Як жити та кого судити після війни – правозахисники розробили законопроект про перехідне правосуддя

Громадські організації Українська Гельсінська спілка з прав людини та Український інститут прав людини 25 квітня презентували законопроект “Про засади державної політики захисту прав людини в умовах подолання наслідків збройного конфлікту”.

Про це повідомляє УГСПЛ.

“Сьогодні дуже важливо сформулювати, яким чином буде жити вся держава в той момент, коли відновиться контроль України з кордоном між Україною та Російською Федерацією, в той момент, коли закінчиться анексія Криму і, відповідно, Україна повністю контролюватиме всю свою територію. Це ми мали зробити ще вчора, але бажано це зробити принаймні сьогодні”, – заявила очільниця Українського інституту прав людини заявила Валерія Лутковська, яка з 2012 року по 15 березня 2018 року обіймала посаду Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

За її словами, згаданий законопроект розроблявся з листопада 2017 року робочою групою при Офісі Омбудсмана. До складу групи входили експерти таких громадських організацій, як УГСПЛ, “Група впливу”, “Кримська правозахисна група”, “Крим СОС”, Центр інформації про права людини, а також представники Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), Міністерства з питань окупованих територій та народні депутати України.

Законопроект є рамковим документом, що визначає стратегію державної політики на тривалий період, спрямовану на врахування як національних пріоритетів, так й інтересів пересічних громадян, постраждалих від конфлікту.

Він має стати основою для розроблення законів та інших нормативно-правових актів, спрямованих на вирішення питань, пов’язаних з подоланням наслідків збройного конфлікту, забезпечення прав людини як основної цінності державної політики, розв’язання проблем соціального примирення, відновлення порушених прав та реінтеграції, недопущення повторення таких ситуацій у майбутньому.

Керівник аналітичного напрямку УГСПЛ Олег Мартиненко наголосив, що Україна має випрацювати індивідуальну модель перехідного правосуддя, оскільки світовий досвід не знає універсальних прикладів.

Модель правосуддя перехідного періоду, або просто – перехідного правосуддя (Transitional Justice), передбачає від уряду скоординовані дії для реалізації 4 напрямків: відшкодування збитків жертвам збройного конфлікту; притягнення винних до відповідальності; забезпечення права знати всю історичну правду про перебіг подій; інституційні реформи як гарантії неповторення збройного конфлікту.

Представлений законопроект ґрунтується на програмних тематичних документах ООН та Ради Європи, а також на світовому досвіді різних моделей перехідного правосуддя.

Під час запровадження засад перехідного правосуддя держава має врахувати наступні виклики:

• потреба в отриманні державної допомоги внаслідок конфлікту близько 3,8 млн громадян України, 2,8 млн з яких мешкають на непідконтрольних уряду територіях;
• надзвичайно вразливий стан близько 800 тисяч осіб, які проживають у районі конфлікту, а також 45-47 тисяч осіб, які щодня долають лінію розмежування в Донецькій, Луганській областях та адміністративний кордон з АР Крим;
• переміщення в межах та за межі України близько 2,7 млн громадян, з яких приблизно 60% – пенсіонери, 60% – жінки, 13% – діти і 4% – особи з інвалідністю;
• наявність більше 10,3 тисячі загиблих, понад 24,5 тисячі поранених та близько 1300 зниклих безвісти з числа цивільного населення і комбатантів;
• втягнення в діяльність незаконних збройних формувань щонайменше 45 тисяч громадян України, а також у діяльність самопроголошених формувань т. зв. “державних структур ДНР/ЛНР”, парамілітарних формувань, органів окупаційної влади понад 346 тисяч громадян України;
• депортація більше 1500 осіб з території АР Крим та м. Севастополь за рішеннями органів окупаційної влади, а також примусове переміщення на територію Російської Федерації біля 4700 осіб, які перебували в АР Крим в місцях позбавлення волі;
• спричинення різного роду шкоди більш ніж 5 млн мешканців окремих районів Донецької та Луганської областей;
• наявність близько 200 тисяч дітей, які потребують психологічної та реабілітаційної допомоги як жертви збройного конфлікту, а також не менше 4900 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що залишилися на окупованих територіях Кримського півострова.

Виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко вважає, що сьогодні саме час наголошувати на нагальності перехідного правосуддя, яке має стати інструментом для політиків.

“Війну неможливо буде виграти виключно військовим засобами й методами. Тим паче не можна буде перемогти воєнним методом людей, які перебувають на непідконтрольній Україні території, і реінтегрувати їх до українського середовища – повернути їх до України. Ми сьогодні повинні думати про ті інструменти і про ті механізми, які, власне, передбачать компромісне і мирне вибудовування майбутнього України. І саме таким інструментом на сьогоднішній день є цей законопроект”, – зазначив він.

Автори законопроекту переконані, що його ухвалення та реалізація може поєднати очікування всіх соціальних груп України, запити територіальних громад, вимог міжнародної спільноти, а також сприяти здійсненню громадського діалогу задля інтеграції українського суспільства, формуванню спільного, об’єктивного бачення подій та їх оцінки.