У Раді з’явився третій варіант Антикорупційної стратегії: альтернативний законопроєкт внесла “Європейська солідарність”

Фракція “Європейська солідарність” зареєструвала у Верховній Раді власний законопроєкт Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки. Отже, у парламенті з’явився третій варіант документа поряд із проєктами, які раніше подали голова парламентського антикорупційного комітету та Кабінет Міністрів.

Про це повідомила Transparency International Ukraine.

Верховна Рада України. Фото: Інтерфакс-Україна

Усі три законопроєкти ґрунтуються на тексті, який підготувало Національне агентство з питань запобігання корупції, однак містять низку суттєвих відмінностей.

Авторами версії від “Європейської солідарності” стали народні депутати Петро Порошенко, Ірина Геращенко, Артур Герасимов, Іванна Климпуш-Цинцадзе та Володимир В’ятрович. За оцінкою правозахисників, цей документ ближчий до законопроєкту голови антикорупційного комітету Анастасії Радіної, ніж до урядового варіанту.

Зокрема, автори пропонують залишити в законі детальний порядок визначення зарплат працівників НАЗК. Також вони підтримують розширення повноважень керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Законопроєкт передбачає, що очільник САП зможе самостійно проводити будь-які слідчі дії в справах НАБУ без залучення генерального прокурора.

Водночас, як і урядовий документ, проєкт “Європейської солідарності” не надає керівнику САП права вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо народних депутатів.

Окремий блок пропозицій стосується реформи Державного бюро розслідувань. Автори пропонують не лише вдосконалити процедуру відбору директора ДБР, а й провести повне перезавантаження відомства. Для цього вони пропонують провести атестацію всіх працівників бюро та залучити до процесу міжнародних партнерів.

Крім того, законопроєкт містить розширену преамбулу, яка визначає п’ять основних антикорупційних принципів: незворотність реформ, відкритість за замовчуванням, невідворотність відповідальності, доброчесну відбудову та захист держави від захоплення.

У Transparency International Ukraine зазначають, що ці принципи мають переважно декларативний характер і не впливають безпосередньо на зміст запропонованих реформ. Водночас через такі положення автори документа визначають пріоритетами на найближчі п’ять років боротьбу з корупцією на найвищому рівні та запобігання політичному впливу на антикорупційні, судові й правоохоронні органи.

Наразі профільний парламентський комітет уже розпочав розгляд законопроєктів, які мають визначити антикорупційну політику України на наступні чотири роки. Водночас депутати поки не вирішили, який із трьох варіантів рекомендувати Верховній Раді як базовий для подальшої роботи.

Нагадаємо, у своїй щорічній доповіді Єврокомісія зазначала, що протягом 2026 року Україна має:

• Посилити антикорупційну систему: зберегти незалежність антикорупційних інституцій, розширити юрисдикцію НАБУ та посилити автономію САП.
• Прискорити судову реформу: пришвидшити заповнення вакансій суддів та оцінювання їхньої кваліфікації.
• Видалити суперечливі норми: вилучити положення про автоматичне закриття кримінальних справ через закінчення строків досудового розслідування.
• Забезпечити прозорість: покращити бізнес-середовище та прискорити дерегуляцію.
• Ухвалити законодавство: затвердити закон про державні закупівлі, що відповідає вимогам ЄС.

Читайте також: Правові гарантії, безпека і міжнародна координація: як у світі захищають антикорупційні інституції і чому це важливо для України