Адміністрація Трампа, ймовірно, планує пом’якшити критику на адресу держав — порушників прав людини – витік зі звіту Держдепу

Медіа отримали витоки проєктів щорічних звітів Держдепартаменту США щодо ситуації з правами людини, які адміністрація Трампа готує із суттєвими змінами. Документи свідчать про намір значно послабити критику на адресу країн із грубими порушеннями прав людини.

Про це повідомляє The Washington Post.

Фото: Anadolu Ajansı

Як зазначають журналісти, проєкти звітів щодо Сальвадору, Ізраїлю та Росії суттєво коротші за ті, що торік підготувала адміністрація Байдена. У них вилучено згадки про ЛГБТІК+ спільноту та злочини проти неї, а описи зловживань пом’якшено.

Наприклад, звіт щодо Сальвадору стверджує, що у 2024 році в країні не зафіксовано серйозних порушень прав людини. Утім, у звіті за 2023 рік США визнавали серйозні проблеми – вбивства за участі влади, тортури та небезпечні умови утримання в тюрмах. Тоді адміністрація Трампа домовилася з Сальвадором про ув’язнення депортованих зі США мігрантів. Кілька венесуельців, яких США передали Сальвадору, розповіли про регулярне побиття в місцевій в’язниці.

Оприлюднені чернетки свідчать, що адміністрація Трампа кардинально змінює підхід до захисту прав людини у світі. Внутрішня інструкція, яку Держдепартамент розіслав на початку року, вимагала скоротити звіти до мінімуму, передбаченого законом, і вилучити згадки про корупцію, гендерно зумовлені злочини та інші порушення, які раніше систематично фіксували.

У Держдепартаменті відмовились коментувати інформацію The Washington Post, але високопосадовець на умовах анонімності пояснив, що структура звітів була змінена нібито задля спрощення сприйняття та усунення повторів. Він стверджує, що адміністрація Трампа планує зосередитися на окремих темах, зокрема на утисках свободи вираження в деяких країнах-союзниках США. Водночас саму адміністрацію критикували за переслідування іноземців, які, перебуваючи на навчанні у США, публічно висловлювалися проти дій Ізраїлю в Газі.

Звіти про права людини Держдепартамент готує вже майже 50 років. Їх вважають одними з найдетальніших у світі, й часто використовують у національних і міжнародних судах. За законом, документи мають надходити до Конгресу до кінця лютого. Публічно їх зазвичай оприлюднюють у березні–квітні.

Офіційний реліз звітів за 2024 рік ще не відбувся, хоча більшість документів, як кажуть колишні й чинні посадовці, майже завершили до передачі влади у січні. Проєкти щодо Сальвадору та Росії вже позначили як фіналізовані, тоді як варіант щодо Ізраїлю ще на етапі перевірки якості. Усі документи нещодавно редагували, однак невідомо, чи остаточно звіти виглядатимуть так само.

Згідно з внутрішньою інструкцією, дипломати мали виключити згадки про ситуації, коли уряди депортували людей до країн, де їм загрожували тортури, а також про насильство проти ЛГБТІК+ та корупцію. Автором документа був політичний призначенець Трампа Семюел Семсон. Він відомий статтею, у якій критикував Європу за нібито цензуру, масову міграцію та утиски релігійної свободи.

Саме Семсон редагував звіти по Сальвадору, Ізраїлю та Росії. Хоча в усіх трьох документах залишилися згадки про зловживання, тексти суттєво скорочено, а риторика пом’якшена. Наприклад, проєкт щодо Ізраїлю займає лише 25 сторінок, тоді як торішній мав понад 100.

У документі про Сальвадор, як помітили журналісти, адміністрація Трампа применшує масштаби тюремного насильства та акцентує на зменшенні кількості інцидентів, зазначаючи, що повідомлення про смертельні випадки ще перевіряє влада. Трамп неодноразово висловлював підтримку сальвадорському лідеру Наїбу Букеле, зокрема приймав його в Білому домі після домовленостей щодо депортації людей до в’язниці CECOT.

Посольство Сальвадору у США не прокоментувало ситуацію.

У проєкті звіту щодо Ізраїлю значно скоротили розділи, які стосуються корупції та незалежності судової системи. Звіт адміністрації Байдена у 2023 році містив згадки про корупційну справу прем’єра Нетаньягу та спроби судової реформи, які, на думку критиків, загрожували незалежності судів. Адміністрація Трампа ці теми не порушила.

Не згадано і про обмеження для палестинців, зокрема використання Ізраїлем експериментальної системи розпізнавання облич для моніторингу й обмеження їхнього пересування – факт, який раніше фіксувала Amnesty International.

Посольство Ізраїлю також не дало коментарів.

У проєктах звітів, які переглянула The Washington Post, відсутні згадки про насильство за ознакою статі та проти ЛГБТІК+ спільноти. Кіфер Бакінгем, яка до січня працювала в Держдепартаменті над цими питаннями, назвала таку відсутність особливо кричущою щодо Росії. У 2023 році Верховний суд РФ заборонив діяльність ЛГБТІК+ організацій, визнавши їх “екстремістськими”, проводив обшуки та арешти.

Посольство Росії на запит медійників не відповіло.

Бакінгем розкритикувала державного секретаря США Марко Рубіо, який ще як сенатор активно захищав права людини. На її думку, теперішні дії свідчать, що адміністрація Трампа захищає права лише “деяких людей у зручний для себе момент”.

Свого часу Рубіо заявляв, що світ стає кращим завдяки прагненню США захищати права людини. У 2012 році він наголошував, що щорічні звіти Держдепартаменту проливають світло на порушення прав з боку іноземних урядів і демонструють підтримку США людям, які прагнуть свободи.

Нині ж підхід Вашингтону дещо змінився. Під час виступу в Ер-Ріяді у травні Трамп заявив, що “західні інтервенціоністи” не мають повчати інші країни, як жити чи керувати.

У липні Рубіо наказав американським дипломатам утриматися від публічних оцінок виборів у інших країнах, якщо це не відповідає чітким зовнішньополітичним інтересам США. Це стало відходом від традиційної практики, яку сам Рубіо раніше підтримував – цього року він, зокрема, привітав лідерів Тринідаду і Тобаго та Еквадору з “вільними та справедливими” виборами.

У липні адміністрація Трампа також посилила санкції проти судді Верховного федерального суду Бразилії Александре де Мораєса за участь у переслідуванні експрезидента Бразилії Жаїра Болсонару через його ймовірну роль у спробі державного перевороту. Санкції наклали на підставі “акта Магнітського” – закону, що дозволяє США карати іноземців, причетних до корупції та порушень прав людини.

У своїй заяві Рубіо звинуватив Мораєса в “серйозних порушеннях”, зокрема свавільних арештах і порушеннях свободи вираження. Суддя заявив, що не піддасться зовнішньому тиску, але 7 серпня послабив умови домашнього арешту для Болсонару.

Нагадаємо, що у квітні цього року у США співробітникам Державного департаменту наказали “оптимізувати” процес підготовки традиційних щорічних звітів щодо дотримання прав людини. 

Судячи з нових вимог до редагування, авторам наказали більше не закликати уряди у світі дотримуватися права на свободу пересування та мирні зібрання, не засуджувати утримання політичних в’язнів та обмеження вільних і чесних виборів. Не звертатимуть увагу й на примусове повернення на батьківщину біженців чи шукачів притулку, які можуть зіткнутися там з різними формами насильства, а також менше уваги отримають теми переслідування правозахисних організацій.

Очікувалося, що скоротять і розділи про дотримання прав жінок та ЛГБТІК-людей.