Верховна Рада послабила перевірку декларацій доброчесності суддів: правозахисники вбачають у цьому ризики уникнення відповідальності

Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт № 13165-2, який формально мав удосконалити перевірку декларацій доброчесності суддів, але в нинішній редакції документ не посилює цей механізм, а залишає старі прогалини та додає нові ризики, що дозволяють уникати відповідальності.

Про це повідомляє Фундація DEJURE.

Фото: LexInform

Декларації доброчесності суддів, як пояснюють правозахисники, – це щорічні документи, у яких судді підтверджують, зокрема, що їхні доходи відповідають рівню життя, що вони не ухвалювали рішень у конфлікті інтересів і не мають російського громадянства.

Цей інструмент розглядали як один зі способів перевірки доброчесності суддів, зокрема після масштабного корупційного скандалу у Верховному Суді за участі його колишнього голови Всеволода Князєва та інших підозрюваних. У цьому контексті законодавці, кажуть у DEJURE, мали б посилювати контроль над суддівським корпусом, особливо над суддями Верховного Суду. На необхідності ефективної перевірки також наголошували Європейська комісія та Венеційська комісія.

Попри це, ухвалений законопроєкт фактично послаблює інструмент перевірки декларацій доброчесності та перетворює його на формальну процедуру без реальних наслідків.

Проблема, за словами експертів, полягає не лише в окремих технічних нормах.

По-перше, документ прибирає перевірку майнової частини декларацій та інших ключових ризиків. Навіть якщо порушення виявлять, закон не передбачає реальної відповідальності за недостовірні дані. Суддя зможе пояснити це як помилку, заявивши, що “забув” або “не зрозумів питання”, і в такий спосіб уникнути покарання, якщо порушення визнають ненавмисним.

По-друге, послаблення цього механізму створює ризики для виконання міжнародних зобов’язань України. Удосконалення перевірки декларацій пов’язане з частиною фінансування в межах програми Ukraine Facility, зокрема пакетом на 700 мільйонів євро. Тож ідеться не лише про судову реформу, а й про довіру міжнародних партнерів і подальший прогрес України на шляху до ЄС.

Додатковою проблемою називають майбутню перевірку суддів Верховного Суду. Навіть залучення незалежних міжнародних експертів не дасть результату, якщо закон не встановлює реальної відповідальності за виявлені порушення.

Організація DEJURE наголошує, що без реального змісту перевірка декларацій доброчесності втрачає сенс. Вона пропонує:

• повернути перевірку майнового блоку;
• запровадити відповідальність за грубу недбалість;
• не дозволяти строкам перевірки автоматично “обнуляти” відповідальність;
• зупиняти строки давності на час судового оскарження;
• перевіряти родинні зв’язки суддів;
• не звужувати період перевірки там, де ризики залишаються;
• забезпечити реальну перевірку суддів Верховного Суду із залученням незалежних міжнародних експертів.

У правозахисному середовищі наголошують, що декларації доброчесності мають бути не формальністю, а інструментом відповідальності. Вони повинні забезпечувати впевненість суспільства в тому, що судді відповідають стандартам доброчесності, а судова система рухається в напрямку європейських правил.

Там також закликають народних депутатів переглянути ухвалений закон і зробити перевірку декларацій реальним механізмом, а не імітацією реформи, яка дає лише короткостроковий ефект без системних змін.