Рада попри занепокоєння експертів планує ухвалити закон про конкурсний відбір для суддів КС з правками
Верховна Рада невідкладно доопрацьовує законопроєкт 7662 щодо процедури конкурсного відбору суддів Конституційного Суду (КС), аби ухвалити його вже на найближчому пленарному засіданні. Водночас експерти, залучені до судової реформи, критично ставляться до документа та ймовірне його ухвалення називають зривом усієї судової реформи, а з нею і євроінтеграції.
ZMINA розповідає, що відомо.
Будівля Конституційного Суду України. Фото: atlanticcouncil.orgЗа основу в першому читанні законопроєкт щодо конкурсного відбору суддів КС парламент ухвалив на початку вересня.
Документ, серед іншого, регламентує створення нового спеціального органу — Дорадчої групи експертів. Її завдання — сприяти тим, хто призначає суддів КС, в оцінці моральних якостей і рівня компетентності кандидатів.
Згідно із текстом законопроєкту, опублікованим на сайті парламенту, членом групи експертів може стати людина, яка:
- на день призначення досягла сорока років;
- має вищу юридичну освіту ступеня магістра, здобуту в Україні, та/або вищу юридичну освіту відповідного ступеня, здобуту за кордоном;
- має стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ятнадцять років;
- має високі моральні якості;
- є правником із визнаним рівнем компетентності;
- відповідає критерію політичної нейтральності.
Увійти до дорадчої групи не зможуть, серед іншого, власники російського громадянства, судді, прокурори, слідчі, дізнавачі, державні службовці або ті, хто обіймає політичну посаду відповідно до закону “Про Кабінет Міністрів України”">і .
Складатиметься група з шести членів, по одному з яких визначатимуть президент, парламент, з’їзд суддів України та Венеційська комісія. Ще двох мають визначити міжнародні партнери, які підтримують Україну у сфері судової та антикорупційної реформ, а також захисту прав людини.
Нещодавно Венеційська комісія надала терміновий висновок, в якому рекомендувала ухвалити законопроєкт 7662 одночасно з іншим документом — “Про конституційну процедуру” під номером 4533. Позитивний відгук на нього комісія надала ще торік, а експерти закликали не ухвалювати документ без правок щодо конкурсного відбору у КС.
Свої зауваження до законопроєкту висловив голова Фундації DEJURE Михайло Жернаков. Він наголосив на тому, що замість представників громадськості в Дорадчій групі експертів, яка відбирає суддів КСУ, згідно з нормою нового законодавства буде троє представників влади, що Венеційська комісія прямо називає загрозою політизації.
До того ж, згідно з документом, рішення Групи експертів необов’язкові для президента, Верховної Ради та з’їзду суддів.
“Замість “правників з визнаним рівнем компетентності” і “високими моральними якостями”, як визначає Конституція, до КСУ зможуть призначити будь-яких корупціонерів і деградантів — хоч чергового Тупицького, хоч “адвоката” Киву, хоч кого завгодно”, — каже Жернаков.
Акція протесту у Києві 30 жовтня 2022 року. Фото: Volodymyr PetrovСеред сумнівних нововведень, на переконання юриста, вимоги до членів групи експертів мати два десятки, а не 15 років юридичного стажу, а також досягти 45 років.
“Тобто входити в неї можуть тільки ті, хто народилися і зростали в Совєцькому Союзі, а всім молодшим і перспективним — зась”, — коментує Жернаков.
29 листопада на засіданні РНБО перший заступник голови Верховної Ради та представник президента в парламенті Руслан Стефанчук сказав, що загалом підтримує судову реформу, але питання Конституційного Суду треба вирішувати “швидко і за рамками цієї судової реформи”.
“Конституційний Суд — це не орган системи судочинства. У нього з судочинства є лише назва “суд”, — цитує його “Інтерфакс-Україна”.
Ще до першого голосування законопроєкту 7662 представниця Верховної Ради в Конституційному Суді Ольга Совгиря нагадувала, що перша вимога членства України в ЄС — реформа КС. При цьому Венеційська комісія вважає — головна проблема суддів КС полягає у їхній політичній залежності, а також способі їх призначення.
“Нам під силу пройти цей процес достатньо швидко. Не зупиняємо роботу ні на хвилину, навіть під час війни. Політична воля є, підтримка експертів є”, – казала влітку Совгиря.
За словами Жернакова, із міжнародними партнерами зміни до тексту законопроєкту до другого читання ніхто не обговорював.
Він додав, що у терміновому висновку Венеційської комісії щодо законопроєкту 7662, згідно з яким і вносили правки, є “фактологічні помилки і хибні умовиводи, які суперечать попереднім рекомендаціям”. Крім цього, він носить лише рекомендаційний характер.
“Вступати ми плануємо не в Венеційську комісію, а в ЄС. І спочатку вдавати, що наших ключових партнерів не існує, а потім сподіватися, що нам зарахують таке виконання реформи і візьмуть туди за будь-яких умов – це або тотальне невігластво, або відверте шкідництво”, – вважає Жернаков.
Нагадаємо, що торік Володимир Зеленський підписав указ, яким затвердив положення про проведення відкритого конкурсу з добору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду за президентською квотою. Однак юридично вакансій, на які оголосили добір, не існувало, бо тоді не добігли кінця терміни повноважень голови КС Олександра Тупицького та Олександра Касмініна.
З травня минулого року Тупицького судять за злочини проти правосуддя. Правоохоронці підозрюють його в підкупі свідка, а також у свідомо неправдивих свідченнях.
Два роки тому КС скасував кримінальну відповідальність за неправдиве декларування посадовців і депутатів, а також визнав неконституційними повноваження НАЗК. Виявилося, що 13 із 15 суддів брали самовідвід у цій справі через нібито конфлікт інтересів, однак голосували за нього згодом. Тобто ухвалювали рішення про визнання неконституційними статей законів, за якими їх самих перевіряли в НАЗК і НАБУ.
Судді Конституційного Суду досі працюють без етичного кодексу та вчиняють корупційні дії.
Фотографія обкладинки: Конституційний Суд України
