За останні два роки ZMINA зафіксувала 162 факти переслідувань та тиску на кримських журналістів
Протягом 2022-го та 2023 року Центр прав людини ZMINA зафіксував 162 випадки тиску на журналістів в тимчасово окупованому Криму. За десять років російської агресії методи окупаційної влади на півострові не змінилися щодо журналістів, а, навпаки, тиск посилився і з’явилися нові його методи.
Про це під час відкриття фотовиставки “За об’єктивом: культура у вирі війни”, присвяченої Всесвітньому дню свободи преси, повідомила менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко.
За її словами, у цю статистику увійшли кримінальні переслідування, викрадення журналістів, адміністративні протоколи, обшуки їхніх помешкань, погрози в інтернеті.
Правозахисниця констатувала, у тимчасово окупованому Криму не залишилося вільної журналістики та немає свободи слова.
“В перші два тижні російської агресії на півострові окупаційна влада знищила незалежну журналістику. “Зелені чоловічки” приходили в офіси медіа, розшукували журналістів з тим, щоб вони почали працювати на Росію та продукувати російську пропаганду окупаційної влади”, – нагадала Вікторія Нестеренко.
Читайте також: Десять років окупації Криму: спогади кримських журналістів, як це починалось
На цьому тлі в Росії розвинулися громадянські ініціативи та громадянські рухи, зокрема “Кримська солідарність”. Правозахисниця пояснила, що на півострові активні громадянські журналісти, які працюють не як професійні медійники. В таких умовах вони працюють анонімно, оприлюднюючи свої матеріали під псевдонімами, щоб убезпечитися від переслідування.
Здебільшого громадянські журналісти – це кримські татари, родичі бранців Кремля, які відвідують судові засідання і висвітлюють, що там відбувається
Ті журналісти, які працюють відкрито, до прикладу, Лутфіє Зудієва, час від часу піддаються різного роду переслідуванням.
“До неї російські силовики вже неодноразово приходили додому з обшуками, намагаючись щось в неї знайти. Відбуваються регулярні вилучення мобільних телефонів, відеореєстраторів з надією, що вони зможуть там щось знайти, щоб в майбутньому потенційно відкрити проти неї кримінальне провадження, щоб вже остаточно запроторити за ґрати й не дати говорити правду”, – пояснила Вікторія Нестеренко.
Російська Федерація незаконно утримує 16 журналістів в тимчасово окупованому Криму та в Росії.
“Оскільки Росія не може на державному рівні заборонити працювати журналістами, то вони намагаються шукати приводи, щоб ув’язнити медійників. Зазвичай їх судять за статтями про тероризм та диверсії. Серед таких затриманих журналістів Ірина Данилович, яка писала про корупцію в медичній сфері Криму, та позаштатний кореспондент “Крим.Реалії” Владислав Єсипенко“, – розповіла правозахисниця.
Вона нагадала, що такі засуджені журналісти визнані політв’язнями. Їх утримують у жахливих умовах, до них жахливо ставляться у місцях несвободи, особливо в Росії, та переводять до штрафних ізоляторів або до одиночних камер.
Центр прав людини ZMINA закликає міжнародну спільноту адвокатувати питання визволення журналістів.