Таліби збираються повернути страти та ампутації кінцівок у якості покарань
Мулла Нуруддін Турабі, один із засновників ультраправого ісламістського руху “Талібан” заявив, що в Афганістані знову збираються повернути страти та ампутації кінцівок як покарання за злочини, хоча, можливо, це буде не публічно.
Про це повідомляє “Радіо Свобода” з посиланням на інтерв‘ю Нуруддіна Турабі “Associated Press”.
Мулла Нуруддін Турабі. Фото: APВ інтерв’ю інформагентству мулла Нуруддін Турабі відкинув обурення Заходу з приводу страт, які проводили таліби та застеріг світ від втручання в справи “Талібану”.
“Всі критикували нас за покарання на стадіоні, але ми ніколи нічого не говорили про їхні закони та покарання. Ніхто не вказуватиме нам, якими мають бути наші закони. Ми будемо слідувати ісламу і ухвалюватимемо наші закони відповідно до Корану“, – заявив мулла.
Турабі, якому зараз понад 60 років, під час попереднього правління талібів був міністром юстиції та головою так званого міністерства пропаганди чесноти та запобігання порокам – фактично, релігійної поліції.
Тоді покарання проводили публічно на стадіоні Кабула або на території мечеті Ід-Гах. Страчували пострілом в голову, засудженим злодіям ампутували руку, засудженим за грабіж на дорозі – відрізали руку та ногу. При цьому судова система спиралася переважно на релігійних діячів.
Як повідомив Турабі, тепер справи будуть розглядати судді, зокрема й жінки, але основою законів буде Коран.
“Відрізання рук дуже необхідне для безпеки“, – вважає мулла, наполягаючи, що це має ефект стримування. За його словами, на даному етапі уряд талібів вирішує, чи робити ці покарання публічними.
Нагадаємо, що таліби захопили столицю Афганістану на тлі виведення американських військових 15 серпня. Згодом вони заявили про “завершення війни” в країні.
7 вересня таліби створили тимчасовий уряд в Афганістані, яким керуватиме один із засновників руху Мохаммад Хасан Ахунд.
20 серпня країну оголосили ісламським еміратом.
Так, з 1996 до 2001 року жінкам забороняли працювати, а дівчатам – вчитися після настання восьми років. Не могли жінки й вийти на вулицю без супроводу чоловіка та носити одяг, який не покривав ніг, голови та рук. Порушниць правил бойовики страчували, а деяких привселюдно били.
Уже зараз більшість жінок-журналісток пішла з роботи. Також студенток під час навчання зобов’язали носити нікаб, що приховує обличчя і залишає лише вузький проріз для очей, а самі заняття мають проводитись окремо від студентів-чоловіків.
