Білоруський дім в Україні: що відомо про організацію, очільника якої знайшли мертвим у Києві
У вівторок, 3 серпня, у Києві знайшли мертвим очільника громадської організації “Білоруський дім в Україні” Віталія Шишова, про зникнення якого повідомляли напередодні. Правоохоронці розпочали кримінальне провадження за статтею “Умисне вбивство”, але перевіряють, зокрема й версію про вбивство, замасковане під самогубство. За інформацією правозахисного центру “Вясна”, раніше знайомі Шишова нібито повідомляли про те, що той помічав за собою стеження. Організація, яку він очолював, допомагала білорусам, які втекли від режиму самопроголошеного президента Олександра Лукашенка, з працевлаштуванням, пошуком житла та легалізацією.
Розповідаємо, що відомо про Білоруський дім, Віталія Шишова, а також дотичних до нього осіб.
Фото з інстаграму Віталія ШишоваГО “Білоруській дім в Україні” (БДУ) зареєстрований українським Міністерством юстиції в грудні 2020 року. Засновниками у реєстрі вказані білорус Віталій Шишов, який залишив Білорусь на тлі протестів, і громадянин Латвії (за даними ЗМІ) Родіон Батулін. На останнього також зареєстрована ГО “Білоруська альтернатива”.
Згідно з інформацією на офіційному сайті БДУ, – це неприбуткова організація, створена для допомоги білорусам і всім постраждалим від режиму самопроголошеного президента Олександра Лукашенка, які виїхали в Україну.
Так, вказано, що організація надає низку послуг, зокрема, щодо комфортної адаптації громадян, які покинули країну при несприятливих обставинах, займається легалізацією білорусів в Україні, допомагає з пошуком знімного житла або хостелу, а також з працевлаштуванням. Крім того, БДУ організовує мирні акції, марші та інші заходи, покликані інформувати громадськість про події, що відбуваються в Білорусі, та забезпечує розголос актуальної інформації про нелегітимний режим Лукашенка і його жертв.
Про Віталія Шишова відомо мало, він працював у Білорусі в IT-сфері. Коли у країні почалися масові протести, хлопець також виходив на мітинги у рідному Гомелі. Пізніше на Шишова завели кримінальну справу, і на початку вересня минулого року він виїхав з Білорусі до Києва. Так про Шишова розповіла «Бабелю» його знайома Оксана Букіна. Жінка також втекла з Білорусі.
Водночас співзасновника БДУ, професійного бійця змішаних єдиноборств, що в минулому виступав за Білорусь, Родіона Батуліна журналісти називають одним із соратників ультраправого діяча Сергія Коротких.
Зв’язки з ультраправими
За даними білоруської редакції “Радіо Свобода”, громадські організації БДУ та “Білоруська альтернатива” також пов’язані з Коротких. Він – колишній громадянин Білорусі, відомий за прізвиськом “Малюта” та військовим позивним “Боцман”. 2014 року Коротких отримав українське громадянство з рук президента Петра Порошенка за участь у добровольчому батальйоні “Азов”. Є активним учасником політично-громадських організацій “Національний корпус” та “Національні дружини”, пов’язаних з екскомандиром “Азову”, колишнім нардепом Андрієм Білецьким.
Сергій Коротких. Джерело: will-live.comЗгідно з висновком міжнародної дослідницької групи “Інститут національної політики”, оприлюдненим 8 січня 2021 року, діяльність Коротких підпадає під визначення “Агент впливу іноземної держави” (“Agent of Influence”).
“З 2014 року і дотепер, перебуваючи на території України, він є агентом впливу Російської Федерації. Висновок складено за підсумками вивчення, розпочатого в лютому 2020 року, що склало 11 місяців і входило до складу проєкту-дослідження “Робастність Кремлівських агентів в Україні”, розпочатого 25 лютого 2020 року”, – йдеться на сайті Інституту.
Згідно з даними журналістів, Коротких навчався в школі КДБ Білорусі. Був причетний до побиття білоруських опозиціонерів Андрія Саннікова, Дмитра Бондаренка й Олега Бебеніна 1999 року. Останнього, головреда опозиційного сайту “Хартія-97”, восени 2010 року знайшли повішеним. У самогубство не повірили ані друзі, ані колеги.
Згодом Коротких переїхав до Росії, вступив до лав ультраправої організації “Націонал-соціалістичне товариство”. У РФ познайомився з неонацистом, лідером міжрегіонального відділення націонал-соціалістичної молодіжної організації “Формат-18” Максимом Марцинкевичем (“Тесаком”).
2013 року Коротких охороняв Марцинкевича, коли той відвідував Мінськ.
У вересні 2020-го “Тесак”, за офіційною версією, вкоротив собі віку у російській вʼязниці. В слідкомі Росії розповіли, що перед смертю він нібито зізнався у двох вбивствах, відзнятих на відео під назвою “Страта дага і таджика”. За даними розслідування ізраїльського режисера Владі Антоневича, страту фільмував Марцинкевич, а вбивав Коротких.
Ім’я Коротких фігурує й поряд з історією про самогубство 2015 року Ярослава Бабича, співзасновника та головного юриста полку ”Азов”. Вдова Бабича Лариса натомість упевнена, що його вбили, а спричинив це фінансовий конфлікт у керівництві полку, за яким, на її переконання, стояв саме ”Боцман”. З Білецьким та Коротких також у ніч перед вбивством зустрічався білоруський та український журналіст Павло Шеремет. Про це у серії розслідувань писало видання ”Заборона”.
Попри все, проти ультраправого діяча Коротких офіційно немає жодних обвинувачень в жодній країні перебування.
Як пишуть журналісти, Батулін також був знайомий з “Тесаком”. Брав участь у рекламі футболок із зображенням “Тесака” в одному з телеграм-каналів, який, за повідомленням FCK Agentura, розкручується тим же Коротких “з метою привернути численну аудиторію до особи ”Тесака”.
Родіон Батулін рекламує футболку з зображенням “Тесака”. Джерело: TelegramЧоловік відомий участю в нападі на автомобіль п’ятого президента України Петра Порошенка 25 липня 2019 року.
Також серед гучних справ за участі Батуліна – напад на учасників київського угруповання “Гонор”, у складі якого колишні “азовці”. Про це заявляли представники організації Сергій Філімонов і Назарій Кравченко. За їхніми словами, дистанціювання від Коротких сталося, зокрема, через те, що під час конфлікту жителів київського Протасового Яру із забудовниками останні найняли охоронну фірму “Боцмана” “Фокстрот 13”. Натомість “Гонор” підтримав місцевих жителів.
За словами Батуліна у коментарі виданню “Бабель”, Коротких дійсно допомагав БДУ у проведенні акцій. Зокрема “Варти світла” та встановлення залізного хреста жертвам політичних репресій лукашенківського режиму біля будівлі посольства Білорусі в Україні.
Напад на кортеж Порошенка. Джерело: telegra.ph4 серпня стало відомо, що Батуліну заборонили в’їзд в Україну на три роки. СБУ вважає, що він може становити загрозу національній безпеці України. Заборону йому вручили на прикордонному пункті “Устилуг” (Волинська область), повідомили в телеграм-каналі “БДУ”.
Пресцентр СБУ в коментарі “Детектор медіа” пояснив, що заборона винесена 23 липня 2021 року на підставі “аргументованих даних, що дана особа може становити загрозу національній безпеці України”.
Що кажуть про діяльність БДУ
Анонімне джерело розповіло ZMINA, що участь Коротких в акції під посольством стала причиною внутрішніх конфліктів у БДУ.
На думку джерела, розкол в організації стався після встановлення хреста, оскільки нібито гроші на це дав Коротких. Після цього невдоволені його участю організували “Родны кут” – організацію, яка опікується питаннями тимчасового житла для білорусів.
Загалом білоруські активісти по-різному оцінюють діяльність і цілі БДУ. Так, за інформацією того ж анонімного джерела, вона – доволі авторитетна структура серед білорусів, які виїхали в Україну.
“Це й не дивно, в них досить великий ресурс, чат організації – чи не найбільший в Україні, на нього підписані майже 2,5 тис. осіб. До того ж при створенні вони “скопіпастили” ім’я Білоруського дому, який давно працює у Варшаві і допомагає білорусам, для роботи в Україні. Думаю, це відіграло певну роль. Хоча між двома цими організаціями немає жодного зв’язку”, – зазначило джерело.
Воно однак наголосило, що діяльність БДУ здебільшого пов’язана з проведенням акцій.
“З самого початку організація намагалися допомагати з житлом, але це швидко припинилося. В організації стався розкол, з’явився “Родны кут”. Відтоді в мене немає інформації щодо системної роботи БДУ з надання допомоги білорусам. Можливо, вони комусь і допомагали, але часто робили це точно за гроші. Я бачив скрини із питанням про легалізацію в Україні, й вони називали ціну вирішення цих питань”, – розповіло джерело.
Натомість знайома Шишова – Букіна – називає БДУ “безумовно корисною організацією”.
“Зі всіх ініціатив, які є в Україні, саме цей проєкт викликав у мене найбільше симпатії та поваги, попри критику та розділення хто важливий, хто ні. Просто робили, без намагання завоювати якусь славу”, – сказала вона.
Вона прокоментувала участь в діяльності БДУ Коротких:
“Коли ми починаємо якусь ініціативу, часто люди нові, ніхто ні про кого нічого не знає. Одразу складно зрозуміти, хто хороший, хто поганий. Ми всі у своєму житті часом зв’язувалися не з тими людьми, а потім розходилися. Що й трапилося у Віталія, коли стало зрозуміло, що щось не дуже в них комфортне спілкування із “Боцманом”. Вони розійшлися і вже більше не співпрацювали”.
Однак зазначила, що познайомилася з Шишовим вже тоді, “коли БДУ перестав співпрацювати з ”Боцманом” і групою осіб, які мають не дуже гарну історію і авторитет в Україні”.
Щодо ймовірного внутрішнього конфлікту, за словами Букіної, його давно вже вирішили саме завдяки Шишову – його спокійній, врівноваженій позиції.
Коротких натомість прокоментував виданню “Заборона”, що саме він допоміг Шишову отримати посвідку на проживання в Україні та активно допомагав БДУ. Він також сказав, що версія про його причетність до вбивства Шишова вигідна “лівацьким грантоєдським конторам”. Коротких у смерті голови БДУ звинувачує КДБ Білорусі, про що він написав у своєму телеграм-каналі.
Колеги Шишова переконані, він – жертва режиму Лукашенка
Друзі Шишова раніше заявляли, що за ним стежили, і вони повідомляли про це правоохоронцям. Однак на брифінгу поліції 3 серпня голова Нацполіції Ігор Клименко це заперечив:
“Хочу запевнити, ми перевірили всі звернення громадянина Шишова, які, можливо, могли б дійти до поліції, – таких звернень не було ні в минулому, ні в цьому році”.
Колеги Шишова переконані, що активіста вбили та пов’язують його смерть з переслідуваннями режимом Лукашенка.
Крім роботи в БДУ, де Шишов займався перевіркою даних білорусів, які переїхали в Україну, аби не допустити появи агентів КДБ, він також був дотичний до створеного на початку липня телеграм-каналу “Тихари на экспорт”. Ресурс мав на меті деанонімізувати білоруських силовиків у Києві. Інформацію про це підтвердив журналістці Ірині Ромалійській адміністратор каналу. У ньому водночас містяться лише три дописи, в одному з яких просять впізнати людину.
БДУ також збирав дані білорусів, які зверталися до організації і які могли зацікавити владу Білорусі. Експертка з ультраправих рухів Ганна Гриценко ще у квітні на своїй сторінці у фейсбуку з посиланням на інформацію спільноти білоруських анархістів Прамень оприлюднила таке повідомлення щодо анкети, розміщеної в чаті БДУ:
“…Анкета збирає приблизно всі персональні дані, і я не знаю, як із цим справи в РБ, підозрюю, що погано, а в Україні ваші дані законодавчо захищені. Тобто у вас не можуть просто так взяти й розпитати все про вас по максимуму, так і в принципі не потрібно їх залишати незрозуміло в якій анкеті в інтернеті, незалежно від того, поїхали ви вже або поки тільки збираєтеся”.
Наразі смерть Шишова потрапила у фокус сайту міжнародних розслідувань Bellingcat.
“Скоріш за все, його смерть – не самогубство, але цього не можна стверджувати, поки не буде повної картини”, – сказав керівник відділу розслідувань Христо Грозєв.
Водночас він упевнений, що вбивство було спланованою операцією.
“Ми вже кілька днів працюємо над інформацією, якої домоглися, що в Києві присутні співробітники ФСБ РФ, які інтегрувалися в опозиційне білоруське середовище, – це дає підстави думати про спецоперацію”, – уточнив Грозєв, хоча й не виключив, що це може бути випадковістю.
Журналіст наголосив, що Bellingcat направить всі свої ресурси на розслідування вбивства Шишова.
