МЗС пояснило, чому не розриває дипвідносини з Росією

Бранці Кремля з тимчасово окупованого Криму та тисячі інших українців, які перебувають у російському ув’язненні, – одна з причин, чому Україна не розриває дипломатичні відносини з Москвою.

Про це в ефірі телеканалу “Дом” повідомив заступник міністра закордонних справ України, надзвичайний і повноважний посол України в турецькій Республіці Василь Боднар.

Василь Боднар

Він повідомив, що Україна не розірвала дипвідносини з Росією, бо жодна країна не погодилася представляти інтереси Києва в Москві, хоча “це рішення мало бути ухвалене ще в 2014 році, коли почалася активна фаза бойових дій”.

“Але при цьому мільйони українців перебувають у Росії. Тоді перебували на заробітках, а зараз з різних причин. І здебільшого наша дипломатична присутність там концентрується на консульській роботі. Тобто консули забезпечують наших громадян документами, відвідують у тюрмах, а їх там сидить кілька тисяч, і плюс – політичні заручники Кремля з Криму, це представлення наших інтересів у судах, в інших інституціях”, – додав він.

Дипломат нагадав, що відносини між Україною і Росією обмежуються лише консульськими послугами, зараз дипломатична присутність між країнами на низькому рівні: немає посла ні України в Росії, ні Росії в Україні.

Нагадаємо, напередодні президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з генсекретарем ООН Антоніу Гутеррішем передав список з 450 українців, які перебувають в ув’язненні в Криму, на Сході України та на території Росії. При цьому він попросив посприяти їхньому звільненню.

Президент України в інтерв’ю кримським ЗМІ повідомляв, що в Кремлі “гальмують” процес звільнення українських політв’язнів, у тому числі кримчан, з російського ув’язнення.

19 серпня правозахисники, активісти та рідні закатованих на Сході України громадян також пікетували Офіс президента. Вони вимагали від нього підписати ухвалений 20 травня законопроєкт 2689 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права”. 

За словами голови правління Центру громадянських свобод Олександри Матвійчук, документ після ухвалення парламентом перебуває в Офісі президента понад 90 днів, тоді як ст. 94 Конституції покладає обов’язок на президента або ветувати документ, або підписати. 

Правозахисниця впевнена, що цей закон справлятиме охолоджувальний ефект на злочинців на тимчасово окупованих територіях, оскільки воєнні злочини та злочини проти людяності не мають терміну давності. За них усе одно доведеться відповідати. Це, зрештою, може вберегти життя та здоров’я.