Реформи, боротьба з корупцією та незалежні інституції визначать шлях України до ЄС – Марта Кос

Про це повідомляє кореспондентка ZMINA з дискусії “Україна на шляху до вступу: як втілити наступне розширення ЄС” у Києві.

Фото: Ганна Чехович / ZMINA

За словами Кос, країна має продовжувати послідовно впроваджувати реформи, адже кожне ухвалене рішення зміцнює довіру держав-членів ЄС і спрощує подальше просування переговорів про вступ.

Єврокомісарка також підкреслила, що Україна вже доклала значних зусиль для отримання позитивних рішень від Євросоюзу, тому зараз особливо важливо не допустити кроків назад. Вона підкреслила, що це стосується насамперед боротьби з корупцією, судової реформи та незалежності ключових державних інституцій.

Також Кос звернула увагу на те, що довіра до реформ залишається одним з головних чинників успішного просування до членства в ЄС. 

“Довіра будується поступово, але інколи її можна втратити буквально за одну ніч”, – зазначила вона.

Під час виступу єврокомісарка нагадала про 10 пріоритетних реформ у сфері верховенства права, які вона погодила з віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарасом Качкою під час зустрічі у Львові наприкінці 2025 року. Виконання цих реформ і проміжних критеріїв, як вона каже, матиме вирішальне значення для подальшого перебігу переговорів про вступ України до Євросоюзу.

Ці зміни охоплюють ключові напрями так званого кластера “Основи”: верховенство права, боротьбу з корупцією, реформу судової системи, демократичне врядування та зміцнення державних інституцій.

“Верховенство права сьогодні є ядерним паливом Європейського Союзу. Це серце серця Європейського Союзу”, – сказав Качка під час дискусії.

Він також зазначив, що Україна вже перебуває на завершальному етапі більшості реформ у цій сфері й не потребує запуску нових масштабних перетворень з нуля.

Окремо учасники дискусії обговорили відкриття першого переговорного кластера “Основи” в межах переговорів про вступ України до ЄС. Саме цей напрям охоплює питання функціонування демократичних інституцій, судової системи, верховенства права та антикорупційної політики.

У заході також узяли участь народний депутат Олександр Корнієнко, дипломат Ігор Жовква та експерт із міграції Джеральд Кнаус. Модерувала дискусію посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова.

Фото: Ганна Чехович / ZMINA

Нагадаємо, що в лютому цього року Європейський Союз передав Україні ключові документи з умовами вступу до ЄС. У них детально описано критерії, за якими перевірятимуть готовність країни. Значний акцент у цих вимогах зроблено на боротьбі з корупцією, посиленні незалежності антикорупційних органів та дотриманні верховенства права й прав людини.

Зокрема, ЄС вимагає впровадження стратегічної та законодавчої рамки протидії корупції, включно з поетапним узгодженням норм українського законодавства з правом ЄС та рекомендаціями міжнародних організацій, таких як GRECO (Група держав проти корупції), Організація економічного співробітництва та розвитку та Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Україна має забезпечити ефективну координацію, планування бюджету, моніторинг і оцінювання антикорупційної стратегії та плану дій.

Документ також визначає необхідність посилення незалежності та ефективності спеціалізованих антикорупційних органів, розширення підслідності Національного антикорупційного бюро на всі державні посади з високим рівнем ризику та надання Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повноважень відкривати кримінальні провадження проти народних депутатів без попереднього схвалення генерального прокурора.

У сфері запобігання корупції Україна має розвивати та впроваджувати правові й політичні рамки щодо електронних декларацій, захисту інформаторів, врегулювання конфлікту інтересів, лобіювання та фінансування політичних партій і виборчих кампаній, а також забезпечити ефективні, пропорційні та стримувальні санкції в разі порушень.

Крім того, документ передбачає створення стійкої практики розслідувань, судових переслідувань та ухвалення обвинувальних вироків у справах про корупцію, зокрема щодо високопосадовців, а також збільшення кількості та вартості вилучених, заморожених і конфіскованих активів. Україна має вилучити із законодавства положення про автоматичне закриття кримінальних справ через закінчення строків досудового розслідування та переглянути наявні строки.

Насамкінець ЄС наголошує на важливості інтеграції антикорупційних заходів у відповідних секторах через проведення оцінювання ризиків та застосування системних заходів для забезпечення доброчесності в найвразливіших сферах.