом, оскільки працівники СБУ мали отримати вказівки від свого керівництва щодо подальших дій. Статура розповів, що неодноразово запитував, чи його затримали й чи може він поїхати, але у відповідь чув лише, що рішення ще не ухвалили. За його словами, він вирішив не сперечатися, щоб не загострювати ситуацію.
Під час обшуків вилучали техніку, яка належала співробітникам НАБУ, членам їхніх сімей або самому бюро та могла містити службову інформацію. За даними ZMINA, станом на травень 2026 року вилучене майно повністю повернули лише у двох випадках, у кількох – частково.
Аналіз свідчень і процесуальних документів показав, що після проведення слідчих дій антикорупційні діячі нерідко стикалися з труднощами у відстоюванні своїх прав. Зокрема, вони повідомляли про тривалий розгляд клопотань, ненадання копій процесуальних документів та обмежений доступ до матеріалів кримінальних проваджень.
Свідчення в низці випадків дали змогу повніше реконструювати взаємозв’язки між окремими кримінальними провадженнями та простежити, як процесуальні дії щодо одних осіб були пов’язані з переслідуванням інших. Так, обшук у першого заступника директора НАБУ Дениса Гюльмагомедова провели в межах кримінального провадження щодо Руслана Магамедрасулова. Ключовому свідку в його справі Юсуфу Мамешеву, свідчення якого спростовують версію обвинувачення, повідомили про підозру в “наданні завідомо неправдивих показань”, а щодо детектива НАБУ Володимира Васильчука, який допитав цього свідка, розпочали кримінальне провадження нібито за фактами його перешкоджання діяльності ЗСУ.
Водночас дослідникам вдалося зʼясувати, що в межах одного кримінального провадження щодо “приховування російського громадянства в родичів” слідство об’єднало низку співробітників НАБУ, попри відмінність фактичних обставин їхніх справ і відсутність очевидного спільного епізоду. На момент підготовки дослідження підозру оголосили лише одному з цих співробітників НАБУ – Віталію Тєбєкіну. Його підозрюють у нібито недостовірному декларуванні. Решті шістьом підозр не оголосили.
Водночас майже всім уже повернули допуск до державної таємниці. У кримінальному провадженні щодо “незаконного збагачення і легалізації майна” подібним чином були обʼєднані матеріали щодо трьох посадовців НАБУ. Станом на травень 2026 року жодному з них не повідомили про підозру, а про будь-які подальші процесуальні дії, за даними ZMINA, з осені 2025 року їм не було відомо.
Детальніше про ці та інші задокументовані випадки, а також їхній правовий аналіз читайте в дослідженні Центру прав людини ZMINA “Системний тиск на антикорупційних діячів: практики 2025–2026 років”.
Під час роботи над дослідженням рівень доступності інформації суттєво відрізнявся. В одних справах були наявні відкриті джерела, процесуальні документи або матеріали судового моніторингу, тоді як в інших, зокрема щодо багатьох співробітників НАБУ, перевірених публічних даних бракувало. За таких умов особливого значення набували свідчення безпосередніх учасників.
Попри відмінності між окремими справами ці свідчення дали змогу виявити повторювані практики тиску, що проявлялися в різних історіях. Йдеться, зокрема, про демонстративне й непропорційне застосування сили, психологічний тиск і погрози, перешкоджання доступу до адвоката, вилучення майна під час обшуків 21 липня 2025 року, а також схожі проблеми, що виникали під час судового контролю за окремими слідчими діями. Сукупність цих епізодів, як зазначають дослідники, порушує питання щодо дотримання прав людини, процесуальних гарантій і забезпечення ефективного доступу до правосуддя.
Нагадаємо, що рік тому, 11 та 21 липня 2025 року, правоохоронці провели серію обшуків у голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна та щонайменше 19 детективів, працівників НАБУ та їхніх близьких. Масові обшуки в працівників НАБУ тоді подавали як боротьбу з “російським слідом” в антикорупційних органах.
Жодне з відомих проваджень за підозрами в державній зраді чи пособництві РФ, відкритих у межах цієї хвилі, не завершилось обвинувальним вироком. Одне з проваджень закрили через відсутність достатніх доказів причетності, частині осіб так і не повідомили про підозру, а єдиний вирок, ухвалений за рік, був виправдувальним. Водночас відомо про повторювані процесуальні порушення та ознаки політично вмотивованого тиску.
