Депутати вирішили не створювати ТСК, щоб звільнити Денісову

Народні депутати не підтримали ідеї створення тимчасової слідчої комісії для перевірки можливих фактів порушення присяги Уповноваженою Верховної Ради України з прав людини та звільнення її в разі підтвердження цієї інформації. 

Про це повідомила Омбудсман. 

Фото: фейсбук-сторінка Уповноваженої Верховної Ради з прав людини

З ідеєю створити ТСК наприкінці минулого року виступив депутат від “Слуги народу” Максим Дирдін. 

Річ у тім, що на адресу керівників фракцій і груп парламенту надійшло щонайменше шість заяв від громадянина Качури Д. М., який і вимагав звільнити Омбудсмана за те, що вона не в повному обсязі й не всебічно розглянула його електронні та журналістські звернення. Окружний адміністративний суд Києва, до якого через це звернувся чоловік, навіть ухвалив кілька рішень, у яких визнав протиправними ці відмови.

“Право кожного на звернення має бути дотримане, і я з увагою ставлюся до кожного листа. Але є такі заявники, що зловживають цим та надсилають масові однотипні запити до Уповноваженого та органів влади, метою яких є не поновлення права, а спонукання до задоволення бізнес-інтересів”, – мовить Денісова. 

Омбудсман також додала, що звернення громадянина Качури стало одним із 67 тисяч, які надійшли до неї торік. 

“Порівняно з 2020 роком їх кількість зросла на 20 тисяч, і це є свідченням того, що люди довіряють Уповноваженому як інституції, яка може захистити їхні права”, – вважає Денісова. 

Денісову обрали Омбудсманом у 2018-му, однак зробили це з порушенням процедури, в непрозорий кулуарний спосіб і без консультацій із правозахиcниками. Фото: LB.ua

Людмилу Денісову призначили Омбудсманом у березні 2018-го, однак відбулося це з порушенням процедури, в непрозорий кулуарний спосіб і без консультацій із правозахисними організаціями, які критично висловлювалися щодо її кандидатури. Денісова, крім того, не мала й належного досвіду правозахисної роботи.

Влітку 2019-го розслідувати її діяльність вже вимагала низка організацій, а причиною цього стала публікація НАБУ аудіозаписів телефонних розмов, ймовірно, голови ОАСК Павла Вовка та інших його колег, що свідчили серед іншого про втручання в діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. На записах Вовк стверджує, що “яйця цієї Уповноваженої в нас”.

Денісова, як свідчили матеріали, в обмін на скасування протоколів щодо виявлення в неї неправдивої інформації в декларації погодилася відкликати раніше призначеного за її квотою члена ВККС Андрія Козлова та замінити його на “лояльнішого” кандидата. Козлов після цього заявляв про політичний мотив його усунення з посади. 

Протягом 2019-го ВККС призначала проведення кваліфікаційного оцінювання суддів одіозного ОАСК, але переважна їхня більшість не з’являлася на призначені дати через лікарняні. До прикладу, 17 квітня оцінювання призначили для 37 суддів, а на відповідне засідання з’явилось усього семеро. На 21 травня з призначених комісією 30 суддів прийшли лише троє.  

Історію з Денісовою у 2019-му ZMINA назвала однією з найбільших правозахисних зрад року.

Фотографія обкладинки: фейсбук-сторінка Уповноваженої Верховної Ради з прав людини