Єлизавета Сокуренко
Незгода, ворожість чи підтримка: як дискутують про ЛГБТ в українських соцмережах
Компанія Artellence на замовлення громадської організації "Інсайт" проаналізувала 11,9 тисячі коментарів щодо ЛГБТ в українському фейсбуку – хотіли зрозуміти суспільні настрої. Переповідаємо головні висновки аналізу.
“Людяність личить усім”: як пройшов Марш рівності у Харкові
У неділю, 12 вересня, в Харкові відбувся Марш рівності – традиційна мирна хода за права ЛГБТ, якою завершився прайд-тиждень у місті. Організатори кажуть, що участь у події взяли близько трьох тисяч людей, поліція називає втричі меншу кількість. Учасники та учасниці вийшли під різними гаслами, водночас об'єднані трьома спільними вимогами до влади: прагнуть належного розслідування злочинів ненависті, рівного доступу до державних інституцій та інклюзивної освіти без булінгу.
“Жити вільно! Жити без страху”: попри погрози в Одесі безпечно відбувся Марш рівності
У суботу, 28 серпня, в Одесі безпечно відбувся Марш рівності – близько трьохсот людей рушили ходою від Воронцовської колонади до будівлі Обласної прокуратури на перетині вулиць Пушкінської та Дерибасівської. Як кажуть організатори, – це найдовша дистанція, що її пройшли учасники та учасниці за кілька років проведення у місті Маршу за права ЛГБТ. ZMINA розповідає, як пройшла подія, яку напередодні погрожували зірвати праворадикали.
“Більше не смішно”: як ультраправі використовують гумор для поширення ідеології – дослідження
Мережа поінформованості про радикалізацію за підтримки Європейської комісії опублікувала дослідження "Більше не смішно: використання гумору ультраправими екстремістами". У ньому йдеться, що гумор, зокрема меми, в добу цифрових технологій став ефективним інструментом поширення екстремістської ідеології і, як наслідок, сприяв актам масового насильства на ґрунті ненависті. Коротко переповідаємо головні тези дослідження.
Білоруський дім в Україні: що відомо про організацію, очільника якої знайшли мертвим у Києві
3 серпня у Києві знайшли мертвим очільника громадської організації "Білоруський дім в Україні" Віталія Шишова. Правоохоронці розпочали кримінальне провадження за статтею “Умисне вбивство”, але перевіряють версію про вбивство, замасковане під самогубство. Організація, яку очолював померлий, допомагала білорусам-втікачам від режиму самопроголошеного президента Олександра Лукашенка з працевлаштуванням, пошуком житла та легалізацією.
“Незахищені ознаки”: з якими проблемами під час розслідування стикаються потерпілі від гомофобних злочинів
Бездіяльнсть правоохоронців, нереєстрація заяви та неможливість вказати мотив – правозахисники дослідили проблеми, з якими під час розслідування стикаються потерпілі від злочинів ненависті за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.
“Моніторили інтернет за запитом “порно”: як поліція робить людей злочинцями за інтимні фото
В Одесі вже майже два роки намагаються засудити транссексуальну жінку за нібито розміщення кількох її оголених фото на сайті інтимних знайомств для трансгендерних людей. Жінку обвинувачують за 301 статтею Кримінального кодексу України – "Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів". Ця стаття дісталась Україні у спадок від Радянського Союзу і зараз українські правоохоронці активно послуговуються нею у боротьбі за суспільну мораль та загальновизнані правила сором'язливості. Розповідаємо, як поліція робить людей злочинцями за інтимні фото та чому фахівці говорять про необхідність зміни кримінальної відповідальності за 301-статтею на адміністративну.
Розслідування злочинів ненависті: чому понад половину справ закривають – дослідження
За п'ять років українські поліцейські відкрили 616 кримінальних проваджень щодо правопорушень, скоєних з мотиву нетерпимості. Однак більше 60% з них закрили за відсутності складу злочину. Фундація правової допомоги дослідила, чому так відбувається
Як в Україні розслідують найжорстокіші напади на ЛГБТ. Огляд до Дня проти гомофобії
До дня проти гомофобії й трансфобії ZMINA спільно з “Нашим світом” розповідає про стан розслідування нападу на гея на Хрещатику у 2018-му – хлопця тричі вдарили ножем у груди – та катування трансґендерної дівчини у Житомирі у 2020-му роках.
Марш на честь СС “Галичина” обурив українську владу та іноземних політиків: що йому закидають?
28 квітня в Україні відбувся марш з нагоди річниці створення дивізії СС "Галичина". Подія викликала низку негативних реакцій, зокрема з закородону "у популярізації нацизму"
Телеканал “Дом” тимчасово видалив свій сюжет про радикалів: пояснюємо, що сталося
Понад тиждень тому, 11 квітня, на державному телеканалі для тимчасово окупованих територій "Дом" вийшов сюжет "Радикальні організації в Україні: розбір". У ньому, зокрема, йшлося про те, що "дії деяких прихильників українських радикальних націоналістичних організацій грають на руку російській пропаганді". Натомість відео викликало неоднозначну реакцію та звинувачення щодо самого телеканулу у маніпуляції та підігруванні російській пропаганді...
Як медіа пишуть про злочини ненависті: робота над помилками
Яких помилок найчастіше припускаються медіа та журналісти, висвітлюючи злочини ненависті проти представників національних меншин, ЛГБТ-людей і феміністок? Як цих помилок уникати й виконувати свою роботу професійно, а також не ставати рупором тих, хто практикує і пропагує насильство замість діалогу?
У США зросла кількість злочинів ненависті проти азійців: що цьому сприяло і як реагує влада
На тлі пандемії у США зросла кількість злочинів ненависті щодо американців азійського походження та мігрантів з Азії. Так, за останні місяці зареєстровано тисячі випадків від словесних образ до фізичних нападів. Громадські активісти заявляють: інциденти часто пов’язані з риторикою, яка звинувачує азійців у розповсюдженні коронавірусу. ZMINA коротко переповідає матеріал ВВС.
У Раді ініціюють “заборону антисемітизму”: про що законопроєкт і чи розв’яже він проблему
Фахівець каже, що запропоновані зміни не вирішать проблеми, а також вбачає у поданні документу ймовірну спробу Офісу президента підстрахуватися на випадок репутаційних ризиків в світлі протестів проти проєкту Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".
Становище українських ЛГБТ у 2020 році: коротко переповідаємо результати дослідження
Коротко переповідаємо головні висновки дослідження Правозахисного ЛГБТ-центру "Наш світ", які говорять про ті чи інші суспільні та політичні тенденції щодо прав ЛГБТ.
“Пишаюся бути другом”: як поліція Берліна бореться з гомофобією
Вже 29 років в поліції Берліну існує відділ, який займається запобіганням правопорушень, скоєних щодо ЛГБТ, а також просвітницькою роботою всередині самої поліції стосовно цього. За роки його існування кількість таких злочинів у країні статистично зростає. Утім, стверджують співробітники відділу, ця тенденція є скоріше позитивною, оскільки свідчить про збільшення довіри потерпілих до поліції й те, що правоохоронці стають більш толерантними. ZMINA поговорила з офіцером зв’язку з питань ЛГБТ в поліції Берліна Себастіаном Штіппом про те, як місцеві поліцейські борються з гомофобією.
Антисемітизм в Україні: що відбувається насправді
Протягом минулого року в іноземних та українських медіа траплялися публікації щодо значного зросту рівня антисемітизму в Україні. І хоча у 2020-му році дослідники дійсно зафіксували збільшення злочинів на ґрунті антисемітизму, пов’язаних з насильством, проблема є перебільшеною, вважає В’ячеслав Ліхачов, керівник Групи моніторингу дотримання прав національних меншин. ZMINA переповідає головні тези його лекції.
Не місце для “ЛГБТ-пропаганди”. Розповідаємо, чому певні студенти та викладачі йдуть з Українського католицького університету
Небінарна персона Кіндер Лімо стверджує, що її змусили піти з УКУ через гендерну та сексуальну ідентичність. Вона також розповіла, що після її відрахування подібний інцидент трапився з викладачкою УКУ. Останню нібито звільнили через участь у зйомках в стрічці в межах спільного проєкту фонду "Ізоляція" та "Київпрайду". В пресслужбі УКУ кажуть, що адміністрація вишу справді мала зауваження до Кіндер Лімо, але вони не стосувалися особистих поглядів, а викладачка звільнилась за власним бажанням.
