Суд відмовив меру Дрогобича в позові проти активіста через сатиричну пісню про корупцію

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області відмовив міському голові Тарасу Кучмі в позові проти громадського активіста Олега Балоги, який створив за допомогою штучного інтелекту сатиричну пісню про посадовця. Кучма вимагав видалити композицію, спростувати звинувачення в корупції та виплатити йому 20 тисяч гривень компенсації за моральну шкоду. Однак суд визнав пісню сатиричним твором, а висловлювання в ній – оціночними судженнями.

Про це йдеться в рішенні Дрогобицького міськрайонного суду. Також про результати розгляду справи повідомив сам активіст.

Тарас Кучма. Скриншот відео

За матеріалами справи, у січні 2026 року громадський активіст і колишній депутат міськради Олег Балога опублікував у фейсбуці та на ютубі пісню “Міська ЗРАДА”. У ній він критикував діяльність Тараса Кучми, зокрема звинувачував його в корупції та розкраданні бюджетних коштів.

За перші пʼять днів відео набрало понад 2400 переглядів у фейсбуці.

Міський голова вважав висловлювання в пісні неправдивими та образливими. Він стверджував, що вони створюють у жителів громади уявлення про нього як про посадовця, який систематично вчиняє кримінальні правопорушення.

Кучма заперечував звинувачення в розкраданні бюджетних коштів і наголошував, що його не притягували до кримінальної відповідальності за такі злочини. Крім того, посадовець заявляв, що пісня шкодить його честі, гідності та діловій репутації, негативно впливає на професійну діяльність і стосунки з колегами.

Він звернувся до суду з вимогою зобов’язати Балогу видалити пісню із соцмереж, спростувати поширені в ній твердження та виплатити 20 тисяч гривень компенсації за моральну шкоду.

Натомість активіст наполягав, що створив композицію за допомогою штучного інтелекту в жанрі сучасної сатири, а її зміст є формою суспільної критики.

За словами Балоги, приводом для створення пісні стало голосування за бюджет Дрогобицької громади на 2026 рік. Зокрема, активіста обурило те, що в грудні 2025 року Кучма проголосував проти пропозиції збільшити фінансування Збройних сил України на 25 мільйонів гривень.

Суд перевірив результати голосування та підтвердив цю обставину.

Балог також наголошував, що його критика стосується діяльності Кучми як міського голови, а не його приватного життя. На думку активіста, публічні посадовці мають бути готовими до гостріших оцінок своїх дій з боку громадян.

Зрештою суд погодився, що пісня має сатиричний характер, а висловлювання в ній є оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню.

Суд також врахував, що Кучма обіймає публічну посаду, тому межі допустимої критики щодо нього ширші, ніж щодо приватних осіб.

У результаті суд відмовив міському голові в усіх позовних вимогах і поклав на нього судові витрати.

Водночас рішення ще можна оскаржити в апеляційному порядку протягом 30 днів.

Нагадаємо, що в Україні громадські активісти та журналісти нерідко стикаються із судовими позовами через публічну критику посадовців.

Зокрема, у червні 2026 року суд відмовив колишньому міському голові Ірпеня Володимиру Карплюку в позові проти керівниці громадської ініціативи “Голка” Ірини Федорів. Він оскаржував її публікацію про Біличанський ліс, у якій активістка критикувала діяльність ексмера та його політичної сили.

Згодом апеляційний суд дійшов висновку, що висловлювання Федорів були допустимою критикою публічного діяча. Верховний Суд відмовив Карплюку у відкритті касаційного провадження.

У жовтні ексмер сплатив активістці понад три тисячі гривень судових витрат.

Подібні справи привертають увагу правозахисників через ризик використання судових процесів для тиску на громадських активістів та журналістів. Такі позови називають SLAPP — стратегічними позовами проти громадської участі. Їх можуть подавати не стільки для захисту репутації, скільки для того, щоб змусити критиків витрачати час і кошти на тривалі судові процеси.

Водночас не кожен позов про захист честі й гідності є SLAPP. Для такої оцінки потрібно враховувати обставини конкретної справи та можливу мету звернення до суду.

30 вересня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №16117, який передбачає додаткові механізми захисту журналістів, правозахисників та активістів від зловживань судовими процесами.

Зокрема, документ пропонує надати судам можливість припиняти розгляд справ на ранніх етапах, якщо вони встановлять, що позивач використовує судовий процес для тиску на громадську участь.