Раді рекомендують ухвалити законопроєкт для завершення будівництва Музею Революції гідності

Комітет Верховної Ради рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт №14166, який дозволить завершити будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції гідності в Києві, зокрема шляхом зняття частини містобудівних обмежень.

Таке рішення 22 квітня ухвалив Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, повідомляється на сайті Верховної Ради.

Автор фото: Bohdan Poshyvailo

Документ пропонує скасувати обмеження, які забороняють розміщення цього комплексу в межах так званих “червоних ліній” алеї Героїв Небесної сотні в Києві — тобто в межах вуличного простору, що відокремлює проїжджу частину від забудови.

Якщо закон ухвалять, на цей об’єкт не поширюватимуться окремі норми, передбачені законом “Про автомобільні дороги”.

Крім того, ініціатива передбачає послаблення низки законодавчих обмежень для зведення музею поблизу об’єктів архітектурної та містобудівної спадщини, для яких наразі ще не визначені межі охоронних зон. Під час проєктування та будівництва також не застосовуватимуться стандартні вимоги щодо планування та використання територій у таких зонах.

Висотність майбутньої споруди визначатиметься відповідно до проєкту, який переміг у міжнародному архітектурному конкурсі.

У Міністерстві розвитку громад і територій, а також у Міністерстві культури підтримали цей законопроєкт у його чинній редакції.

Нагадаємо, що у 2018 році керівник Управління спецрозслідування Генпрокуратури Сергій Горбатюк заявляв, що створення музею Майдану ставить під загрозу розслідування розстрілів на Інститутській. Арешт на цю ділянку декілька разів накладав та скасовував суд. Минулого року виконавці дорожніх робіт на алеї Героїв Небесної сотні знищили частину доказів щодо вбивства Олександра Плеханова, який загинув на барикадах від пострілу снайпера 18 лютого 2014 року.  

Відомо, що, за даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, 104 з них загинули. 48 осіб загинули внаслідок розстрілів на Інститутській 20 лютого 2014 року. Усі злочини, скоєні під час Революції гідності, умовно об’єднані в одну велику “справу Майдану”, яка налічує 89 кримінальних проваджень. 

На шосту річницю розстрілів на Євромайдані Моніторингова місія ООН назвала малопомітним прогрес у притягненні винних у справах Майдану до відповідальності. Сповільнення й без того неефективного розслідування справ Майдану помітила й правозахисна організація Amnesty International.