Президентський закон про олігархів не зменшить їхнього впливу, але загонить у тінь медіаринок – експерти

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №5599 “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)” авторства президента Володимира Зеленського.

Згідно з карткою проєкту закону на сайті парламенту, він внесений 2 червня і визначений президентом як невідкладний.  

Про що закон

Згідно з пояснювальною запискою, метою законопроєкту є “подолання конфлікту інтересів, спричиненого злиттям політиків, медіа та великого бізнесу, гарантування національної безпеки України в економічній, політичній та інформаційній сферах, захисту демократії, забезпечення державного суверенітету та уникнення випадків маніпулювання свідомістю громадян умисно спотвореною інформацією задля отримання доступу до ресурсів, належних на праві власності українському народові”.

Документ містить визначення поняття “олігарх”. Так, ним вважатиметься фізична особа, яка одночасно відповідає щонайменше трьом з таких ознак:

1) бере участь у політичному житті;

2) має значний вплив на засоби масової інформації;

3) є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб’єкта господарювання, який на день введення в дію цього закону є суб’єктом природних монополій або займає монопольне (домінантне) становище на загальнодержавному товарному ринку відповідно до Закону України “Про захист економічної конкуренції” та протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище;

4) підтверджена вартість активів особи (та осіб, бенефіціаром яких вона є) перевищує один мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (це 2 млрд 270 млн грн).

У законопроєкті президент пропонує створити реєстр олігархів, визначити порядок внесення осіб до нього та наслідки такого внесення, запровадити декларування з боку публічних службовців контактів з особами із зазначеного реєстру тощо. 

Зокрема, внесеним до реєстру олігархам буде заборонено фінансувати політичні партії, брати участь “у процесі приватизації об’єктів великої приватизації”. Також вони будуть зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому Законом України “Про запобігання корупції”.

Вилучати з реєстру олігархів планують, якщо вони перестають відповідати щонайменше двом ознакам зі списку визначення. Зокрема, наприклад, перестануть володіти ЗМІ чи контролювати їх.

Втрата медіаресурсу не зменшить впливу олігархів

Водночас ще до офіційної публікації законопроєкту його розкритикувало видання ZN.UA. Редакція проаналізувала текст документа, який отримала від джерела. Так, на думку журналістів, законопроєкт “Про олігархів” ризикує стати законом про медіарейдерство. Адже, щоб позбутися статусу олігарха, деякі власники ухвалюватимуть рішення про продаж своїх медіа. 

Утім, втрата медіаресурсу, вважають у виданні, після запровадження законопроєкту не зменшить ринкового та політичного впливу олігархів у країні. Оскільки для зміни ситуації “потрібні інші механізми, обмеження, зміни в регулюванні, розслідування, контроль над роботою держкомпаній – все те, чого в законопроєкті немає”.

До того ж запровадження закону не завадить корупції у “високих кабінетах”.

Медійники вважають, що закон “про олігархів” не потрібен для протидії їхньому впливу.

“Цілком досить буде, якщо нормально запрацюють чинні правоохоронна та регуляторна системи”, – вважають журналісти.

Так само не вважає дієвим та ефективним майбутній законопроєкт і медіаекспертка, голова Інституту масової інформації Оксана Романюк. На її думку, він призведе до переходу медіаринку в тінь:

“Законопроєкт закладає підвалини великого переділу медіаринку й заходу його в тінь: олігархи просто візьмуть і оформлять свої медіаактиви на “лижних інструкторів” – і прощавай прозорість медіавласності”.

Експертка вважає, що для реальної деолігархізації медіа потрібні два ключові кроки: збільшення незалежності та компетентності Нацради з питань телебачення і радіомовлення та розширення її інструментарію і функціоналу через відповідні зміни до законодавства про медіа.

Закон містить норми, які можуть бути визнані неконституційними

Зі свого боку юрист Лабораторії цифрової безпеки Максим Дворовий у коментарі ZMINA висловив думку, що деолігархізація має проходити за допомогою антимонопольного законодавства та його застосування, а не через запровадження законів про “деолігархізацію”.

“Якщо говорити про цей законопроєкт, він передбачає для осіб, визнаних олігархами, два обмеження – фінансування політичних партій і заборону участі у великій приватизації. На деолігархізацію медіа вони не вплинуть жодним чином, хіба що частина олігархів спробує вийти з-під визначення й продати власні канали. Але чи знайдеться на таку кількість каналів відповідна кількість покупців – питання. А навіть якщо знайдуться, чи не сформують вони новий олігархат, водночас не вважаючись олігархами?” – сказав він.

Є питання й до конституційності закону. За словами експерта, можна знайти аргументи щодо того, що він закріплює дискримінацію за певними ознаками – майнова, участь у політичних партіях.

“Утім, також можна знайти певні аргументи й щодо того, що таке обмеження в правах може бути виправданим та пропорційним. Хоча деякі з них, як на мене, є надмірними. Наприклад, з положень закону випливає, що якщо умовно Петра Порошенка визнають олігархом, то депутати з фракції ЄС, які з ним спілкуються, матимуть звітувати про кожне повідомлення в месенджері, надіслане Порошенку. Це абсурд”, – сказав він.

Також експерт погоджується, що загаданий закон може стати своєрідним важелем чинної влади проти ймовірних конкурентів на виборах:

“Принаймні він точно ускладнить їм життя, зокрема у сфері приватних комунікацій та публічної діяльності”.

Чи підтримає Верховна Рада законопроєкт “про олігархів”?

На думку Оксани Романюк, народні депутати, найімовірніше, не підтримають президентського законопроєкту.

“Визначення розмите, олігархом можна назвати (чи ні) купу народу. Це вже як РНБО вирішить, бо з таким визначенням це, по суті, стартап “Відкупися від реєстру”. Хтось може, як Фіала, і протримається, а когось, не показуватимемо пальцем, але це, мабуть, буде дехто на букву П, деолігархізують. Щодо Ахметова, Пінчука, Фірташа й інших, хтозна, як рішить РНБО. Або як проаналізує ділову репутацію клієнта Нацрада (половина якої просто призначається президентом, нагадаю)”, – написала вона на своїй сторінці у фейсбуку. 

Того ж, що дійсно може вплинути на ситуацію, зокрема положень про демонополізацію, посилення прозорості та інструментарію Нацради, визначення поняття медіаринку тощо, у законопроєкті немає, уточнила медіаекспертка.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що Зеленський пообіцяв українцям закон, який послабить вплив олігархів на медіа. 

11 травня секретар РНБО Олексій Данілов під час форуму “Україна 30. Безпека країни” повідомив, що в Україні на сьогодні 13 осіб можна зарахувати до категорії олігархів. 

Зеленський у колонці на сайті журналу “Фокус” заявив, що в Україні зменшилася кількість олігархів.

“Мінус Медведчук. Він був позбавлений можливості використовувати медіаактиви та державне майно на шкоду країні. Будуть ще мінуси, поки всі олігархи не стануть просто великими бізнесменами”, – написав він.