Комісія з журналістської етики заявила про неналежне висвітлення низкою медіа історії зі зґвалтуванням на Закарпатті

Низка українських медіа під час висвітлення теми припустилася порушень журналістської етики, ба більше — вдалася до спекуляції цією чутливою темою задля нарощування рейтингів та кількості переглядів під час висвітлення ситуації зі зґвалтуванням неповнолітньої на Закарпатті.

Відповідну заяву оприлюднила Комісія з журналістської етики (КЖЕ).

На думку медіаекспертів, серед порушень — демонстрація відео з інтерв’ю батька (телеканал 1+1) і бабусі потерпілої дівчини (Перший кабельний).

Кодекс етики українського журналіста застерігає журналістів бути обережними при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми (пункт 18). Журналіст та редактор повинні мати обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на це від її батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством.

В такій ситуації медіа, показавши найближчих родичів дівчини, оприлюднили відомості, за якими можна розпізнати потерпілу, яка мешкає в невеликому селі, наголосили в КЖЕ.

Водночас журналісти деяких медіа поширили інформацію стосовно обвинувачуваних у скоєнні злочину, які є неповнолітніми, за цими ознаками можна встановити особи підлітків, враховуючи, що назву села також подано.

20 березня 2023 року суд виніс вирок у справі про зґвалтування, після цього телеканал 1+1 вирішив присвятити цій темі ток-шоу, запросивши на нього родичів потерпілої та, ймовірно, саму потерпілу. Через резонанс ток-шоу довелося скасувати.

Проте Комісія звернула увагу на те, що відтворення подій півторарічної давності могло призвести до ретравматизації потерпілої, яка хотіла б уникнути публічності.

“І хоча представники телеканалу 1+1 зазначили, що отримали згоду всіх дорослих учасників процесу, а участь дівчини не планувалася, бабуся й батько потерпілої могли не усвідомлювати довгострокових негативних наслідків участі в такому шоу, яке зробило б їх відомими на всю країну. Проте журналісти такі наслідки враховувати повинні”, — йдеться у заяві КЖЕ.

Пункт 3 Кодексу етики українського журналіста зазначає: “Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями та фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи”.

В такому випадку журналісти повинні брати до уваги й суспільну значущість теми, і право на приватність усіх учасників процесу. Обговорення резонансного випадку має відбуватися з метою запобігання таким злочинам у майбутньому, а не задля розваги аудиторії.

Водночас у КЖЕ звернули увагу на те, що деякі медіа фокусувалися на особі потерпілої або нападників, а не на скоєному злочині. В низці публікацій і відеосюжетів журналісти розпитували співрозмовників про репутацію дівчини серед односельців, хоча думка односельців в цій ситуації не має жодного зв’язку зі скоєним злочином. Увага ж до такої поведінки підтримує негативну практику обвинувачення жертв насильства в тому, що сталося, переконані експерти.

“Так само недоречними є оцінки “благополучності” родини, де виховуються двоє з трьох підлітків, обвинувачуваних у насильстві, батько яких, за даними 24 каналу, служить в ЗСУ: “Це благополучна сім’я, це не якась там сім’я, де їх (хлопців) били, вони жили в насильстві. У двох хлопців-близнюків батько — герой”. В цьому випадку журналісти демонструють стереотипний і упереджений підхід до підготовки матеріалу”, — наголосили у висновках КЖЕ.

Засудили експерти клікбейтні заголовки, наприклад, до відео на YouTube-каналі ТСН: “Морально издеваются до сих пор! Изнасилованная девочка рассказала, как живет рядом с обидчиками”.

У КЖЕ нагадали про своє рішення “Щодо сюжету ТСН (1+1) та щодо матеріалів інших ЗМІ про потерпілу у справі про насильство з боку поліцейських Кагарлицького відділення поліції” 2020 року, в якому закликали медіа, висвітлюючи злочини щодо жінок та неповнолітніх, особливо на ґрунті сексуального насильства:

• стежити за досягненням балансу між суспільним інтересом та недоторканністю приватного життя постраждалих від насильства;
• стежити за тим, щоби оприлюднені матеріали не дозволяли опосередковано визначити людину, яка пережила насильство, за допомогою комплексу оприлюднених даних. Пам’ятати, що навіть розрізнені дані, оприлюднені різними ЗМІ, у комплексі можуть вказувати на конкретну особу;
• поважати гідність постраждалих та їхніх сімей, мінімізувати шкоду та повторну ретравматизацію потерпілих;
  вживати коректну термінологію, зокрема, не вживати слово “жертва”, а “жінка/особа, що пережила насильство”, “постраждала”, “потерпіла”;
• уникати надмірної деталізації злочину, сенсаційності заголовків;
• уникати потурання, заохочення, співчуття чи навіть сприяння злочинній поведінці. Медіа повинні формувати нульову толерантність до насильства.

Комісія окремо наголосила на важливості попередньої підготовки журналістів з етичних питань висвітлення сексуального насильства. Зокрема, керування Кодексом Мурад — глобальним кодексом поведінки щодо збору та використання інформації про сексуальне насильство.

Також тут порадили подивитися лекцію головної редакторки Громадського радіо Тетяни Трощинської “Як повідомляти про травматичний досвід в медіа”.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що в Мукачівському районі на Закарпатті троє підлітків ще 2021 року зґвалтували 14-річну дівчину, зняли це на телефон і поширили відео серед учнів школи, де вона навчалася. За цей злочин суд 2022 року призначив їм іспитовий термін на два роки.

Підліткам не інкримінували статтю 152 Кримінального кодексу (зґвалтування), яка передбачає суворіше покарання, справа була перекваліфікована в суді.

Судді аргументували своє рішення щодо вироку пом’якшувальними обставинами: відсутністю судимості, хорошими характеристиками та частковим відшкодуванням потерпілій.Це спричинило обурення серед українців, і ситуація отримала широкий розголос.

Згодом стало відомо, що в потерпілої не було адвоката в суді, а її інтереси представляла служба в справах дітей місцевої сільради.

Захистом прав дитини зайнялися активісти та юристи. За даними УП, прокуратура оскаржуватиме вирок суду щодо кривдників дівчинки.

28 березня закарпатський журналіст Віталій Глагола повідомив у фейсбуку, що фігурантів злочину перевели до іншого закладу освіти регіону з дотриманням відповідних процедур.

“Надалі це унеможливить одночасне відвідування школи постраждалою та ґвалтівниками незалежно від кінцевого рішення суду”, — уточнив він.