У Росії “прокурор” просить суд ув’язнити 60-річного кримського політв’язня з інвалідністю на 13 років

“Державний обвинувач” Олександр Бондарев під час дебатів у кримінальній справі щодо політв’язнів “другої Сімферопольської групи Хізб ут-Тахрір” просив суд призначити підсудним Сервету Газієву, Аліму Карімову, Сейрану Муртазі та Ерфану Османову строки ув’язнення від 13 років та 13 з половиною років у колонії суворого режиму. 

Про це інформує громадське об’єднання “Кримська солідарність”. 

Політв’язні “другої сімферопольської групи “Хізб ут-Тахрір”

Чотирьом підсудним незаконний “прокурор” Бондарев запросив 13 років позбавлення волі, перші п’ять років строку в умовах в’язниці, а також півтора року обмеження волі після звільнення. Сервету Газієву він запросив більший термін – 13 років та шість місяців ув’язнення, перші п’ять років у в’язниці та два роки обмеження волі.

Для Джеміля Гафарова обвинувач обмежився роком обмеження волі. Обмеження полягають у тому, що політв’язень зобов’язаний відмічатись у незаконному формуванні, що називає себе “федеральною службою виконання покарань”, двічі на місяць, не залишати житла з 23:00 до 6:00, не змінювати місця проживання та роботи без повідомлення незаконного формування та не відвідувати публічних заходів.

“Кримська солідарність” повідомляє, що в цій п’ятірці фігурантів – найстарші учасники “другої сімферопольської групи “Хізб ут-Тахрір”. Джемілю Гафарову 60 років, Сервету Газієву 62 роки. Обидва вони страждають від багатьох хронічних і придбаних в ув’язненні захворювань, але суд систематично продовжує арешт, залишаючи політв’язнів у СІЗО.

Джеміль Гафаров мав третю групу інвалідності ще до свого арешту 2019 року: у нього хронічна ниркова недостатність четвертого ступеня та пов’язані з цим хвороби серця. Його адвокат Ріфат Яхін зазначає, що перебування в слідчому ізоляторі загрожує здоров’ю підзахисного.

Джеміль Гафаров

У лютому 2020 року після огляду в бюро медико-соціальної експертизи Джемілю Гафарову поставили іншу групу інвалідності – другу.

10 червня 2021 року політв’язня екстрено доставили до тюремної лікарні разом із Серветом Газієвим через загострення хвороби нирок і подагри. Проте суд усе одно залишив його під вартою – через відеозв’язок з лікарні. За два місяці його повернули назад до СІЗО.

Стан здоров’я політв’язня водночас лише погіршився. За його словами, ниркова хвороба прогресує, після судових засідань він відновлюється чотири-п’ять днів, лежачи в камері, куди практично неможливо викликати фельдшера. Але навіть коли той приходить, то не надає суттєвої медичної допомоги. Гафаров повідомляє, що тримається лише на медикаментах, які йому надсилають родичі, і підозрює, що йому вже потрібен діаліз для штучної підтримки нирок.

Повідомляється, що захисник Ріфата Яхіна регулярно надсилав скарги до Головного управління Федеральної служби виконання покарань (ФСВП) Ростовської області, прокурору, начальнику СІЗО-5 та начальнику МСІ-61. Утім, вони проігнорували запити або відповідали “відписками”.

Сервет Газієв страждає на підвищений артеріальний тиск. Починаючи з травня 2019 року практично кожне судове засідання з ним відкладалося через необхідність викликати йому швидку допомогу – з 13 травня до 10 червня 2022 року лікарі приїжджали до суду п’ять разів. Найчастіше лікарі кололи йому знеболювальні та виїжджали без рекомендацій госпіталізації. Коли перестали допомагати й анестетики – політв’язню влаштували постільний режим у СІЗО.

Сервер Газієв

Захист звертав увагу суду, що подальше перебування в ув’язненні становить небезпеку для здоров’я пенсіонера, і намагався домогтися хоча б домашнього арешту для нього.

28 червня 2022 року в Сервета стався мікроінсульт, у нього паралізувало праву частину обличчя. Лише 2 вересня його відправили до тюремної лікарні. Відомо, що там він зазнав морального та фізичного тиску. Наприкінці вересня в МОТБ-19 Сервета Газієва змушували взяти участь у голосуванні на виборах до Державної думи РФ. Після відмови на нього напали четверо співробітників лікарні та насильно постригли йому бороду.

Незважаючи на стан його здоров’я, чоловіка повернули назад до СІЗО. Він знову бере участь у слуханнях у своїй кримінальній справі, куди йому знову доводиться викликати швидку допомогу. 

Відомо, що українські правозахисники прирівнюють ув’язнення політв’язнів з інвалідністю до катувань. 

Нагадаємо, що в березні 2019 року російські силовики обшукали в Криму будинки кримськотатарських активістів, зокрема активістів громадського об’єднання “Кримська солідарність”. Тоді затримали 24 активісти за звинуваченням в участі в забороненій у Росії та окупованому Криму організації “Хізб ут-Тахрір”.

25 кримськотатарських громадських активістів – Руслана Сулейманова, Аліма Карімова, Рустема Шейхалієва, Меджита Абдурахманова, Яшара Муєдінова, Біляла Аділова, Джеміля Гафарова, Різу Ізетова, Ізета Абдуллаєва, Асана Янікова, Шабана Умерова, Тофіка Абдулгазієв, Фархода Базарова, Сервета Газієва, Сейрана Муртазу, Ерфана Османова, Османа Аріфмеметова, Ремзі Бекірова, Ескендера Сулейманова, Енвера Аметова, Владлена Абдулкадирова та Раїма Айвазова – окупаційні слідчі обвинувачують у причетності до ісламської політичної партії “Хізб ут-Тахрір”.

Як відомо, “Хізб ут-Тахрір” Верховний суд РФ визнав терористичною 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні. Правозахисники вважають, що це рішення ухвалено необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію. 

Ця релігійна організація діє легально на всій території України, зокрема в тимчасово окупованому Криму. Росія всупереч міжнародному гуманітарному праву використовує своє кримінальне законодавство на українській території, переслідуючи кримських татар. 

Більшість заарештованих є учасниками правозахисного об’єднання “Кримська солідарність”. Умерова, Бекірова, Ізетова, Базарова та Айвазова окупаційні слідчі звинуватили в порушенні ч. 1 ст. 205.5 КК РФ (“організація діяльності терористичної організації”). Інших політв’язнів – ч. 2 ст. 205.5 КК РФ (“участь у діяльності терористичної організації”). Всім фігурантам справи Росія також висунула обвинувачення за ч. 1 ст. 30 та ст. 278 КК РФ (“приготування до насильницького захоплення влади”. 

Наразі понад 150 громадян України є політв’язнями, три десятки з них Росія ув’язнила після повномасштабного вторгнення.