Українцям потрібно до дев’яти років, щоб накопичити на однокімнатну квартиру – дослідження

Дата: 20 Травня 2026
A+ A- Підписатися

Українцям у середньому потрібно від п’яти до семи років, щоб накопичити на однокімнатну квартиру, якщо щомісяця відкладати всю зарплату.

Про це пише “Економічна правда” з посиланням на дослідження “OLX Нерухомість” та “OLX Робота”.

Фото: Shutterstock

Найдоступнішим житло залишається в містах поблизу лінії фронту – саме там аналітики зафіксували найнижчі ціни на нерухомість.

Найменше часу для накопичення потрібно жителям Запоріжжя – близько двох років. Середня вартість однокімнатної квартири там становить 661 тисячу гривень.

У Херсоні, де медіанна ціна житла становить 636 тисяч гривень, та Миколаєві з ціною 856 тисяч гривень на купівлю квартири доведеться відкладати зарплату приблизно три роки.

Близько чотирьох років потрібно жителям Харкова, де середня вартість однокімнатної квартири сягає 1,1 мільйона гривень, та Сум – із ціною близько 1 мільйона гривень.

Щонайменше п’ять років доведеться накопичувати мешканцям Дніпра, Кропивницького, Чернігова та Хмельницького. За даними дослідження, приблизна вартість квартир у цих містах коливається від 1,3 до 1,8 мільйона гривень. 

Аналітики також підрахували, що близько шести років знадобиться для купівлі житла в Івано-Франківську, Черкасах, Полтаві та Одесі. У цих містах ціни на однокімнатні квартири становлять від 1,7 до 2,2 мільйона гривень.

У Луцьку, Тернополі, Рівному, Житомирі, Вінниці та Одесі накопичувати на квартиру доведеться приблизно сім років. Медіанна вартість житла там сягає від 2,1 до 2,5 мільйона гривень.

Найменш доступними для купівлі житла серед обласних центрів виявилися Чернівці та Львів. У Чернівцях медіанна ціна однокімнатної квартири становить 2,5 мільйона гривень, у Львові – 3,2 мільйона. Щоб придбати житло в цих містах, потрібно відкладати зарплату щонайменше вісім років.

Найдорожче житло аналітики зафіксували в Києві та Ужгороді. У столиці медіанна вартість однокімнатної квартири становить 3,4 мільйона гривень, в Ужгороді – 3,3 мільйона. Для накопичення на таке житло знадобиться близько дев’яти років.

Нагадаємо, що в січні цього року Верховна Рада України ухвалила в другому читанні законопроєкт № 12377 “Про основні засади житлової політики”. Рішення підтримали 250 народних депутатів.

Документ передбачає перехід від застарілої радянської моделі житлової політики до сучасних європейських підходів, орієнтованих на потреби людини, прозорість процедур і довгостроковий розвиток житлового сектору.

Серед ключових положень закону:

  • створення інституту соціальної (доступної) оренди з можливістю компенсації до 100% орендної плати залежно від соціального статусу, рівня доходів та майнового стану людини чи сім’ї;
  • формування фондів житла для оренди за доступну плату без можливості їхньої приватизації або відчуження в приватну власність;
  • запровадження системи операторів соціального житла – неприбуткових організацій, відповідальних за управління таким житлом і надання його в оренду;
  • створення операторів доступного житла – юридичних осіб, які будуватимуть та управлятимуть житлом для доступної оренди;
  • розвиток інвестицій та публічно-приватного партнерства в житловій сфері;
  • автоматизація та цифровізація всіх процесів житлової політики, щоб громадяни могли швидко й прозоро користуватися державними інструментами для оренди, будівництва або придбання житла.
Поділитися:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter або ⌘+Enter.