Жінкам платять менше, бо вони на це погоджуються?
Жінки в Україні під час пошуку роботи просять на третину меншу зарплату, ніж чоловіки. Такі дані оприлюднив сайт із пошуку роботи Work.ua. За словами експертів, жінки погоджуються на низьку оплату праці, а роботодавець користується ситуацією і намагається зекономити.
Про це йдеться у публікації Радіо.Свобода.
“Погоджуються на меншу платню, бо спочатку бракує досвіду, а потім завжди негативно позначається ймовірність декретної відпустки. Наявність дітей майже автоматично означає, що на лікарняний піде жінка; догляд за літніми людьми та дітьми взагалі є прерогативою жінки в нашому суспільстві, що обмежує її можливості їздити у відрядження, працювати понаднормово. Для компенсації цих “вад”, що є наслідком нав’язаних суспільством ролей, жінка погоджується на меншу оплату праці”, – розповідає у коментарі виданню експертка з економіки та гендерних питань Любов Жарова.
За словами Жарової, за останні три роки нерівність у зарплаті між чоловіками та жінками збільшилась. Наприклад, якщо у 2013 році середня жіноча заробітна плата складала 77,2% середньої чоловічої, то у 2015 році це 74,9%. Найбільші розриви у зарплатні спостерігаються у сфері мистецтва, спорту, розваг і відпочинку, фінансовій і страховій діяльності.
Радіо Свобода також наводить коментарі громадської організації “Центр зайнятості вільних людей”, що провела дослідження, як жінки-переселенки з територій, непідконтрольних Україні, сприймають ринок праці. Опитували жінок у Дніпрі, Краматорську та Києві з жовтня 2016-го до березня 2017-го.
Опитані жінки кажуть, що стикалися з дискримінацію під час прийму на роботу, їх питають про вагітність, наявність дітей, або старих батьків. А також мінусом було те, що вони переселенки.
Ось уривки відповідей респонденток:
“Жінок часто не хочуть. Тому що кажуть, що вона піде в декрет. Прямо. В мене був випадок, коли мене напряму питали: “А ви не вагітна?”. В педагогічному коледжі спитали. Тому що я ж нібито піду через пару місяців в декрет”.
“Якщо є діти дошкільного віку, це завжди мінус. Вік – мінус, діти – мінус. До того ж ти не місцева”.
“На роботу треба влаштовуватись молодою, красивою, з величезним стажем, щоб тобі було двадцять років, без дітей та стареньких батьків”.
“Коли телефоную за оголошенням, завжди себе запитую, чи є у мене віковий ценз? Я знаю, скільки мені років. І те, що мені б підійшло по сфері роботи. Найбільший вік, який я знаходила – 45. І все”.
Опитані жінки вважають, що працедавця цікавить економія власних ресурсів за рахунок дешевої робочої сили. Такий рівень зарплат сприймається опитуваними жінками як несправедливість, як те, що роботодавець “користується” загальною бідністю більшості населення, пояснює правозахисниця, керівниця проекту дослідження Єлизавета Кузьменко.
Щоб уникнути дискримінації в оплаті, важливо бути обізнаним, говорить експерт Любов Жарова.
“Треба знати середню заробітну платню за роботу по галузі, в установі, щоб на співбесіді вимагати гідну оплату праці, з власними правами та обов’язками відповідно до КЗпП”, – зазначає вона.
Вона також радить, якщо у жінки є питання щодо правомірності діяльності роботодавця, в Києві для отримання правової консультації дзвонити за номером 1551.
Крім того, у випадках дискримінації можна звернутись до організацій чи центрів, що займаються допомогою жінкам (наприклад, “Ла Страда”).
